Рішення № 139460244, 02.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/3122/26

2/707/2256/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Морозова В.В.,

за участю секретаря Швидкої І.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

Представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ Пахомов І.Ю. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ грошові кошти у сумі 29235,44 гривень в рахунок погашення інфляційних втрат та 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України. Здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙгрошові кошти у сумі 15662,40 гривень (в рахунок погашення оплати судового збору та витрат на правову допомогу).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2017 року між Акціонерним банком «Південний» (надалі за текстом цієї позовної заяви у відповідних відмінках «Банк» та/або «Кредитор» та/або «Позивач») та ОСОБА_1 (надалі за текстом цієї позовної заяви у відповідних відмінках «Позичальник» та/або «Боржник» та/або «Відповідач»), було укладено Кредитний договір № IS KP 1428346 В1 (надалі за текстом цієї позовної заяви у відповідних відмінках «Кредитний договір») за яким Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії за поточним рахунком з використанням спеціальних платіжних засобів з максимальним лімітом в сумі 100 000.00 гривень, а Позичальник зобов`язалася повернути кредит не пізніше 31.05.2018 року, з можливістю продовження строку відповідно до умов за Договором комплексного банківського обслуговування, та сплатити проценти за його використання на умовах цього Договору.

Слід зазначити, що Позичальник не виконала умови Кредитного договору та не повернула заборгованість, у зв`язку чим Банк був вимушений звернутися до суду за захистом. 01.03.2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у справі № 520/11367/18 вирішив стягнути з Позичальника на користь Банку заборгованість за кредитним договором № IS КР 1428346 В1 від 01 червня 2017 року у розмірі 113038 (сто тринадцять тисяч тридцять вісім) грн. 72 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 24.05.2019 року приватним виконавцем Плесюком Олексієм Степановичем прийнято до виконання виконавчий лист № 520/11367/18 виданий 17.04.2019 року та відкрито виконавче провадження № 59206153 щодо Відповідача, яке й досі триває.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що

неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). В той же час, це не виключає можливість нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних на суму боргу Відповідача до дати 24.02.2022 року з урахуванням положень щодо строку позовної давності. Судовим рішенням в справі № 520/11367/18, яке в силу приписів статті 82 ЦПК України має значення при розгляді цього позову, бо обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом , було встановлено, що у порушення п. 3.1.2 Публічного договору відповідачка, не сплачуючи своєчасно кредит та відсотки за користування ним, допустила станом на 08 серпня 2018 року заборгованість у розмірі 113038 грн. 72 коп. Також Позивачем було сплачено судовий збір при подачі позову (в справі № 520/11367/18 ухвала про відкриття провадження від 10.09.2018 року) у розмірі 1762 грн. Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (Постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц Верховний Суд. Велика Палата). 04.09.2025 року набрав чинності ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який скасував п. 19. «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Крім того, з 02.04.2020 року діяв ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який також встановлював зупинення строку позовної давності. Іншими словами, враховуючи заборону, передбачену п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, та скасування п. 19 в Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України згідно з ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а також зупинення строку позовної давності з 02.04.2020 року згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в справі № 127/15672/16-ц, Позивач має право заявити до Відповідача вимогу щодо стягнення інфляційних втрат та нарахування 3 % річних за період з 08.01.2020 по 23.02.2022, а щодо судового збору з 20.07.2023 по 20.07.2026 включно.

Позивач вказує , що інфляційне збільшення на суму судового збору у розмірі 1762 грн, становить 514,53 грн за період з 20.07.2023 по 18.07.2026 р, а також 3% річних за вказаний період становить 158,44 грн, а всього 672,97 грн. на підтвердження чого надає відповідний розрахунок.

Також, позивач зазначає, що інфляційне збільшення на суму боргу у розмірі 113038,72 грн, становить 21343,30 грн за період з 08.01.2020 по 23.02.2022 р, а також 3% річних за вказаний період становить 7219,17 грн, а всього 28562,47 грн, про що надає відповідний розрахунок.

Загальний розмір заборгованості становить 29235,44 грн.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 22.07.2026 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 02.09.2026 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення ухвали суду та повідомлення про судовий розгляд за місцем її реєстрації, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористалась.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

На виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.03.2019 р. у цивільній справі №520/11367/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IS KP 1428346 від 01.06.2017 року у розмірі 113 038 грн 72 коп. та судового збору у розмірі 1762 грн, 17.04.2019 року Черкаським районним судом Черкаської області від 17.04.2019 року видано виконавчий лист № 2/707/439/19.

Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 24.05.2019 року відкрито виконавче провадження № 59206153 з виконання вищезазначеного виконавчого листа, яке згідно даних АСВП на даний час не завершене.

Позивачем надано розрахунок інфляційного збільшення на суму судового збору у розмірі 1762 грн, яка становить 514,53 грн за період з 20.07.2023 по 18.07.2026 р, а також 3% річних за вказаний період становить 158,44 грн, а всього 672,97 грн.

Також, позивачем надано розрахунок інфляційного збільшення на суму боргу у розмірі 113038,72 грн, яка становить 21343,30 грн за період з 08.01.2020 по 23.02.2022 р, а також 3% річних за вказаний період становить 7219,17 грн, а всього 28562,47 грн.

Загальний розмір заборгованості становить 29235,44 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (Постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц Верховний Суд. Велика Палата). 04.09.2025 року набрав чинності ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який скасував п. 19. «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

З 02.04.2020 року діяв ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який також встановлював зупинення строку позовної давності. Іншими словами, враховуючи заборону, передбачену п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, та скасування п. 19 в Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України згідно з ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а також зупинення строку позовної давності з 02.04.2020 року згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в справі № 127/15672/16-ц, тому суд погоджується з доводами позивача про те, що він має право заявити до відповідача вимогу щодо стягнення інфляційних втрат та нарахування 3 % річних за період з 08.01.2020 по 23.02.2022, а щодо судового збору з 20.07.2023 по 20.07.2026 включно.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву та не спростувала розміру нарахованих сум інфляційних втрат та 3% річних перед позивачем.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат до суду надано:

- договір про надання правової допомоги від 03.10.2024 року укладений між АО «ЮРПРАЙМ» та ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003103 на Пахомова І.Ю., довіреність.

За змістом частин першої шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Докази понесених судових витрат на правничу допомогу подано стороною позивача у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ послуг адвоката та понесення ним витрат на правову допомогу.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі наявні підстави для стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ витрат на правничу допомогу, проте у зменшеному розмірі 5000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ грошові кошти у сумі 29 235 (двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп та витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн 00 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк ПІВДЕННИЙ (код в ЄДРПОУ20953647, місцезнаходження: Україна, містоОдеса вул. Краснова 6/1).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ).

Суддя: В. В. Морозов