Постанова № 13946091, 16.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р.

15 год.50 хв.Справа № 2-а-1417/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - Тодавчич С.М., Лобунченко О.П.,

представника відповідача ДПІ у м. Херсоні - Тосік Н.І.,

представника відповідача УДКУ у Херсонській області - Полонської Н.В.,

прокурора - Зельцер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, за участю прокурора

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості із ПДВ,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (далі позивач, ВАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач 1) та Головного управління державного казначейства України у Херсонській області (далі - відповідач 2) у якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010р. № 000132301/0 та стягнути на користь позивача належне йому бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 179743,09 грн., у тому числі за травень 2008 р. на суму 32742,53 грн. та за жовтень 2008р. на суму 147000,00 грн. Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта ДПІ у м. Херсоні від 18.01.2010 року №110/23-2/14308500. Відповідно до зазначеного акта перевірки причинами, за якими зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, були названі ті обставини, що ДПІ у м. Херсоні у ході проведення зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість субєктами підприємницької діяльності у ланцюгах поставки товару до виробника.

Посилаючись на Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР), позивач вважає, що рішення про зменшення бюджетного відшкодування відповідачем прийняте з порушенням вимог податкового законодавства. Законодавством з ПДВ передбачено, що підставою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є тільки дані належним чином складеної Декларації з ПДВ, підтвердженої відповідними розрахунками та податковими накладними. Законодавством з ПДВ на покупця не покладено контроль за сплатою податків у тому числі і податку на додану вартість ні самим постачальником товарів (робіт, послуг), ні його контрагентами.

Представник відповідача ДПІ у м. Херсоні проти позову заперечила, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу. Вважає висновки податкового органу щодо неправомірного декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням - рішенням є обґрунтованими і просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача Головного управління державного казначейства України у Херсонській області суду пояснила, що згідно діючого законодавства відшкодування УДК податку на додану вартість з бюджету провадиться на підставі висновку податкової інспекції і до функцій УДК не входить контроль за своєчасним внесенням платежів до бюджету, у тому числі і ПДВ. Але за наявності висновку ДПІ про відшкодування ПДВ або рішення суду із цього приводу, УДК не заперечує проти проведення таких виплат.

Прокурор підтримав позицію відповідача ДПІ у м. Херсоні та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта ДПІ у м. Херсоні від 18.01.2010 року №110/23-2/14308500 «Про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ на рахунок платника у банку ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” за період: травень, жовтень 2008 року».

За цим податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 179743,09 грн., у тому числі за травень 2008 р. на суму 32742,53 грн. та за жовтень 2008р. на суму 147000,00 грн.

За актом перевірки від 18.01.2010 року №110/23-2/14308500 відповідач досліджував сплату податку на додану вартість контрагентами позивача на всіх ланцюгах проходження товару за податковими накладними, складеними контрагентами позивача: ТОВ «НТП «Елна», ТОВ «Селект», ТОВ «Евертон».

При перевірці питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника встановлено порушення п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97- ВР.

Так, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2008 року на 32742,53грн. Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає - 5611891,00грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр.4 додатку 2 до податкової декларації звітного податкового періоду) складає 3409470,00грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 2) - 3409470,00грн.

Так, одним із основних постачальників товару (металопрокат) у квітні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ „Евертон" (код 31735455, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на загальну суму - 1082274,07грн., в т.ч. ПДВ - 216454,78грн. Відвантаження товару проводилося згідно податкових накладних. Розрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі.

ТОВ „Евертон" не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ПП „Феррум - Сервіс" (код 32479922, м. Енергодар, Запорізька область) на загальну суму ПДВ - 58427,24грн.

Відповідно до листа ДПІ у м. Енергодар Запорізької області за вх. № 14847/7 від 30.10.2009р., провести зустрічну перевірку ПП „Феррум - Сервіс" неможливо, у зв'язку з тим, що підприємство має стан „8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, підприємство за місцем юридичної реєстрації не знаходиться, а фактичне місцезнаходження не встановлено. У листі також вказано, що ДПІ у м. Енергодар складено повідомлення форми № 18-ОПП від 17.02.2009 року за № 1/10/29-033 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Таким чином, податковий орган не зміг підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції.

Також, одним із основних постачальників товару (металопрокат) у квітні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ „Селект" (код 31550511, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на загальну суму - 9222143,64грн., в т.ч. ПДВ - 1537023,94грн. Відвантаження товару проводилося згідно податкових накладних. Розрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі.

ТОВ „Селект" не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ТОВ „Евертон" (код 31735455, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на загальну суму ПДВ - 447471,07грн. ТОВ „Евертон" також не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ТОВ „УГМК - Одеса" (код 31005894, м. Одеса) на загальну суму ПДВ - 80829,68грн. ТОВ „УГМК - Одеса" також не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ТОВ „Такт" (код 21858879, м. Дніпропетровськ) на загальну суму ПДВ - 29185,72грн. ТОВ „Такт" також не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ПП „Новітні Технології" (код 31761731, м. Дніпропетровськ) на загальну суму ПДВ - 29185,72грн.

Відповідно до листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за вх. № 12272/7 від 09.09.2009 р., провести зустрічну перевірку ПП „Новітні Технології" неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан „8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, за місцем юридичної реєстрації не знаходиться, а фактичне місцезнаходження не встановлено. Також у листі вказано, що в лютому 2008 року підприємство ПП „Новітні Технології" задекларувало податкові зобов'язання в сумі - 451,79грн., що в 160,65 разів менше, чим сума по операціям з ТОВ „Такт" у відповідному податковому періоді. Таким чином, податковий орган не може підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції.

Також актом перевірки встановлено, що підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2008 року на 147000,56грн. Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає - 6943913,00грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), складає - 3044656,00грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, становить - 3044656,00грн.

Так, одним із основних постачальників товару (металопрокат) у вересні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ „НТП Елна" (код 21459234, м. Київ) на загальну суму - 1091376,00грн., у т.ч. ПДВ - 181896,00грн. Відвантаження товару проводилося згідно податкових накладних. Розрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ „НТП Елна" не є виробником відвантаженого товару, постачальником реалізованої продукції є ПП „Комплекс Сервіс і К" (код 35697775, м. Одеса) на загальну суму ПДВ - 274680,00грн. ПП „Комплекс Сервіс і К" також не є виробником відвантаженого товару, постачальником реалізованої продукції є ПП „Рамблер - 2007" (код 35767572, м. Одеса) на загальну суму ПДВ - 324914,50грн. На момент складання акту перевірки отримано інформацію від ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.12.2009 р. за вх. № 16393/7, в якій вказано, що на теперішній час відносно підприємства ПП „Комплекс Сервіс і К" (код 35697775) порушено провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за вх. № 11972/7 від 02.09.2009р., провести зустрічну перевірку ПП „Рамблер - 2007" неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не звітує з грудня 2008 року, на момент проведення перевірки підприємству скасовано держреєстрацію (запис від 08.05.2009р. за № 15561170004031224). Також, отримано додаткову відповідь від 13.10.2009р. за вх. № 13944/7, в якій вказано, що ПП „Рамблєр - 2007" (код 35767572) визнано банкрутом від 30.04.2009 року по справі № 7/328-085187. Таким чином, податковий орган не може підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції.

Одним із основних постачальників товару (металопрокат) у вересні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ „Селект" (код 31550511, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на загальну суму - 5032613,19грн., в т.ч. ПДВ - 838768,84грн. Відвантаження товару проводилося згідно податкових накладних. Розрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі.

ТОВ „Селект" не є виробником відвантаженого товару, одним з постачальників реалізованої продукції є ТОВ „Трансагентство Плюс" (код 33451646, м. Алчевськ, Луганська область) на загальну суму ПДВ - 47784,56грн. ТОВ „Трансагентство Плюс" також не є виробником відвантаженого товару, постачальником реалізованої продукції є ПП „Компанія Металтрог" (код 35413309, м. Алчевськ, Луганська область) на загальну суму ПДВ-81863,24грн.

Відповідно до листа Алчевської ОДПІ Луганської області за вх. № 13922/7 від 13.10.2009р., провести зустрічну перевірку ПП „Компанія Металтрог" неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан платника „9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за місцем юридичної реєстрації не знаходиться, а фактичне місцезнаходження не встановлено. Фахівцями відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Алчевської ОДПІ складено акт про відсутність посадових осіб ПП „Компанія Металтрог" за юридичною адресою за № 203/236-35413309 від 25.08.2009р. Дана інформація передана до відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ для розшуку посадових осіб підприємства. Також, у відповіді вказано, що на підприємство не звітує, остання декларація з податку на додану вартість подана до Алчевської ОДПІ за серпень 2009 року. Таким чином, податковий орган не може підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції.

Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України №168/97-ВР (п. 7.7.1.) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2. зазначеної статті передбачає, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При досліджені судом обставин формування Декларацій з ПДВ за травень, жовтень 2008 року порушень норм діючого законодавства з податку на додану вартість при складанні цих декларацій, декларування зобовязань з ПДВ та бюджетного відшкодування з цього податку не виявлено. Такої ж думки дотримується відповідач при проведені перевірок декларування показників за ці податкові періоди.

За нормами Закону України № 168/97-ВР головними умовами віднесення сплаченого (нарахованого) при придбані товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження факту сплати (нарахування) податку належним чином складеними податковими накладними постачальниками-платниками ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податку в межах оподатковуваних операцій.

Результати перевірок, які були підставою для складення спірних податкових повідомлень-рішень, свідчать, що відповідачем не надано жодного зауваження стосовно дотримання порядку складання податкових накладних, які стали підставою для формування податкового кредиту позивача за травень, жовтень 2008 року. Також відповідач не піддав сумніву використання придбаних протягом травня, жовтня 2008 року товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача в межах оподатковуваних операцій. Тому суд вважає, що позивач дотримався головних умов, необхідних для формування податкового кредиту травня, жовтня 2008 року.

Відповідач за актом перевірки зробив висновок про декларування завищеної суми податку на додану вартість травня, жовтня 2008 року посилаючись на те, що джерелом відшкодування податку на додану вартість при надмірній його сплаті є сплата цього податку в бюджет постачальниками товарів на всіх етапах проходження товарів починаючи від виготовлення товарів або їх імпорту на територію України.

На думку відповідача, поняття надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету платником податків полягає у сплаті цього податку до бюджету всіма учасниками господарських відносин по поставці, виробництву або імпорті цього товару, несплата податку до бюджету окремою ланкою, або недоведення факту сплати податку цією ланкою свідчить про відсутність надмірної сплати ПДВ до бюджету цим платником податку.

Суд не може погодитись з таким трактуванням законодавства з податку на додану вартість зі сторони відповідача тому, що виходячи з норм Закону №168/97-ВР податок на додану вартість при продажу товарів (робіт, послуг) не завжди має надходити до бюджету. Зокрема у випадку позивача мало місце реалізація продукції сільськогосподарського виробництва які, за матеріалами справи, вироблені українськими сільгоспвиробниками.

Законом про ПДВ передбачається звільнення від сплати до бюджету цього податку субєктів підприємницької діяльності, які мають статус сільськогосподарського виробника та реалізують сільськогосподарську продукцію власного виробництва. Поряд з тим Законом №168/97-ВР не передбачено особливого порядку формування податкового кредиту покупцями товарів у сільськогосподарських товаровиробників та не ставиться залежність податкового кредиту від сплати цього податку до бюджету сільськогосподарськими постачальниками товарів. На думку суду, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість це лише один із випадків, який виникає при обрахуванні податкових зобовязань з податку на додану вартість. Отже відповідне до Закону України № 168/97-ВР право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у платника податків виникає при перевищенні належним чином сформованого податкового кредиту над податковими зобовязаннями платника податку з податку на додану вартість у розмірі фактичної сплати такого перевищення податкового кредиту постачальникам товарів (робіт, послуг).

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача травня, жовтня 2008 року, висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач у відповідності з вимогами пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту у місячний термін після декларування відємного обєкту оподаткування з ПДВ. Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, визнання банкрутом та припинення ПП „Рамблер - 2007", а також відсутність за юридичною адресою ПП „Феррум - Сервіс", ПП „Новітні Технології", ПП „Компанія Металтрог" після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування, враховуючи той факт, що дані підприємства були постачальниками контрагента позивача по другому пятому ланцюгу проходження товару.

Визнання банкрутом ПП „Рамблер - 2007" не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даних підприємств з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд не може погодитись з висновками про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що відповідач не зміг встановити фактичне місцезнаходження постачальників ПП „Феррум - Сервіс", ПП „Новітні Технології", ПП „Компанія Металтрог". Акти про відсутність за місцезнаходженням були складені вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність даного підприємства за юридичною адресою на час оформлення ними податкових накладних відповідач суду не надав.

Отримані від місцевих ДПІ відомості свідчать про декларування своїх зобовязань з ПДВ цими платниками податків за період складання податкових накладних, які підтверджують спірний податковий кредит.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальниками товару ТОВ «НТП «Елна», ТОВ «Селект», ТОВ «Евертон» (постачальниками по першому ланцюгу), і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за травень, жовтень 2008 р. ПДВ сформованого за участю цих контрагентів постачальника позивача.

З метою об'єктивного вирішення справи, зясування всіх обставин у справі, суд зобовязав ДПІ в обґрунтування своїх заперечень надати докази, які підтверджують її доводи щодо порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, докази, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Таких доказів відповідач до суду не надав.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

У порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Відповідач висновок про завищення бюджетного відшкодування платника податків робить на підставі того, що йому не вдалось підтвердити сплату податку всіма СПД, які задіяні у поставці, виробництві, або експорту цього товару. Системний аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР свідчить, що цим законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобовязань, податкового кредиту, чистої суми зобовязань, відємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого субєкта підприємницької діяльності.

Суд вважає, що відповідач, як субєкт владних повноважень, на якого покладено функції контролю за повною та своєчасною сплатою платниками податків обовязкових платежів до бюджету зобовязаний був контролювати сплату податку на додану вартість субєктами підприємницької діяльності при перепродажі цього товару постачальниками позивача. При виявлені факту несплати податку на окремій ланці (ланцюгу) при перепродажі товару відповідач, або інші податкові органи за територіальною ознакою платника податків, зобовязані були вжити заходів по сплаті до бюджету податку на додану вартість цією ланкою проходження товарів та відновити зв'язок задекларованого податкового кредиту платника податків з податковими зобовязаннями з ПДВ постачальника товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, за участю прокурора про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості із ПДВ задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19.01.2010р. № 000132301/0.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства України в Херсонській області з рахунку № 31118030700002, одержувач держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний острів, 1, код за ЄДРПОУ 14308500, р/р № 260024721 у ВАТ ХОД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 352093) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 179743,09 грн., (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 09 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний острів, 1, код за ЄДРПОУ 14308500, р/р № 260024721 у ВАТ ХОД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 352093) суму понесених судових витрат у розмірі сплаченого судового збору - 1700 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1