Ухвала суду № 139460672, 02.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2095/26

Провадження № 4-с/761/114/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2026 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві, в якій заявниця просить визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо ігнорування ухвали суду від 01.06.2026 про забезпечення позову у справі № 761/2095/26 шляхом накладення арешту на транспортний засіб, відмови у відкритті виконавчого провадження та зобов`язати невідкладно відкрити виконавче провадження і виконати судове рішення.

Свою скаргу заявниця обґрунтовує тим, що нею 07.06.2026 було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом із електронним виконавчим документом на офіційну електронну адресу органу ДВС, проте державним виконавцем протиправно не відкрито виконавче провадження та проігноровано звернення.

Ухвалою від 16.06.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

01.09.2026 суб`єкт оскарження надав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду в передбачений законом спосіб (через підсистеми ЄСІТС або додаток «Дія») до Відділу не надходила. Надсилання електронних документів на звичайну електронну пошту не відповідає положенням чинного законодавства щодо порядку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

У зв`язку з повітряною тривогою розгляд справи здійснено за відсутності учасників процесу на підставі поданих ними відповідних заяв.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи скарги та відзиву, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права чи свободи.

Пунктом 2 розділу XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження чітко визначено, що пред`явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, забезпечується з використанням засобів Порталу Дія або підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (зокрема підсистем «Електронний кабінет» та «Електронний суд»). Інших альтернативних способів надсилання виконавчих документів у формі електронного документа (зокрема на загальну електронну пошту органу державної виконавчої служби) чинним законодавством не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12.03.2025 надійшла заява потерпілої у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими слідчого відділу ДБР, ОСОБА_1 , про відкриття виконавчого провадження з додатками та виконавчим документом, виданим у електронному вигляді, яка зареєстрована в СЕД АСКОД 08.06.2026 за № Ш-2955-26.

За результатами розгляду даної заяви Відділом надано відповідь за № 20483/4.1-26/вх.Ш-2955-26 від 17.06.2026, зі змісту якої вбачається, що Відділом роз`яснено ОСОБА_1 , що згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» особливості пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначаються Міністерством юстиції України.

Твердження скаржника щодо неправомірності відмови у відкритті виконавчого провадження є необґрунтованим з огляду на те, що державним виконавцем вчинено дії виключно з дотриманням норм і порядку пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 3 глави III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Частиною третьою статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), що видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі видачі виконавчого документа у формі електронного документа, який одночасно є рішенням, інформація про дату набрання ним законної сили може зазначатися в окремому електронному документі, що вважається невід`ємною частиною виконавчого документа.

Особливості пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначаються Міністерством юстиції України.

При цьому основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладенням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частина третя статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством (частина четверта статті 7 цього Закону).

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (стаття 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

При цьому статтею 9 цього Закону визначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно із законодавством.

Так, особливості пред`явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, визначено розділом XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент звернення зі скаргою та під час розгляду справи судом, виконавчий документ у справі № 761/2095/26 у визначеному законом порядку до Відділу примусового виконання рішень не надходив, що також підтвердив суб`єкт оскарження у своєму відзиві.

Оскільки державний виконавець діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, факт вчинення неправомірної бездіяльності з боку органу державної виконавчої служби відсутній. Права заявниці державним виконавцем порушено не було, оскільки у останнього були відсутні законні підстави для відкриття виконавчого провадження за зверненням, поданим поза межами встановленого порядку інформаційної взаємодії, а тому суд приходить до висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись статтями 258, 260, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: