Рішення № 139460127, 03.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8903/26

Провадження 2/712/4796/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 29.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №29.09.2025-100000430.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13000,00 грн. зі строком повернення до 03.05.2026 року.

Кредит надавався на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.З

а умовами кредитного договору процентна ставка «Стандарт» є фіксованою та становить 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а процентна ставка «Економ» є фіксованою та становить 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Крім того, договором передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 1170,00 грн., а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1170,00 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 29.09.2025 року.

В свою чергу відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 31940,00 грн., яка, згідно з розрахунком позивача, складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13000,00 грн., процентів у розмірі 11270,00 грн., додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1170,00 грн. та процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 6500,00 грн.

Позивач також зазначав, що відповідач здійснював часткові платежі за кредитним договором, а саме 5200,00 грн. 29.10.2025 року, 5200,00 грн. 29.11.2025 року, 750,00 грн. 30.12.2025 року та 70,00 грн. 17.01.2026 року, які були враховані при визначенні розміру заборгованості.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31940,00 грн. та судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат, пов`язаних з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі, у розмірі 150,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 29.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №29.09.2025-100000430 шляхом укладення електронного договору та підписання відповідних документів електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 13000,00 грн. зі строком повернення до 03.05.2026 року.

Згідно з умовами договору кредит надається на умовах строковості, платності та поворотності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісії, якщо такі встановлені договором.

На виконання умов договору 29.09.2025 року позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про перерахування коштів.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір є електронним договором.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За змістом частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, укладення сторонами кредитного договору в електронній формі саме по собі не є підставою для визнання такого договору неукладеним, а його умови є обов`язковими для сторін.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 13000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснив часткові платежі за кредитним договором на загальну суму 11220,00 грн., а саме: 5200,00 грн. 29.10.2025 року, 5200,00 грн. 29.11.2025 року, 750,00 грн. 30.12.2025 року та 70,00 грн. 17.01.2026 року.

Зазначені платежі позивачем враховані при формуванні розрахунку заборгованості.

Сам факт здійснення відповідачем часткових платежів не припиняє зобов`язання щодо сплати залишку заборгованості за основною заборгованістю та відсотками, якщо такий залишок належним чином підтверджений доказами.

Відповідно до частини першої статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі така сума погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, після врахування здійснених відповідачем платежів залишок заборгованості за тілом кредиту становить 13000,00 грн., а заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 11270,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору процентна ставка та порядок її обчислення були погоджені сторонами при укладенні договору.

Зокрема, договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом та фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом у наступних чергових періодах.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що заявлена до стягнення сума договірних процентів у розмірі 11270,00 грн. нарахована відповідно до умов договору за користування кредитними коштами.

При цьому позивач не заявляє до стягнення договірні проценти після закінчення встановленого договором строку кредитування.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 11270,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 1170,00 грн. суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1170,00 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим, та, за твердженням позивача, пов`язана з організацією та забезпеченням інформаційної підтримки позичальника, можливістю здійснення платежів онлайн, відновленням доступу до особистого кабінету, інформуванням про дати сплати платежів, консультаційними та іншими послугами, пов`язаними з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом з тим, сам факт включення до кредитного договору умови про сплату комісії не є достатньою підставою для її стягнення без встановлення того, які саме додаткові та супутні послуги були фактично надані позичальнику та за які саме послуги встановлена відповідна плата.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 звернула увагу на правову природу комісії за обслуговування кредиту та зазначила, що умова договору про плату за такі послуги може бути визнана недійсною у встановленому законом порядку, якщо вона суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів.

При цьому кредитодавець має довести не лише передбачення договором відповідної комісії, а й зміст та фактичне надання послуг, за які така комісія стягується, якщо саме на отримання таких послуг посилається як на підставу для стягнення плати.

У цій справі позивач, обґрунтовуючи комісію, посилається на загальний перелік інформаційних, консультаційних та організаційних дій, однак належних доказів фактичного надання відповідачу конкретних додаткових та супутніх послуг, вартість яких становить заявлену до стягнення суму 1170,00 грн., суду не надано.

При цьому інформування споживача про стан та строки виконання кредитного договору, надання інформації щодо платежів та інші дії, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати відповідно до законодавства про споживче кредитування, не можуть автоматично перетворюватися на окрему платну послугу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1170,00 грн. комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 6500,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору сторони погодили відповідальність позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді процентів у розмірі 170000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України, із встановленням обмеження розміру таких процентів до 6500,00 грн. за один день.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, цим пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

В Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на момент розгляду справи.

Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, відповідач звільнений від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану.

При цьому погодження сторонами у кредитному договорі підвищеного розміру процентів за прострочення не може змінювати встановлене законом звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 6500,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24270,00 грн., яка складається з 13000,00 грн. основного боргу та 11270,00 грн. процентів за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо стягнення комісії у розмірі 1170,00 грн. та процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 6500,00 грн., суд відмовляє.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у нього непогашеної заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 24270,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з платіжним документом, наданим позивачем, при зверненні до суду ним сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 150,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 24270,00 грн. із заявлених 31940,00 грн., що становить 76,00 % заявлених вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2023,42 грн.

Витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 114,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №29.09.2025-100000430 від 29.09.2025 року у розмірі 24270 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2023 гривні 42 копійки та витрати, пов`язані з направленням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі, у розмірі 114 гривень 00 копійок, а всього 26407 (двадцять шість тисяч чотириста сім) гривень 42 копійки.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 03.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .