Рішення № 139460648, 22.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24391/25

Провадження № 2/761/2806/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарях: Степанюк К.М., Яцишині А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

10 червня 2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ: 38750239, подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяжень і подальше вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна - транспортного засобу марки TOYOTA CAMRY 3.5L AT, кузов: НОМЕР_1 .

Вимоги позову обгрунтовані тим, що у власності позивача перебуває легковий автомобіль TOYOTA CAMRY, 2011 року випуску, кузов: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.10.2024 року (далі - Автомобіль). Намагаючись здійснити продаж Автомобіля, Позивачу стало відомо, що за вказаним транспортним засобом 13.10.2020 року за № 28189681 зареєстровано приватне обтяження та накладено заборону на його відчуження. Відповідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі Державного Реєстру), 13.10.2020 Регіональною філією міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») зареєстроване приватне обтяження за № 28189681 на автомобіль легковий, TOYOTA CAMRY 3.5 LA/T, номер об`єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_9. Боржник: ОСОБА_2 (далі - Боржник). Обтяжувач: Товариство з обмеженою КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ", код 38750239 (з 31.07.2024 року перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС»), (далі - Обтяжувач).

Згідно відповіді ДП «НАІС» № 10724/26-13 від 22.11.2024 року, запис про обтяження рухомого майна внесений до Державного Реєстру на підставі поданої в електронному вигляді уповноваженим представником Обтяжувача «Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна», вихідний № 9142 від 13.10.2020. Згідно «Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна» приватне обтяження накладене на підставі договору застави № 91375208000 від 27.02.2012 року, видавець: приватний нотаріус Донецького МНО, Баженова Л.В.

Як зазначає позивач, він набув права власності на Автомобіль по договору дарування транспортного засобу №3541/2024/4919418 від 05.10.2024 року укладеного між ОСОБА_3 (володіла автомобілем на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 виданого 24.07.2021 року ТСЦ 8047, (далі - Донька позивача) та Позивачем.

Згідно витягу облікової картки приватного АМТ від 31.05.2012 року автомобіль було зареєстровано на ім`я доньки Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та державний номерний знак НОМЕР_6 , (попередній номерний знак НОМЕР_7 ). При цьому право користування Автомобілем було закріплено за Позивачем, оскільки на момент реєстрації Донька позивача була неповнолітньою та не мала права керувати автомобілем. Відповідно Автомобіль на дату накладення обтяження 13.10.2020 року у власності боржника - ОСОБА_2 , не перебував. Також позивач зазначає, що станом на 31.05.2012 року - дату реєстрації Автомобіля в Державному реєстрі відомостей про обтяження автомобіля не було. Приватне обтяження № 28189681 в Державному реєстрі зареєстровано 13.10.2020 року, через 8 років після придбання сім`єю позивача Автомобіля.

Позивач зазначає, що у відповідності до положень діючого законодавства, його донька 31.05.2012 року набула права власності на Автомобіль без обтяжень та є його добросовісним набувачем. Відповідно і Позивач, як теперішній власник Автомобіля є його добросовісним набувачем. У Позивача відсутні будь - які борги перед Обтяжувачем. Таким чином, внесення запису про заборону відчуження автомобіля до Державного Реєстру відбулось в порушення вимог статті 5 Закону, так - як станом на 13.10.2020 року Автомобіль не належав Боржнику чи Обтяжувачу, тому є протиправним, що порушує право Позивача, як законного власника Автомобіля.

Згідно з положеннями діючого законодавства належним суб`єктом звернення про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є Обтяжувач, який зобов`язаний звернутись до реєстратора Державного реєстру із заявою про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру. Обтяжувач має технічну можливість подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру, на підставі договору про надання сервісної послуги з опрацювання електронних заяв поданих з використанням прикладного інтерфейсу Реєстру.

Позивачем було направлено на офіційну адресу Обтяжувача письмову вимогу від 20.05.2025 року з проханням подати заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. Вимога була отримана Обтяжувачем, але залишена поза увагою. Порушення не усунуті і на момент звернення до суду з даним позовом. Таким чином, на належне Позивачу майно безпідставно накладено приватне обтяження, у зв`язку з чим порушено майнові права Позивача щодо розпорядження власністю. А тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не звертались до суду із клопотанням про проведення розгляду справи із викликом сторін.

В той же час, ухвалою суду від 07.11.2025 року продовжено розгляд справи з викликом сторін.

Відповідач не направив до суду відзив на заявлені вимоги, однак 22.10.2025 року направив пояснення в яких уповноважений представник зазначає що ТОВ «ВІН ФІНАНС» позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 повністю не підтримує з наступних підстав:

- 21.09.2015 - укладено Договір факторингу № 27, між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нова назва Товариства - ТОВ «ВІН ФІНАНС»). В даний період діяло приватне обтяження накладене ПАТ «УкрСиббанк» на траспортний засіб;

- 13.10.2020 - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» зареєстровано в ДРОРМ приватне обтяження на транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_1 . Термін дії до 13.10.2025 (витяг № 97549376 від 02.06.2025);

- 24.07.2021 - зареєстровано транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_1 за новим власником;

- 05.10.2024 - укладено Договір дарування траспортного засобу № 3541/2024/4919418, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- 04.06.2025 - ТОВ «ВІН ФІНАНС» поновлено в ДРОРМ приватне обтяження на транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_1 , без переривання його дії, тобто до закінчення дії приватного обтяження на авто. Термін дії до 04.06.2030.

Таким чином, транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_1 безперервно з 13 жовтня 2020 року по 04 червня 2030 року перебуває під дією приватного обтяження ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нова назва Товариства - ТОВ «ВІН ФІНАНС»). Отже, на момент купівлі-продажу та реєстрації транспортного засобу: автомобіля марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_1 (24.07.2021р.), а також в подальшому в момент укладення договору дарування (05.10.2024р.), діяло приватне обтяження ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нова назва Товариства ТОВ «ВІН ФІНАНС») в період з 13.10.2020 по 13.10.2025, та продовжено до його закінчення на термін 5 років, до 04.06.2030. Таким чином, ОСОБА_1 - не є добросовісним набувачем вищезазначеного транспортного засобу марки TOYOTA CAMRY, vin НОМЕР_8 .

Третя особа не направила до суду пояснення на заявлені вимоги.

В судовому засіданні, позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити. В судове засідання, яке відбулось 22.05.2026 року позивач не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та третя особа уповноваженого представника в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд у відсутність сторін.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши надані суду докази, врахувавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція про захист прав людини) , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як встановлено судом, з 31.05.2012 року власником автомобіля TOYOTA CAMRY 3.5L AT, кузов: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 була ОСОБА_3 .

Позивач не надав доказів набуття ОСОБА_3 права власності на автомобіль. Надана до позовної заяви облікова картка приватного АМТ не є належним та допустимим доказом набуття права власності на автомобіль.

З 05.10.2024 року зазначений автомобіль на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль на підставі договору дарування транспортного засобу від 05.10.2024 року.

В той же час, на підставі заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ «Довіра та гарантія» від 13.10.2020 року та договору застави транспортного засобу №91375208000 від 27.02.2012 року, реєстратором регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», 13.10.2020 року за №28189681 було зареєстровано обтяження автомобіля TOYOTA CAMRY 3.5L AT, кузов: НОМЕР_1 , із забороною відчужувати, боржник - ОСОБА_2 , термін дії обтяження - 13.10.2025 року.

20.05.2025 року ОСОБА_1 направив вимогу до відповідача про направлення до державного реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження рухомого майна №28189681 і подальше вилучення відповідного запису про обтяження транспортного засобу TOYOTA CAMRY 3.5L AT, кузов: НОМЕР_1 .

Як зазначено у вимозі, з 31.05.2012 року на дату накладення обтяження, автомобіль не перебував у власності боржника ОСОБА_2 .

Позивач надав до матеріалів справи докази направлення зазначеної вимоги, однак не надано доказів її отримання відповідачем.

04.06.2025 року було зареєстроване аналогічне обтяження, терміном дії до 04.06.2030 року.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

У статті 4 цього ж Закону визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Як було зазначено вище, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження Автомобіля - застава рухомого майна.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 27 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Тобто реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пункт 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що затверджений постановою Кабінуту міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830 передбачає, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі судового рішення або заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. У разі проведення державної реєстрації публічного обтяження, строк дії якого обмежено законом, та внесення до Реєстру інформації про відповідний строк відомості про припинення обтяження реєструються програмними засобами Реєстру після закінчення такого строку, який обраховується з дати державної реєстрації публічного обтяження.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації (крім випадку, коли строк дії публічного обтяження обмежено законом) не більш як на п`ять років.

На підставі судового рішення або заяви щодо припинення обтяження виключенню підлягає запис стосовно всього рухомого майна, що є предметом обтяження. У разі коли на підставі судового рішення припинено обтяження на індивідуально визначене рухоме майно, відомості про яке містяться в записі про обтяження рухомого майна, що містить відомості про декілька об`єктів рухомого майна, припинення обтяження здійснюється реєстратором шляхом внесення змін до відповідного запису в Реєстрі, а саме - виключення відомостей із запису про відповідне індивідуальне визначене рухоме майно, щодо якого припинено обтяження.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору відповідну заяву для припинення обтяження та виключення його з Реєстру, крім випадку, коли державну реєстрацію припинення обтяження на підставі судового рішення вже проведено.

Відомості про припинення обтяження на підставі судового рішення можуть бути зареєстровані також за зверненням боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, або самостійно реєстратором у зв`язку з отриманням судового рішення в своєму електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини що обтяжувач надав згоду на відчуження автомобіля, так само суду не було надано доказів що на момент відчуження автомобіля ОСОБА_2 , автомобіль не було обтяжено.

Отже, оскільки на момент набуття права власності на автомобіль позивачем існувало зареєстроване обтяження, тому суд приходить до висновку, що позивач не є добросовісним набувачем, а тому відсутні законом передбачені підстави для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула