Ухвала суду № 139460866, 03.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"03" вересня 2026 р. Справа № 754/2029/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.04.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «ІННОВА - НОВА», що подана представником позивача Андрущенко М.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року зазначений позов залишено без руху та надано позивачу 10 днів, з дня отримання ухвали, для усунення вказаних судом недоліків, крім того роз`яснено позивачу, що в разі не усунення вказаних судом недоліків у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача 27.07.2026 року о 15:30:51 та електронного кабінету представника позивача 27.07.2026 року 15:30:51. В той же час, станом на 03.09.2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 27.07.2026 року позивачем не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом за №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Стаття 1 ЦПК України зазначає, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших, визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Так, діючим ЦПК України чітко розмежовано стадії: відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, зупинення і закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо.

В даному випадку відкриття провадження у справі ще не відбулося, заява відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України була залишена без руху.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

В силу вимог ч. 1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року за № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод, шляхом застосування юридичних способів (прийомів)», визначаючи таку практику допустимою.

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року за №9-зп, не є порушенням права на судовий захист повернення судом позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства. Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі „Дія 97 проти України від 21.10.2010 року).

Суд наголошує, що у даному випадку повернення позовної заяви не є надмірним формалізмом та обмеженням доступу до правосуддя, а є проявом забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі зазначеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню, що в свою чергу жодним чином не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Дьоміна