Постанова № 13946083, 14.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

09 год.00 хв.Справа № 2-а-5607/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Ревери І.К., представника відповідача Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємства " Єврокомершл Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Єврокомершл Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003720700/0 від 08 жовтня 2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, заявлену у декларації за листопад 2010р. на суму 162319,61 грн. та у декларації за лютий 2010р. на суму 40549,63 грн. у зв'язку з порушенням пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Рішення прийнято за наслідками акту перевірки № 4273/07/ 0/32725810 від 06 жовтня 2010р., згідно із яким ДПІ у м. Херсоні вважає, що підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету неможливо у зв'язку із тим, що постачальник позивача - приватне підприємство "Тас Агротранс" відсутнє за юридичною адресою, а також 25.03.2010 старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Одеській області вилучено документи бухгалтерського обліку та податкової звітності з ПП "Тас Агротранс". Згідно акту документальної невиїзної перевірки від 10.06.2010 підприємства-постачальника ПП "Гідеон Агро" з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено відсутність поставок товарів. Підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету неможливо у зв'язку із тим, що підприємство - постачальник ТОВ "Гринс-Агро" відсутнє за юридичною адресою. Позивач вважає, що ці обставини не є доказом порушення ПП "Єврокомершл Україна" вимог Закону України "Про податок на додану вартість", на момент видачі податкових накладних постачальники позивача були працюючими підприємствами, платниками податків, зареєстрованими платниками ПДВ, мали право видавати податкові накладні, ніяких зауважень до форми складання податкових накладних в акті перевірки не зазначено, придбання товарів підтверджено накладними, платіжними документами, ДПІ не встановлено порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, оформлення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентами позивача. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем були виконанні. ДПІ не має права вимагати від позивача, як добросовісного платника податків, контролювати сплату податків контрагентом по договору. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, відповідач же безпідставно покладає такий обов'язок на позивача. Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до норм діючого законодавства, а тому і підстави для визнання його нечинним відсутні. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про ПДВ", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Відповідно до п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто, Законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Крім того, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, передбачено обов'язкову наявність такої підстави для відшкодування, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Частина податкового кредиту, що за сумою не "переросла" в бюджетне відшкодування, має свідчити про надходження ПДВ до бюджету: податковий кредит, як сума на яку лише зменшується податкове зобов'язання платника податку при обрахуванні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету - мають однакові вимоги з точки зору держави, що започаткувала такі вимоги: кошти мають опосередковано надійти до бюджету спочатку в ціні придбання та шляхом сплати контрагентами позивача ПДВ до бюджету. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники позивача, у відповідних податкових періодах таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість не відображали та, відповідно, не сплачували. Згідно з п.п. 7.7.2 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Із-за відсутності надмірної сплати ПДВ, підстав для відшкодування державою ПДВ не існує, не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишилися у опосередкованих партнерів.

Крім того, ДПІ зазначає про неналежне оформлення податкових накладних, задіяних позивачем при формуванні податкового кредиту. Матеріалами перевірок достовірності місцезнаходження продавців товару підтверджується, що зазначена в податкових накладних адреса місцезнаходження продавця є недійсною, у зв'язку із відсутністю продавця за цією адресою. Формування податкового кредиту платником на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог Закону № 168 є таким, що не грунтується на вимогах Закону "Про ПДВ".

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Єврокомершл Україна" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні, засновником підприємства є ОСОБА_3. За результатами проведених зустрічних перевірок постачальників позивача було встановлено порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року на суму ПДВ - 162319,61 грн. Основним постачальником сільгосппродукції у жовтні 2009 року по першому ланцюгу постачання було приватне підприємство "Кард Агро" на суму ПДВ 705601 грн. Фактично сплачено -133228,54 грн. Між ПП "Єврокомершл Україна" та ПП "Кард-Агро" було укладено договір № 01/08-09 від 01.08.2009 про поставку ячменя. Документами, що підтверджують факт поставки є видаткові накладні № РН 000157 від 01.10.2009, РН 0000161 від 02.10.2009, РН 0000164 від 05.10.2009, РН 0000171 від 09.10.2009, РН 0000173 від 12.10.2009, РН 0000175 від 13.10.2009, РН 0000178 від 14.10.2009, РН 0000180 від 15.10.2009, РН 0000182 від 16.10.2009, РН 0000186 від 19.10.2009, РН 0000196 від 26.10.2009, РН 0000192 від 22.10.2009, РН 0000198 від 28.10.2009, РН 0000193 від 23.10.2009, податкові накладні № 157 від 01.10.2009., № 161 від 02.10.2009, № 164 від 0.10.2009, № 171 від 09.10.2009, № 173 від 12.10.2009, № 175 від 13.10.2009, № 178 від 14.10.2009, № 180 від 15.10.2009, № 182 від 16.10.2009, № 186 від 19.10.2009, № 192 від 22.10.2009, № 193 від 23.10.2009, № 196 від 26.10.2009, № 198 від 28.10.2009. ПП "Кард Агро" є посередником, постачальником реалізованої продукції було ПП "Тас Агротранс". В жовтні 2009 року ПП "Тас Агротранс" реалізувало продукції на загальну суму 189336,90 грн., в т.ч. ПДВ 31556,15 грн. ПП "Тас Агротранс" було посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Альмагро Траст" (м. Миколаїв). В жовтні 2009 року ТОВ "Альмагро Траст" реалізувало продукції на загальну суму 58391,56 грн. в т.ч. ПДВ 9731,93 грн. Згідно отриманої з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва відповіді від 13.05.10 № 5802/7/234-11 провести перевірку даного підприємства не можливо, в зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою згідно акту обстеження юридичної адреси від 27.04.10 № 200/232-00. Остання звітність до податкового органу подана за 4-й квартал 2009 року. Також 25.03.10 старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Одеській області старшим лейтенантом податкової міліції Вдовиченко В.М. вилучено документи бухгалтерського обліку та податкової звітності з ПП "Тас Агротранс". Таким чином, перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Еврокомершл Україна" по постачальнику ПП "Тас Агротранс".

Основним постачальником ячміня у жовтні 2009 року по І ланцюгу постачання було також приватне підприємство "Фінансова Універсальна Компанія" на суму ПДВ - 91413,47 грн. Між ПП "Єврокомершл Україна" та ПП "Фінансова універсальна компанія" укладено договір № 03/08-09 від 03.08.2009 про поставку ячменя. Документами, що підтверджують факт поставки є видаткові накладні № РН 0000080 від 05.10.2009, РН 0000085 від 06.10.2009, РН 0000086 від 12.10.2009, РН 0000087 від 14.10.2009, податкові накладні № 66 від 05.10.2009, № 73 від 06.10.2009, № 74 від 12.10.2009, № 75 від 14.10.2009. ПП "Фінансова Універсальна Компанія" було посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП "Гідеон Агро". В жовтні 2009 року ПП "Гідеон Агро" реалізувало продукції на загальну суму 544191,70 грн., в т.ч. ПДВ 90698,62 грн.

Постачальником позивачу сої, ячменя у жовтні 2009 року попершому ланцюгу постачання було приватне підприємство "МА Агропромисловий комплекс" на суму ПДВ - 61174,21 грн. Між ПП "Єврокомершл Україна" та ПП "МА Агропромисловий комплекс" укладено договір № 1610/09-1 від 16.10.2009 про поставку сої. Документами, що підтверджують факт здійснення поставки є видаткові накладні № РН 000102 від 14.10.2009, РН 0000103 від 19.10.2009, РН 0000104 від 19.10.2009, РН 0000105 від 22.10.2009, РН 0000106 від 27.10.2009, податкові накладні № 133 від 14.10.2009, № 134 від 19.10.2009, № 135 від 19.10.2009, № 136 від 22.10.2009, № 137 від 27.10.2009. ПП "МА Агропромисловий комплекс" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП "Гідеон Агро". В жовтні 2009 року ПП "Гідеон Агро" реалізувало продукції на загальну суму 243411,23грн. в т.ч. ПДВ 40588,55 грн.

Згідно акту документальної невиїзної перевірки від 10.06.10 № 2692/23-2 ПП "Гідеон Агро" з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.10.09 по 31.10.09 встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. ДПІ дійшло до висновку, що правочини відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Перевіркою встановлено порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними. Тобто, ПП "Гідеон Агро" за результатами перевірки не проводило операцій з купівлі-продажу за даний період, та не могло бути постачальником вказаного у податкових накладних товару (соняшник) для ПП "Фінансова Універсальна Компанія" та ПП "МА Агропромисловий комплекс".

Згідно з поданою ПП "Єврокомершл Україна" до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за лютий 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 375355,00 грн. За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2010 року на суму ПДВ - 40549,63 грн. Так, основним постачальником сільгопспродукції по І ланцюгу постачання було ПП "Кард Агро" на суму ПДВ 705601 грн. Фактично сплачено - 133228,54 грн. ПП "КардАгро" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Игнат, Лтд", яке також є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Гринс-Агро" (м. Херсон). В жовтні 2009 року ТОВ "Гринс-Агро" реалізувало продукції на загальну суму 237265,09 грн. в т.ч. ПДВ 39544,19 грн. Співробітниками ДПІ у м. Херсоні здійснено виїзд за місцезнаходженням підприємства та встановлено відсутність його або посадових осіб за юридичної адресою, про що складено акт від 18.02.10 №214/23-2/36504517. Таким чином, перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Еврокомершл Україна" по постачальнику ТОВ "Гринс - Агро". Також згідно даних звітної форми "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що підприємство має стан "порушено провадження у справі про банкрутство, та знято з обліку". Перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Еврокомершл Україна" по постачальнику ТОВ "Гринс- Агро".

За висновком ДПІ, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на 162319 грн. 61 коп. за декларацією листопада 2009 року, на суму 40549 грн. 63 коп. за декларацією лютого 2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ суми ПДВ зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. За змістом Закону про ПДВ право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Тобто законодавець передбачив, що однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України.

ДПІ стверджує, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковим зобов'язанням продавця товарів. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.. Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що неможливо встановити походження або виробника купленого позивачем товару, отже, неможна перевірити сплату ПДВ до бюджету всіма постачальниками по ланцюгу до виробника. Про необґрунтованість податкової вигоди свідчать, зокрема, такі обставини. Позивач отримував продукцію від постачальника "Кард Агро", м. Херсон, одним із засновників якого є засновник ПП "Єврокомершл Україна" гр-н ОСОБА_3 Отже, до ланцюгу постачальників продукції добавлено ще одне підприємство, при цьому суду не доведно існування економічно обгрунтованих причин здійснення операції придбання продукції у ПП "Кард Агро". З договору купівлі-продажу ячміня № 01/08-09 від 01.08.09 вбачається, що позивач повинен самостійно забирати сільгосппродукцію зі складу ПП "Кард-Агро" у м. Херсон. Перевіркою було встановлено, що ПП "Кард-Агро" отримувало продукцію від ПП "Тас Агротранс", а останнє від ТОВ "Альмагро Траст" (м. Миколаїв). Разом з тим, надані позивачем суду транспортні документи свідчать про перевезення сільгосппродукції не ПП "Кард-Агро", а безпосередньо позивачу приватним підприємством "Тас Агротранс" з різних пунктів, в ТТН зазначено або Херсонська область, або назва селищ без вказівки району та області. Відомості ТТН суперачать виявленим обставинам, а саме, що ПП "Тас Агротранс" отримало продукцію в жовтні 2009 року від ТОВ "Альмагро Траст" (м. Миколаїв). Провести перевірку останього не можливо, в зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, незважаючи на те, що підприємство було зареєстровано 02.09.09, пропрацювало дуже маленький термін, остання звітність до податкового органу подана за 4-й квартал 2009 року.

Згідно ТТН ТОВ "Ігнат ЛТД" відвантажувало позивачу сільгосппродукцію або з Каховського району або з Херсонської області, хоч дане товариство не було безпосереднім постачальником позивача, а господарські стосунки були оформлені через ПП "Кард Агро".

Транспортні документи, які були надані позивачем для підтвердження реального постачання сільгосппродукції, не містять відомостей про адресу завантаження, відстань перевезення, відстань, ціну за одиницю перевезення, прізвища та посади осіб, які отримували вантаж ті інше.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа. Видаткові накладні, оформлені позивачем з ПП "Фінансова універсальна компанія", ПП "МА Агропромисловий комплекс", підписані особами, посади яких, прізвище, ім'я не вказані, тому не відповідають ознакам первинних документів. Товарно-транспортні накладні, надані позивачем як доказ перевезення сілгоспродукції від ПП "Фінансова універсальна компанія" та ПП "МА Агропромисловий комплекс", не містять найменування пункту навантаження, зазначено тільки Херсонська область, мають підписи осіб, посади яких, прізвище, ім'я не вказані. Також суд звертає увагу на те, що директором ПП "Фінансова універсальна компанія" та ПП "МА Агропромисловий комплекс" є громадянин ОСОБА_5, адреси цих підприємств однакові. Але підписи ОСОБА_5 як керівника, в податкових накладних ПП "Фінансова універсальна компанія" та ПП "МА Агропромисловий комплекс" різняться, що вбачається візуально. Обидва підприємства отримували продукцію від ПП "Гідеон Агро" (м. Миколаїв), яке в свою чергу співпрацювало з постачальниками, які на момент здійснення господарський операцій були або припинені (ТОВ "Торгово-закупівельна база "Донецьк-Сервіс"), або визнані банкрутом (ПП "Транспортна компанія "Юг"), знаходились в стадії ліквідації (ПП "Авалон-Плюс"), або заперечували будь-які відносини з ПП "Гідеон Агро" (ПКП "Хемі-Лєна"), були відстуні за юридичною адресою (ПП "Оріон Агро-Плюс"). Перевіркою податковим органом діяльності ПП "Гідеон Агро" було виявлено, що ПП "Гідеон-Агро" не мало ніякої можливості поставляти у вересні жовтні 2009 року продукцію, воно не мало ні основних засобів, ні працюючих осіб, інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій продажу сільпгоспродукції. Ці факти підтверджені актом перевірки ДПІ у м. Херсоні від 10.06.10 № 2692/23-2/36580619, за результатами якої було встановлено відсутність укладання цивільно-правових угод, які є нікчемними. Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається. За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які постачали продукцію, походження якої неможливо встановити, всі наслідки необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є результатом того, що постачальники позивача по ланцюгу до виробника у відповідних податкових періодах таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість не відображали та, відповідно, не сплачували. Згідно з п.п. 7.7.2 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Із-за відсутності надмірної сплати ПДВ, підстав для відшкодування державою ПДВ не існує, не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишилися у опосередкованих партнерів. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість і не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції зі сторони відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В задоволенні позову відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити приватному підприємству "Єврокомершл Україна" в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 00003720700/0 від 8 жовтня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 31210,48 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1