Постанова № 13946019, 14.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

13 год.00 хв.Справа № 2-а-1081/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - Зінкевича Д.С., Мацевої Л.А.,

представників відповідача - Познякової О.В., Чуприни Е.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"

до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, зобов'язання утриматись від вчинення дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів №1» (далі позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 17.02.2009р. № 0009472301/0, від 17.02.2009р. № 0009432301/0, від 17.02.2009р. № 0009442301/0, якими збільшено податкові зобовязання позивача з податку на прибуток на 11099грн., у тому числі за основним платежем на 7399 грн., з податку на додану вартість на 665516 грн., у тому числі за основним платежем на 443677грн., зменшено заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість на 2738314 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити позивачу у задоволенні вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі акту планової виїзної перевірки позивача від 05.02.2010р. №77/230-35115625.

За актом перевірки порушення податкового законодавства, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень були наступні порушення податкового законодавства.

За актом перевірки на збільшення податкових зобовязань з податку на прибуток вплинули порушення, які дозволили позивачу зменшити задекларовані валові витрати на 2464638 грн. та зменшити нараховану амортизацію на 341612 грн.

Задекларовані валові витрати позивачу зменшено на підставі того, що в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) він відніс до складу витрат вартість послуг, отриманих від ТОВ «Енергомашінвест», на суму 1767500,0 грн., не підтверджених належним чином оформленими документами. За актом перевірки порушення здійснені у третьому та четвертому кварталах 2007р.

За наданими суду документами, ТОВ «Енергомашінвес» за договором від 10.07.2007р. №10/07-07 мав надавати позивачеві інформаційно-консультативні, маркетингові та правові послуги. За даним договором послуги мали надаватись як у письмовій так і у усній формі. Виконання робіт повинно підтверджуватись актом приймання та виконання робіт. За умовами договору позивач мав перерахувати ТОВ «Енергомашінвес» 2121000 грн. протягом другого кварталу 2007р.

Суду надано акт здачі - приймання виконаних робіт до договору про надання інформаційно-консультативних, маркетингових та правових послуг №10/07-07 від 10.07.2007р., складений сторонами 28.08.2007р., та податкові накладні про нарахування та сплату податку на додану вартість виконавцю робіт по даним операціям.

Акт здачі - приймання виконаних робіт від 28.08.2007 р. та податкові накладні містять узагальнюючу інформацію про виконані роботи та надані послуги та не містять ознак, які давали б підстави повязати ці послуги з напрямами господарської діяльності позивача.

Як показує системний аналіз положень Закону України № 334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями, платник податків при визначенні оподатковуваного прибутку не має право до валових витрат відносити будь-які витрати, здійснені ним протягом звітного податкового періоду, оскільки Законом № 334/94-ВР встановлюються обмеження щодо розміру та періоду віднесення витрачених коштів або майна до валових витрат у залежності від напрямів господарської діяльності платника податку та суспільного значення понесених платником податку витрат.

Законодавством України з оподаткування прибутку підприємств передбачено, що до складу валових витрат мали бути віднесені витрати, необхідні для ведення господарської діяльності платника податків.

Законом України «Про підприємництво» від 07.02.1991р. № 698-ХІІ забороняється втручання будь-яких державних органів у господарську (комерційну) діяльність субєктів підприємницької діяльності у тому числі і у вигляді заборони або визначення напрямків витрачання власних кошів СПД.

Відповідачем у ході перевірки та судом під час вивчення матеріалів справи не проводиться оцінка необхідності, з точки зору позивача, витрачання коштів на сплату послуг ТОВ «Енергомаш-Інвест», а проводиться вивчення можливостей включення цих витрат до складу валових витрат позивача при визначені зобовязань з податку на прибуток.

З точки зору суду для віднесення витрат по сплаті послуг ТОВ «Енергомаш-інвест» до складу валових витрат акт виконаних робіт мав містити конкретний перелік наданих послуг, розкривати суть наданих послуг або іншу інформацію необхідну для ведення позивачем господарської діяльності.

Таким чином, надані суду бухгалтерські та податкові документи не містять інформації, необхідної для включення понесених затрат на оплату послуг ТОВ «Енергомаш-Інвест» до складу валових витрат та не доводять їх використання у господарській діяльності позивача з метою отримання валового доходу в межах оподатковуваних операцій.

Отже, відповідач правомірно зменшив валові витрати позивача по результатам операцій позивача з ТОВ «Енергомаш-Інвес».

У порушення п.п. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат віднесено витрати по археологічному обстеженню земельної ділянки у сумі 2837,0 грн., які надала Археологічна інспекція облдержадміністрації Черкаської області.

На думку відповідача, позивачем не доведено використання цих послуг у його власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України № 334/94-ВР (п. 8.9) облік операцій із землею та її капітальними поліпшеннями здійснюється наступним чином.

Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті. У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку (п.п. 8.9.1.).

При продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу (п.п. 8.9.2.).

У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею для основних фондів групи 1 (п.п. 8.9.3.).

При цьому норми підпунктів 8.9.1 - 8.9.2 та 8.9.4 цього пункту не застосовуються.

Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкта основних фондів групи 1, у якому відображалася вартість капітальних поліпшень якості такої землі, відноситься до валових витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає такий продаж (п.п. 8.9.4.).

Зазначене свідчить, що позивач не мав право збільшувати валові витрати на вартість послуг, наданих Археологічною інспекцією.

На порушення пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР позивач до складу валових витрат відніс витрати по придбанню гідрантів на суму 5430 грн. у ПП «Періг», які на думку відповідача є складовою частиною основних фондів.

Представники позивача не надали суду доказів того, що придбані гідранти використані для ремонту діючих основних фондів і у такому випадку їх вартість могла бути віднесена до складу валових витрат у межах 10% вартості ремонту цих основних фондів.

За таких обставин, суд підтримує позицію податкового органу.

Для забезпечення своїх потреб у обігових коштах у 2008-2009р. позивач отримував кредити в установах банків. Для отримання кредитів позивач здійснював страхування основних фондів. Відповідач вважає, що позивач у порушення пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР безпідставно зависив валові витрати на вартість страхування основних фондів у 2008р. на 153984 грн.

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що кошти отримані для проведення будівництва заводу.

Суд вважає, що оскільки отримання кредиту було здійснено з метою придбання основних фондів, висновок відповідача виправданий, тому, що амортизації підлягають витрати платника податків на придбання основних фондів у тому числі до цих витрат відноситься сплата відсотків банку та страхування майна, які повязані з отриманням кредиту на це придбання.

На порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР позивач до складу валових витрат відніс витрати на сплату інформаційних послуг ПП ОСОБА_5 за актом виконаних робіт від 29.01.2009р. № 05010901 у сумі 81406. На думку відповідача, зазначений документ не містить вичерпної інформації, яка дозволяє віднести ці витрати до господарської діяльності позивача.

Представники позивача у судовому засіданні не змогли пояснити які саме послуги були надані ПП ОСОБА_5, у чому їх зміст, мета, як дані послуги були використані підприємством у господарській діяльності, зазначили лише, що інформація, отримана від даного контрагента, мала відношення до будівництва підприємства, стосувалась будівельних матеріалів та процесу будівництва.

За таких обставин, суд підтримує позицію податкового органу.

В порушення п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР позивачем до валових витрат віднесено витрати на нотаріальне посвідчення договорів застави на отримання позики для здійснення будівництва заводу на загальну суму 145615 грн.

Опис даного порушення цілком відповідає діючому законодавства тому, що до витрат на придбання основних фондів відносяться також витрати, повязані з залученням коштів на таке придбання, тому суд погоджується із відповідачем.

Одним із порушень податкового законодавства, яке, на думку відповідача, призвело до неправомірного заниження оподатковуваного прибутку було безпідставне нарахування амортизації у сумі 341612 грн.

Відповідач вважає, що позивач не мав право збільшувати вартість основних засобів для нарахування амортизації по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс» ТОВ «Мерідіум Софт», ТОВ «Будівельна компанія Будіндустрія», ТОВ «Будмонтажвисот» МПП «Полімерпокрівля», ПП «Євро Декор Буд», ТОВ «ТЦ «Аврора», ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс», ТОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект» - підприємствами, які надавали послуги будівництва та поставки будівельних матеріалів, тому що у зазначених підприємств була відсутня фактична можливість здійснення зазначених господарських операцій. Крім цього у позивача відсутні документи про рух придбаних товарів, які дозволили б повністю відслідкувати ці господарські операції, що не дозволяє у повній мірі ідентифікувати ці операції з операціями, які повязані з господарською діяльністю позивача.

Суд погоджується із позицією податкового органу із мотивів наведених нижче.

Під час проведені перевірки відповідачем було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

ТОВ «Будівельна компанія «Будімпекс плюс» - на суму ПДВ 1299636,34 грн.

Зазначений СПД уклав договір з позивачем на проведення підготовчих, основних та інших супроводжуючих робіт з влаштування фундаментів міксерної станції та інші роботи.

Місцезнаходження контрагента - постачальника ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс" не встановлено. Чисельність працюючих на підприємстві відповідно до листа ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва від 01.03.2010 року №1816/7/23-823 у 4 кв. 2007р. 1. 2 кв. 2008 роки - та 1, 2 кв. 2009 року - 1 особа, у 3 кв. (01.08.2008р.) прийнято на роботу - ще 1 особу та в 4 кв. її звільнено (31.12.2008р), основні фонди відсутні. Із отриманої інформації вбачається, що компанія не має транспорту, техніки, основних фондів, персоналу для самостійного виконання відповідних будівельно-монтажних робіт, що не надає можливості фактично здійснювати будівельно-монтажні роботи. Основні засоби відсутні, що не дає можливості здійснювати господарську діяльність. Керівник підприємства за адресою реєстрації не проживає.

Згідно з договором генерального підряду №1/12/08 від 01.12.2008р. ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс" код 35317081 є генеральним підрядником. За визначенням Постанови КМУ від 1 серпня 2005 p. N 668 „ Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі Постанова КМУ N 668) генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи. Проте у ході перевірки не встановлено залучення до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників).

Відповідно до положень глави 61 ЦК України, глави 33 ГК України та Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ N 668 за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

За змістом частини 5 статті 318 ГК України та пункту 15 Постанови КМУ N 668 у договорі підряду сторони зобов'язані визначити предмет договору: найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору. Предмет договору є істотною умовою договору підряду на будівництво.

Відповідно до частини восьмої ст. 181 ГК відсутність згоди між сторонами щодо хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) є однією з підстав для визнання такого договору неукладеним.

Договір генерального підряду № 10/09/2007 від 10.09.2007р. на будівельно-монтажні роботи (сума проведених розрахунків за даним договором та отриманих послуг 6393000 грн., в т.ч. ПДВ 1065500,00грн.) складено у вересні 2007 року в м.Бровари. а дозвіл на виконання будівельних робіт № 55 ТОВ „Завод будівельних матеріалів № 1" отримано лише 05.03.2008р. Також даний договір не містить положень найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження. Акти приймання-виконаних робіт, підписані сторонами на виконання вказаної угоди, також не містять інформації про адресу об'єкта будівництва. Таким чином, висновок про те що адресою будівництва є м.Нова Каховка, вул. Першотравнева. 79 не підтверджується вказаними документами.

Таким чином, не підтверджено придбання послуг та використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що суперечить п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ТОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект» - на суму ПДВ 763410,45 грн.

Цей СПД уклав договір з позивачем на проведення будівельних робіт.

Місцезнаходження контрагента - постачальника ТОВ "Будівельна фірма «Київбудпроект» не встановлено. Чисельність працюючих на підприємстві відповідно до листа ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва від 01.03.2010 року №1816/7/23-823 у 2, 3, 4 кв. 2007р., 1, 2 кв. 2008 року та 1, 2 кв. 2009 року - 1 особа, у 3 кв. (01.07.2008р.) прийнято на роботу ще 3 особи та в 4 кв. їх звільнено 1.10.2008р. На підприємстві відсутні основні засоби, що не дає можливості здійснювати господарську діяльність підприємством. Керівник підприємства за адресою реєстрації не проживає.

Згідно договору генерального підряду № 10/01/2008 від 10.01.2008 ТОВ "Будівельна фірма „Київбудпроект" код 34761179 є генеральним підрядником.

Договір генерального підряду № 10/01/2008 від 10.01.2008 на будівельно-монтажні роботи (сума проведених розрахунків за даним договором та отриманих послуг 4015000 грн., в т.ч. ПДВ 669166.67грн.) складено у січні 2008 року, а дозвіл на виконання будівельних робіт № 55 ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» отримано лише 05.03.2008р. Також даний договір не містить положень найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження. Акти приймання виконаних робіт, підписані сторонами на виконання вказаної угоди, також не містять інформації про адресу об'єкта будівництва. Таким чином, висновок про те що адресою будівництва є м.Нова Каховка, вул. Першотравнева. 79 не підтверджується вказаними документами. Отже, не підтверджено придбання послуг та використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що суперечить п.п.7.4.1 п. 7 .4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР

МПП «Полімерпокрівля» - на суму ПДВ 613472,16 грн.

Цей СПД не знаходиться за юридичною особою. За даними відповідача за поданою звітністю, виходячи з наявних трудових ресурсів та основних фондів, не міг надавати позивачеві будівельні послуги. Крім того цей СПД визнаний банкрутом з 24.11.2009р.

На запити щодо проведення перевірки МПП "Полімерпокрівля" по взаємовідносинам з ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» від ГВПМ С ДПІ ВПП у м. Луганську отримано відповідь (від 30.09.2009 р. вих. №11786/7/26-0131), в якій повідомляється, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться (довідка № б/н від 04.09.2009р.). Чисельність працюючих на підприємстві відповідно листа ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську від 25.02.2010р. за № 2353/04-49 за період з 1 кв. 2004р. та 1 кв. 2009 року 3 особи, основні фонди відсутні.

ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську повідомило, що від державного реєстратора надійшли електронні відомості про те, що Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.11.2009 р. у справі №12/112Б відкрите провадження у справі про банкрутство МПП "Полімерпокрівля". Постановою Господарського суду Луганської області 07.12.2009 р. у справі №12/112Б МПП "Полімерпокрівля" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно договору підряду №12/08/1 від 12.08.2008р МПП '"Полімерпокрівля" є підрядником.

Водночас. МПП "Полімерпокрівля" не має транспорту, техніки, не має основних фондів, персоналу для самостійного влаштування фундаментів міксерної станції, що не надає можливості фактично здійснювати будівельно-монтажні роботи.

ТОВ «ТЦ «Аврора» - на суму ПДВ 61795,55 грн.

Зазначений СПД поставив позивачеві опалубку, електроди, арматуру, гладкий лист оцинкований, гладкий лист з покриттям. За умовами договору постачання мало здійснюватись транспортом продавця, за його рахунок, пунктом доставки є склад Покупця. Під час перевірки товарно-транспортні накладні не надано.

Постачальника ТОВ «ТЦ «Аврора» визнано банкрутом та знято з обліку 23.12.2009р. Відображені у звітності відомості про працюючих та наявні основні фонди, на думку відповідача, унеможливлюють здійснення операцій з постачання та транспортування товару позивачеві.

ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс» - сума ПДВ 60087,3 грн.

Цей СПД поставив позивачеві гідробарєр та утеплювач. За договором №1401/1 постачання здійснювалось транспортом продавця. Перевірці товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу не надані.

За даними відповідача цей контрагент позивача не мав відповідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій на користь позивача.

ПП «Євро Декор Буд» - сума ПДВ 258551,96 грн.

За даними відповідача місцезнаходження цього контрагента невідоме, а за даними звітності цей СПД не мав реальної виробничої можливості для здійснення операцій з постачання позивачеві бетону та надавати послуги з встановлення фундаментів міксерної станції.

ПП «Євро Декор Буд» було надано дозвіл та видано ліцензію на проведення будівельних робіт 20 січня 2009 року, а послуги з встановлення фундаментів міксерної станції здійснювались у грудні 2008 року (акт виконаних робіт на загальну суму 665342.17 грн.. у т.ч. ПДВ 110890.36 грн.). Згідно умов договору поставки № 234 від 04.12.2008р. бетону М-300, зазначено, що перевезення здійснюється транспортом Продавця та за рахунок останнього (п.3.5 Договору). Пунктом доставки товару - є склад Покупця (п.3.6 Договору), передання товару Продавцем Покупцеві здійснюється на складі Покупця за супровідними документами. В ході перевірки товарно-транспортні накладні підприємством не надані.

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил № 363).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV ) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання ТОВ «ТЦ «Аврора», ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс», ПП «Євро Декор Буд» робіт по перевезенню вантажу, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування товару. Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції. Докази фактичного отримання та відвантаження товарів у позивача відсутні. ТОВ «Мерідіум Софт» - сума ПДВ 66317,26 грн. ТОВ «Мерідіум Софт» надавало послуги по монтажу компютерної мережі. Відповідно акту від 15.02.2010р. ТОВ «Мерідіум Софт» за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно листа ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 24.02.2010р. № 1276/7/ чисельність працюючих, в т.ч. за 4 квартал 2008 року, на підприємстві відсутня, ТОВ «Мерідіум Софт» податкову звітність за формою №1ДФ з моменту реєстрації до ДПІ не надавало, основні фонди відсутні. Відповідно до отриманого пояснення від 14.06.2009р.. відібраного старшим о/у лейтенантом ГВПМ ДПІ у м.Нова Каховка Марченко Р.П. від громадянина ОСОБА_8, який згідно баз даних є засновником та керівником підприємства ТОВ «Мерідіум Софт». Громадянин ОСОБА_8 пояснив, що до нього звернулись знайомі особи та запропонували за винагороду зареєструвати на своє ім'я підприємство ТОВ «Мерідіум Софт», також додав, що особисто не отримувалось дозволів на виготовлення печатки, рахунки у банківських установах не відкривав, господарської діяльності не вів та нікому не надавав ніяких довіреностей на ведення діяльності. З підприємством ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» ніяких взаємовідносин не мав.

ТОВ «Будмонтажвисот» - сума ПДВ 106516,17 грн.

ТОВ «Будмонтажвисот» надавало послуги із виконання будівельно-монтажних робіт. За даними відповідача державну реєстрацію ТОВ «Будмонтажвисот» скасовано 16.06.2009р. у звязку з визнанням цього СПД банкрутом на підставі постанови господарського суду 12 травня 2009 року за №15/92-Б.

Відповідно листа ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 24.02.2010р. № 1276/7/11027 встановлено, що чисельність працюючих, в т.ч. за 4 квартал 2008 року, на підприємстві відсутня, ТОВ «Будмонтажвисот» податкову звітність за формою №1ДФ з моменту реєстрації до ДПІ не надавало, основні фонди відсутні.

Відповідно до отриманого пояснення від 12.02.2010р., відібраного старшим о/у ГВПМ ДПІ у м.Нова Каховка Найдьоном Є.М. від громадянина ОСОБА_10, який згідно баз даних є засновником та керівником підприємства ТОВ «Будмонтажвисот», встановлено, що до нього (ОСОБА_10) звернувся незнайомець, який назвався ОСОБА_1, та запропонував за винагороду зареєструвати на своє ім'я підприємство ТОВ «Будмонтажвисот», також додав, що особисто не отримував дозволів на виготовлення печатки, рахунки у банківських установах не відкривав, ніяких фінансово-господарських документів не підписував, фінансово-господарську діяльність не здійснював та нікому не надавав ніяких довіреностей на ведення діяльності. З підприємством ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» ніяких взаємовідносин не мав. Підпис на договорі №5/10/08 від 5 жовтня 2008 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт не ставив. Осіб в якості працівників підприємства не наймав, до державної інспекції архітектури м. Києва для отримання ліцензії на проведення будівельних робіт не звертався, будь-якої ліцензії, транспорту підприємство не мало.

ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» - сума ПДВ 186333,33 грн.

ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» надано послуги по устаткуванню фундаментів міксерної станції. За даними відповідача ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» визнано банкрутом постановою господарського суду від 26.02.2009р. №28/55.

Відповідно акту ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва від 15.02.2010р. ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» за юридичною адресою не знаходяться, встановлено, що чисельність працюючих за 4 квартал 2008 року на підприємстві - 1 особа, основні фонди відсутні.

24.01.2008р. вироком суду у справі № 1-100 2008р. Святошинським районним судом м.Києва встановлено, що директором ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» ОСОБА_11 для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» було підроблено наступні документи: професійну структуру ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія», засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації ІТП ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія», наказ про призначення відповідальної особи з питань охорони праці ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія», до яких внесена інформація про те, що на ТОВ «Будівельна фірма «Будіндустрія» працюють робітники. які там ніколи не працювали та інше.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ст.366 ч.І КК України, визнав повністю і підтвердив суду обставини скоєння злочину.

За визначенням Постанови КМУ № 668 генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи. Проте у ході перевірки не встановлено залучення до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), а ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс», ТОВ «Мерідіум Софт», ТОВ «Будівельна компанія Будіндустрія», ТОВ «Будмонтажвисот», МПП «Полімерпокрівля», ПП «Євро Декор Буд», ТОВ «ТЦ «Аврора», ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс», ТОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект» не мали відповідних трудових та матеріальних ресурсів для самостійного здійснення операцій з постачання позивачеві будівельних матеріалів та надання послуг з встановлення фундаментів міксерної станції, виконання будівельно-монтажних робіт, виконання робіт по проектуванню та монтажу комп'ютерних мереж, що унеможливлює фактичне виконання робіт саме цими підприємствами.

Суд звертає увагу позивача, що при вирішені питання про формування податкового кредиту платника ПДВ чи не головною умовою є використання придбаних товарів(робіт, послуг) у власній господарській діяльності цього платника податків.

Під час розгляду справи позивачем надано копії податкових, звичайних накладних та договорів на придбання товарів та надання послуг ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс», ТОВ «Мерідіум Софт», ТОВ «Будівельна компанія Будіндустрія», ТОВ «Будмонтажвисот», МПП «Полімерпокрівля», ПП «Євро Декор Буд», ТОВ «ТЦ «Аврора», ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс», ТОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект», інших документів, які підтверджують фактичне перевезення, зберігання придбаних товарів позивачем не надано. Відсутність у безпосередніх постачальників товарів (робіт, послуг) фактичної можливості здійснення зазначених господарських операцій та відсутність у позивача документів про рух придбаних товарів, які дозволили повністю відслідкувати ці господарські операції не дозволяє у повній мірі ідентифікувати ці операції з господарськими операціями, які повязані з господарською діяльністю позивача.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив належними документальними доказами фактичне проведення господарських операцій саме з ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс», ТОВ «Мерідіум Софт», ТОВ «Будівельна компанія Будіндустрія», ТОВ «Будмонтажвисот», МПП «Полімерпокрівля», ПП «Євро Декор Буд», ТОВ «ТЦ «Аврора», ТОВ «Торгівельна мережа «Мегаполіс», ТОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект» та фактичне використання саме цих операцій в його подальших оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг).

Отже, суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 27383314,00 грн. за операціями із зазначеними контрагентами.

Щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 443677,00грн. та штрафної санкції 221839,00грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2010р. №0009442301/0, необхідно зазначити наступне.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 25.06.2007 по 30.09.2009 встановлено його завищення (з урахуванням результатів акту перевірки від 04.08.2009р. № 921/230- 35115625) всього у сумі 2924639грн.

За наслідками перевірки ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1», результати якої оформлено актом планової виїзної перевірки від 05.02.2010р. № 77/230-35115625 встановлено порушення пп.7.4.1., пп. 7.4.5 п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 443677грн., у тому числі за періодами: червень2009 року - у сумі 336095грн., вересень 2009 року - у сумі 107582грн.

Підпунктом 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. п.4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях - в даному випадку підприємством заявлено до сплати 0 грн. по результатам документальної перевірки (акт від 05.02.2010р. № 77/230-35115625) - 336095грн. (декларація з ПДВ за червень 2009р. ). до сплати 171897грн.. по результатам документальної перевірки - 279479грн. (декларація з ПДВ за вересень 2009р.), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за червень 2009р. у розмірі 336095грн. (за десять періодів), по декларації з ПДВ за вересень 2009р. у розмірі 107582грн. (за п'ять періодів). Отже, фінансова санкція буде складати сукупно 50% від суми недоплати (443677грн.) та складатиме 221839грн. Наявність переплати (в т.ч. за рахунок заявок сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) не враховується при розрахунку штрафних санкцій, оскільки штрафні санкції нараховуються від суми недоплати за відповідний базовий період, а відповідно п.2.8 ст.2 "Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459. встановлено, що недоплата заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

При визначенні правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій у разі оскарження платником рішення, складеного за результатом попередньої перевірки, яке впливає на формування результату за звітний період, слід враховувати, що відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 - III день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Включення до податкової декларації суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, без належного підтвердження є завищенням такого відшкодування і відповідно заниженням податкового зобов'язання платника податку.

Оскільки у таких випадках відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, до платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього Закону.

17.02.2010р. - на дату прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами акту планової перевірки від 05.02.2010р. №77/230-35115625, ДПІ у м. Нова Каховка було отримано Рішення ДПА України на користь ДПІ у м.Нова Каховка про результати розгляду повторної скарги від 29.01.2010 р. №859/25-0515 (№1678/7) щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. прийнятих ДПІ у м.Нова Каховка за результатами акту позапланової перевірки від 04.08.2009р. № 921/230-35115625. ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" отримано дане Рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 29.01.2010 р. №859/25-0515 (№1678/7) 05.02.2010р. (день підписання акту перевірки), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Інформації станом на 17.02.2010р. від ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" щодо оскарження даних повідомлень в судовому порядку на адресу ДПІ у м. Нова Каховка не надходило.

Отже, дії податкового органу щодо визначення даного зобовязання із ПДВ є правомірними.

Не підлягають задоволенню також вимоги щодо зобовязання податкового органу утриматись від вчинення дій щодо виключення із облікової картки особового рахунку позивача податкового кредиту у розмірі 2738314,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276 (далі Інструкція) форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1. Інструкції передбачено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Тобто відповідач не здійснює на особовому рахунку ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" облік податкового кредиту та податкового зобовязання з ПДВ.

Отже, вимога про утримання від вчинення дій щодо виключення із облікової картки особового рахунку позивача податкового кредиту не може бути розглянута у звязку із відсутністю на особовому рахунку платника податків вказаних показників.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1".

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2010р. № 0009472301/0, № 0009432301/0, № 0009442301/0, визнання неправомірними дій, зобов'язання утриматись від вчинення дій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1