Рішення № 139461044, 01.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/1648/25

01.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Корбут Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором №1260-7928 від 24.08.2023 у розмірі 85713,29 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.08.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1260-7928 в електронній формі. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 18000,00 грн зі строком надання кредиту 300 днів, базовий період 14 днів, із застосуванням зниженої % ставки у розмірі 1,20 % в день та стандартної % ставки - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та внести плату за кредитом. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04.04.2025 має заборгованість у розмірі 95901,29 грн, яка складається: 18000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 76464,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1437,29 грн - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту. Проте, позикодавець, застосовуючи Програму лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства, просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме прострочену заборгованість за кредитом 18000,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 67713,29 грн, що разом становить 85713,29 грн і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.07.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зменшити проценти за користування кредитом, мотивуючи це тим, що умови укладеного кредитного договору щодо процентів за користування кредитними коштами, які у декілька разів перевищують тіло кредиту, та комісії є несправедливими, що порушують ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Крім того, вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки за вказаним кредитним договором не може перевищувати 1%.

Представник позивача своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу, зазначену в позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.08.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1260-7928.

Даний договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А7853» відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.1 розмір кредитного ліміту (загальний розмір кредиту) становить 18000,00 грн. Дата надання / видачі кредиту 24.08.2023.

Пунктом 4.2 кредитного договору встановлено, що спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 4.3 кредитного договору встановлено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту.

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, базовий період складає 14 календарних днів.

Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

Згідно з п. 4.6 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Пунктом 10.2 кредитного договору встановлено, що знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Відповідно до п. 4.9 кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 18.06.2024. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає двадцять сім тисяч сто тридцять п`ять цілих, нуль сотих відсотків. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 92951,88 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.11 договору).

Згідно з п.12 кредитного договору, клієнтом ОСОБА_1 вказано реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_2 для зарахування кредитних коштів.

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», видача кредиту за договором №1260-7928 від 24.08.2023 здійснювалася за допомогою системи LiqPay на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 у загальному розмірі 18000,00 грн.

Крім того, факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 14.04.2025, відповідно до якого, 24.08.2023 проведена транзакція № 2356102783 на суму 18000,00 грн, за договором №1260-7928 на картку НОМЕР_2 .

Вказане свідчить, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1260-7928 від 24.08.2023, станом на 04.04.2025 у відповідача виникла загальна заборгованість в розмірі 95901,29 грн, з яких: 18000,00 грн основний борг, 76464,00 грн залишок відсотків, 1437,29 грн залишок комісії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу ).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заперечення відповідача у відзиві зводяться до незгоди з розміром заборгованості в частині стягнення процентів за користування кредитом та комісії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем прийнято рішення про застосовання Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства та з відповідача просять стягнути не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме прострочену заборгованість за кредитом 18000,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 67713,29 грн, що разом складає 85713,29 грн. Тому вимога в частині стягнення комісії не є предметом позову у даній справі.

Щодо вимоги про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 67713,29 грн необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23 дійшов висновку про те, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що умови кредитного договору №1260-7928 від 24.08.2023 в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами є несправедливими та такими, що порушують права відповідача як слабкої сторони у договорі. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 формально погодилася з умовами договору, свобода договору не є абсолютною та обмежується вимогами добросовісності, розумності та справедливості, особливо у правовідносинах за участю споживача, як слабшої сторони.

Судом встановлено, що прострочена заборгованість за кредитом (тілом кредиту) складає 18000,00 грн, а прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 67713,29 грн, тобто сума нарахованих процентів у декілька разів перевищує розмір основного боргу. Таке нарахування фактично перетворює проценти із плати за користування кредитом на надмірний фінансовий тягар для відповідача, що суперечить суті споживчого кредитування та принципу верховенства права. Отже, встановлена договором процентна ставка у розмірі 1,20 % та 1,50 % на день є явно завищеною, а наслідком її застосування стало формування непропорційно великої заборгованості. Такі умови договору не відповідають вимогам ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 627 ЦК України та положенням ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якими передбачено необхідність забезпечення справедливого балансу між сторонами договору.

Зважаючи на вказане, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 67713,29 грн не є співрозмірною тілу кредиту у розмірі 18000,00 грн, тому суд дійшов висновку про зменшення розміру відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18000,00 грн. Саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним в контексті даних правовідносин.

Також необхідно зазначити, що положення ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», на які посилається відповідач у своєму відзиві, не може бути застосоване до даних правовідносин з огляду на таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Зважаючи на те, що кредитний договір №1260-7928 укладено між сторонами 24.08.2023, а зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими додано п. 5, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг від 22.11.2023, який набрав чинності лише 24.12.2023, тому положення п. 5 ст. 8 Закону не поширюються на цей Договір.

Враховуючи те, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що нею не спростовано, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1260-7928 від 24.08.2023 у розмірі 36000,00 грн, що складається із: простроченої заборгованості за кредитом 18000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 18000,00 грн, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1017,42 грн пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором №1260-7928 від 24.08.2023 у розмірі 36000 (тридцять шість тисяч) гривень 00 коп, з яких: 18000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 18000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 42 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

01.09.2026