Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 703/4069/26
2-з/703/17/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про визнання дій щодо припинення електропостачання протиправними, зобов`язання відновити електропостачання, здійснити перерахунок нарахувань за електричну енергію, а також стягнення матеріальної та моральної шкоди,
у с т а н о в и в :
22.06.2026 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом, просять визнати протиправними дії відповідачів щодо припинення електропостачання будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , зобов`язати АТ «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» за власний рахунок відновити електропостачання, зобов`язати ТОВ «Черкасиенергозбут» здійснити перерахунок нарахувань за електричну енергію за 3 роки, що передують даті подання позову, а також стягнути в солідарному порядку із відповідачів витрати на лікування позивача ОСОБА_2 та моральну шкоду.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 01.07.2026 відкрите провадження в справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.
02.09.2026 позивачами подана заява про забезпечення позову шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» відновити постачання електричної енергії до будинку за адресою АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
Розглянувши заяву, дослідивши надані заявником матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За статтею 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За частиною четвертою цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312, у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об`єктами споживача, припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об`єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником.
У разі наявності у споживача за одним об`єктом двох і більше договорів з двома і більше електропостачальниками припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу має здійснюватися на повний обсяг його споживання, незалежно від того, один чи більше електропостачальників звернулись до оператора системи із заявою про припинення або обмеження постачання споживачу.
Для підприємств житлово-комунального господарства, житлових кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо заходи з припинення або обмеження постачання (розподілу або передачі) електричної енергії здійснюються в першу чергу щодо електроустановок адміністративного, виробничого та службового призначення.
На період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.
Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ регулює правовідносини між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) лише на період розгляду судом спірних питань.
Предметом позову в такій справі є оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, за який передбачено припинення електропостачання. Позивачем у такій є саме споживач, оскільки саме йому належить право оскаржити встановлений факт порушення ним ПРРЕЕ або умов договору.
За обставинами даної справи, позивачі посилаються на невиконання постачальником зобов`язань за договором постачання електричної енергії в частині якості електричної енергії.
Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.
Зміст наведеної норми прямо передбачає право споживача на забезпечення позову у спорі з електропостачальником.
Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання за заявою споживача (обґрунтованою правом, визначеним абзацом четвертим пункту 7.11 ПРРЕЕ) за ухвалою суду про зобов`язання відновити електропостачання споживачеві, постановленої у порядку забезпечення позову.
Вказані висновки сформульовані в постанові ВП ВС від 11.02.2026 в справі №344/13201/23 та є застосовними до спірних правовідносин сторін.
Судом встановлено, що 06.05.2026 уповноваженою особою ВСП «Смілянські енергетичні мережі» на підставі завдання №781 та реєстру №02ц-226-2026 від 03.02.2026, проведене відключення електропостачання до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 споживачеві ОСОБА_1 . Підставою вбачається заборгованість за поставлену електричну енергію.
Провадження в справі відкрите ухвалою суду від 01.07.2026.
Тобто станом на час розгляду даної заяви, електропостачання споживачам не здійснюється майже чотири місяці.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
Відтак вжиття заходів забезпечення позову (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.
Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спору щодо правомірності припинення електропостачання.
Підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.
Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.
Застосовуючи викладений підхід до обставин даної справи, суд приходить до переконання, що заява позивачів про забезпечення позову містить достатні обґрунтування тієї обставини, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема може призвести до значних майнових, а також немайнових втрат позивачів та членів їх сім`ї, в першу чергу у зв`язку із наближенням опалювального сезону та зменшенням тривалості світлового дня в осінній період.
Вказаний захід передбачений абзацом четвертим пункту 7.11 ПРРЕЕ безпосередньо та за правовою позицією суду касаційної інстанції може бути застосований в порядку забезпечення позову в спорі між споживачем та постачальником.
Водночас, відновлення постачання електричної енергії одному побутовому споживачеві не спричинить істотних втрат комерційному постачальнику електроенергії, тому вбачається пропорційним.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зобов`язання оператора системи відновити електроживлення побутовому споживачеві.
У зв`язку із судовим розглядом позову немайнового характеру, підстави застосування зустрічного забезпечення, що передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 208 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Зобов`язати оператора системи розподілу, Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі», відновити електроживлення об`єкта побутового споживача, ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 (ЕІС-код 62Z7257355211157) - до набрання рішенням законної сили.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя І.В.Овсієнко
Судове рішення № 139460070, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/4069/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: