Рішення № 139459984, 20.08.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/800/25

Провадження № 2/700/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кайдаш С.І.,

представників відповідача Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області адвоката Олійник Н.О., Олексієнко І.О.,

представника третьої особи Стадник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/800/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Бужанська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та зустрічним позовом Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів,-

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кайдаш Світлана Іванівна, звернулася до суду із позовом до опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», в якій просить зобов`язати відповідача підписати акти приймання проведених корекційно-розвиткових занять (послуг) за грудень 2024 року, лютий, березень та травень 2025 року, а також стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором про надання послуг в розмірі 80537,58 грн, судові витрати у розмірі 968,96 грн та витрати за послуги адвоката у розмірі 800,00 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що між ОСОБА_1 та опорним закладом загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» 02 вересня 2024 року укладено Договір про проведення (надання) корекційно-розвиткових занять (послуг) під №1. За умовами договору позивач зобов`язалася провести корекційно-розвиткові заняття, спрямовані на подолання певного порушення розвитку в обсягах, визначених у договорі. Відповідно до п. 2 вказаного договору оплата за проведені позивачем заняття (надані послуги) здійснюється у порядку, розмірі та строках, що визначені договором. На виконання умов Договору позивачем по справі з вересня 2024 по травень 2025 року було проведено корекційно-розвиткові заняття, що підтверджується відповідними актами, однак оплата за проведені заняття не була здійснена. Позивач належним чином виконувала свої зобов`язання, надавала послуги корекційного розвитку. Однак керівник закладу освіти, як уповноважена особа відповідача, приймала надані послуги, але вибірково, не щомісячно підписувала з позивачем відповідні акти без будь-яких аргументованих відмов, заперечень чи пояснень. Станом на 01.06.2025 перед позивачем у відповідача виникла заборгованість, яка на даний час не оплачена. Отже, за період з вересня 2024 року по травень 2025 року сторони оформили та підписали 9 актів на загальну суму 80537,58 грн. У відповідача заперечень проти якості та об`єму наданих послуг до ОСОБА_1 не було. На підставі викладеного, позивач вимушена захищати свої інтереси, шляхом звернення до суду та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В.о. директора Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Бецковська Н.О., 15.09.2025 через канцелярію суду надала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач категорично не погоджується з викладеними обґрунтуваннями та заявленими вимогами, вважають, що доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав. Відповідно до постанови КМУ від 14.02.2017 р. №88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами», фінансування додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять здійснюється виключно за рахунок коштів освітньої субвенції. Про це свідчить і п.2 розділу «Порядок, розміри та строки оплати» вищевказаного договору. Тобто заклад освіти не має права здійснювати оплату послуг позивача поза межами бюджетних асигнувань. Залишок коштів субвенції на оплату праці за проведення корекційно-розвиткових занять станом на 01.09.2025 склав 9229,42 грн. З вересня 2024 року по листопад 2024 року фінансування з державного бюджету не надходило. В грудні 2024 року надійшло фінансування в сумі 25563,00 грн. Тому оплата за проведення корекційно-розвиткових занять за період з 01 вересня 2024 року розпочалася в грудні 2024 року і розподілялася пропорційно кількості проведених занять всіх працівників, які працювали та проводили корекційно-розвиткові заняття за договорами ЦПХ. Фактичні виплати по договору ЦПХ з ОСОБА_1 підтверджують, що вони здійснювалися після надходження субвенції, а саме: у грудні 2024 року виплачено за вересень 2024 року 2346,48 грн (18 год) та частина за жовтень 2024 року 3780,44 грн (29 год); у січні 2025 року виплачено за січень 2025 року 1341,40 грн (10,29 год); у лютому 2025 року виплачено за лютий 2025 року 1081,99 грн (8,3 год); у березні 2025 року виплачено за березень 2025 року 1955,40 грн (15 год); квітень 0,00 грн; у травні виплачено за квітень 2025 року 12644,92 грн (97 год). З чого слідує, що оплата позивачу ОСОБА_1 за надані послуги проводилась належним чином та лише в межах отриманого фінансування. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду, що у Положенні про логопедичні пункти системи освіти, затвердженому наказом МОН України від 13.05.1993 №135 визначено, що педагогічне навантаження вчителя-логопеда становить 18 годин. Відповідно до роз`яснень МОН Лист №1/13-312 від 22.05.2019 про робочий час вчителів-логопедів, поняття «логопед» та «вчитель-логопед» в контексті Положення про логопедичні пункти в системі освіти є тотожними. Це означає, що логопед проводить індивідуальні або групові заняття з дітьми протягом цього часу щотижня (18 годин). Робота логопеда полягає переважно в проведенні корекційних занять. У даному випадку логопед працює 1 ставку 18 годин на тиждень за окремим графіком, а саме з понеділка по четвер 3,5 годин, п`ятниця 4 години. Початок роботи з понеділка по четвер з 9:00 до 12:30 год, в п`ятницю з 9:00 до 13:00 год, про що свідчить Наказ ОЗЗСО «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради №120 від 29.08.2024 «Про затвердження режиму роботи школи на 2024-2025 н.р.» та помісячний Табель робочого часу. Водночас заняття за спірним договором відповідно до затвердженого директором школи розкладу проведення корекційно-розвиткових занять логопеда проводились у період з 9:20 до 15:35, що виключає можливість їх додаткової оплати за договорами ЦПХ. Також робоча комісія ухвалила рішення визнати недійсними акти приймання робіт та договір №1 від 02.09.2024, підставою прийняття такого рішення слугувало виявлення ряду порушень у виконанні договору, а також той факт, що спірний договір був укладений із перевищенням повноважень та без належного фінансового забезпечення. Враховуючи викладене вище, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг відмовити повністю.

Представник позивача адвокат Кайдаш Світлана Іванівна, 29.09.2025 через систему «Електронний суд» направила до суду клопотання, в якому просить для об`єктивного і всебічного розгляду залучити до участі у даній справі в якості співвідповідача - Центр фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради (код за ЄДРПОУ 42959110).

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 08.10.2025 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Кайдаш Світлана Іванівна до опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», третя особа: Бужанська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в якості співвідповідача Центр фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради.

11.11.2025 представник відповідача адвокат Олійник Наталія Олександрівна, через систему «Електронний суд» направила до суду зустрічну позовну заяву Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 02 вересня 2024 року між опорним закладом «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради» та ОСОБА_1 був укладений договір цивільно-правового характеру №1 про проведення корекційно-розвиткових занять. На виконання цього договору позивач подала низку актів виконаних робіт за період з вересня 2024 року по травень 2025 року, за якими їй було виплачено 23411,35 грн. Але під час перевірки бухгалтерією центру освіти та комісією закладу освіти було встановлено, що у поданих актах заявлено завищену кількість годин у порівнянні з фактично проведеними корекційно-розвитковими заняттями, що підтверджується актами звірки, відомостями звірки 1 (5 дітей з ООП), 2 (5 дітей з ООП), 3 (5 дітей з ООП) - всього 15 дітей з особливими освітніми потребами. Та первинними документами школи: накази про переведення на дистанційне навчання (в зв`язку з частими повітряними тривогами, канікули, карантин) за навчальний період, витяг з кабінету Пенсійного фонду про періоди перебування на лікарняних ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 31.05.2025, розкладом корекційно-розвиткових занять логопеда, облікових документів медичного працівника школи про відвідування дітей навчального закладу. Фактична кількість занять (відповідно до звірки) становить 392 год на суму 51101,12 грн за період з 01.09.2024 по 31.05.2025 замість вказаних в позовній заяві 618 год на суму 80562,48 грн зазначених позивачем. З цієї суми вже сплачено за 179,59 год на суму 23411,35 грн, що підтверджено довідкою про доходи №223/01-24 від 29.08.2025 та відомостями зарахування заробітної плати за корекційні години на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк». Якщо врахувати акти звірки та вже виплачені кошти, то відповідач мала б стягувати кошти за 212,41 год на суму 27689,77 грн, а не 80562,35 грн, що майже в три рази більше. Крім того, в ході звірки виявлено, що заняття проводилися в межах робочого часу і відповідно вже оплачені за основним місцем роботи логопеда. Таким чином, сума 23411,35 грн була виплачена без належних підстав, оскільки фактично дублює оплату праці за основною посадою та є надміру сплаченими коштами. Опорний заклад «Бужанський ліцей» як і Центр фінансово-господарського та навчального забезпечення Бужанської сільської ради та Бужанська сільська рада із повагою та відповідальністю ставиться до кожного працівника, однак у цьому випадку має місце відверте зловживання довірою. ОСОБА_1 протягом 2024-2025 навчального року отримала 136136,56 грн заробітної плати за основним місцем роботи, згідно довідки про доходи від 29.08.2025 року №234/01-24, виконуючи свої прямі посадові обов`язки. Попри це, вона подала акти виконаних робіт на оплату за договором ЦПХ на додаткову суму, яка майже подвоює її річний дохід, і намагається стягнути ці кошти через суд. Тому заклад справедливо вимагає повернення надміру виплачених коштів в розмірі 23411,35 грн і закликає суд дати оцінку таким діям як порушенню принципів добросовісності, закріплених у статтях 3, 13 та 1212 ЦК України. Зважаючи на викладені вище обставини, просять суд прийняти зустрічний позов Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області безпідставно набуті кошти в розмірі 23411,35 грн та судові витрати.

12.11.2025 від представника позивача адвоката Кайдаш Світлани Іванівни, надійшла заява про уточнення позовних вимог. Зазначає, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. У зв`язку з тим, що відповідачі не виконали належним чином свої зобов`язання по договору, керуючись вищеперерахованими нормами та ст.ст. 27, 49 ЦПК України вважає за необхідне уточнити позовні вимоги шляхом додавання розрахунку штрафних санкцій у вигляді 3% річних та збільшити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції. На підставі вищевикладеного, просить суд прийняти уточнення позовних вимог; стягнути з відповідача суму основного боргу за договором у розмірі 80537,58 грн, 3% річних у розмірі 1918,22 грн, інфляційне збільшення у розмірі 5419,31 грн, витрати по справі судового збору у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу, які будуть уточнені відповідно до норм чинного законодавства.

Представник позивача адвокат Кайдаш Світлана Іванівна, 12.11.2025 через систему «Електронний суд» направила до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що з викладеним у відзиві позивач та її представник не згодні з наступних підстав. По-перше, тези викладені у відзиві Центру суперечать одна одній. Наприклад, у відзиві зазначено, що виплати за договором на проведення корекційно-розвиткових робіт проводились в межах субвенцій. На іншій сторінці відзиву Центр зазначає, що договір є недійсним, бо директор школи не мав право укладати Договір на корекційно-розвиткові послуги. При цьому, Відповідач-2 не робить будь-яких посилань на норми чинного законодавства, чим це задекларовано. Ліцей є самостійною юридичною особою, а директор ліцею є керівником з необмеженими повноваженнями, принаймні станом на 01.09.2024, тому відповідно до норм чинного законодавства керівник юридичної особи самостійно має право приймати рішення про ведення господарської діяльності свого підприємства, укладати договори будь-якого характеру і т.д. Даний факт також підтверджується статутом Ліцею та випискою з ЄДРПОУ. По-друге, відповідач не надав до суду доказів (виписок з банку, платіжних інструкцій і т.д.), що здійснював виплати ОСОБА_1 саме по договору, де було б зазначено призначення платежу - оплата згідно актів приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) із зазначенням їх дати, хоча посилається на певні виплати по місяцям. По-третє, директором школи 02.09.2024 видано наказ №129 про затвердження годин для проведення психологічно-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, відповідно до якого на кожну дитину з особливими потребами було виділено певний об`єм годин на тиждень. З даним наказом ознайомлені 20 працівників, які знали про навантаження логопеда по кожній дитині та необхідність проведення даних занять. Також, як доказ того, що години були відпрацьовані, а дитина перебувала на занятті у логопеда, свідчать підписи педагогів у Журналі логопеда. По-четверте, до відзиву Центром надано велика кількість додатків, але не обґрунтовано з якою метою. Вважають, що ці документи надані, щоб ввести суд в оману та ще більше заплутати всіх учасників процесу. По-п`яте, стосовно визнання договору недійсним це юридичний процес, який анулює договір, якщо він суперечить вимогам законодавства.. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним. Питання стосовно визнання договору недійсним, чи неналежно оформленим, чи нікчемним на протязі всього 2024-2025 навчального року ні у Центру, ні у Ліцею взагалі не виникало. Акти підписувались щомісячно з усіма особами, що надавали корекційно-розвиткові послуги, в тому числі і з позивачем. І лише після того, як у ОСОБА_1 виникло запитання, з яких причин не оплачуються надані нею послуги, Центр ініціював абсолютно безпідставну перевірку, звірку і т.д. для того, щоб обгрунтувати неналежне виконання своїх зобов`язань по договору. При тому, позивачу достеменно відомо, що окремі працівники все ж таки отримали виплати по своїм Договорам та Актам у повному об`ємі. Хоча всі первинні документи оформлені аналогічно як і у позивача. По-шосте, згідно Листа № 87/01-24 від 17.03.2025, в якому Центром визнається існуюча заборгованість по корекційним годинам та в зв`язку з дефіцитом державної субвенції на оплату таких годин, в листі викладене прохання до Бужанської сільської ради виділити кошти з місцевого бюджету на погашення заборгованості по даним послугам. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні відзиву Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради на позовну заяву в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Кайдаш Світлана Іванівна, 08.12.2025 скерувала до суду відзив на позовну заяву. З позовними вимогами, викладеними у зустрічному позові, позивач та її представник не згодні в повному обсязі з таких підстав. По-перше, позивач працювала на посаді логопеда у ОЗЗСО «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» (Відповідач-1), заробітну плату їй виплачував Відповідач-2 Центр фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради. Перед поданням позовної заяви, для з`ясування в яких правовідносинах позивач перебуває з кожною юридичною особою, адвокатом до кожної організації будо направлено адвокатський запит, який Відповідачем-1 та Відповідачем-2 залишені без розгляду, а витребувані кадрові та інші документи не надали. По-друге, стосовно виплати коштів зазначає, що всі суми, які надходили на карту позивача, були з призначенням платежу: «заробітна плата». Відповідно до ст. 110 Кодексу законів про працю та ст. 30 Закону України від 24.03.1995 №108 «Про оплату праці» перед виплатою заробітної плати роботодавець зобов`язаний надати працівнику розшифровку нарахованої заробітної плати та утриманих з неї податків. Так як, в супереч зазначеним нормам, розшифровок ні Центром, ні Ліцеєм позивачу не надавались, всі виплати позивач враховувала як виплачену заробітну плату за виконання трудових обов`язків, так як вона має право на нарахування погодинної оплати та додаткових надбавок як педагог за вислугу років. По-третє, виплата коштів по Договору цивільного-правового характеру про проведення корекційно-розвиткових занять це не трудові відносини, а цивільно-правові. Відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною ЦК України. А тому, відповідно до умов Договору цивільного правового характеру № 1 про проведення корекційно-розвиткових занять, виплати по них повинні були Центром проводитись щомісячно, на підставі узгоджених та підписаних сторонами Актів. У призначенні платежу мало бути зазначено не «заробітна плата», а «оплата згідно акту № __ та дата». Із наданих Відповідачем-2 документів, докази розрахунку з таким призначенням платежу в матеріалах справи відсутні. Окрім цього, відповідно до предмету Договору позивач повинна була виконати для відповідача послуги «розвитку мовлення» для дітей з особливими потребами. Так як ні Центр, ні Ліцей до цього часу не надав посадову інструкцію логопеда (і ніколи не надавав на ознайомлення ОСОБА_1 , навіть коли вона була штатним працівником), то позивач впевнений, що посадова інструкцією відсутня. І ніяким іншим документом Центру чи Ліцею не передбачено виконання штатним логопедом тих послуг, для яких Ліцей уклав з нею договір ЦПХ, тобто це ще раз доводить, що трудові обов`язки є відмінними від послуг, які надаються за цивільною угодою. По-четверте, стосовно виплати суми у розмірі 23411,35 грн, представник зазначає, що до 10.11.2025 ні Відповідач-1, ні Відповідач-2 не звертались до позивача з питанням повернення надмірно сплачених коштів. Оскільки відповідач плутає поняття виплати коштів за Договором про надання корекційних виплат, заробітної плати і чому у зустрічному позові зазначена саме така сума, на думку позивача не доведено і не обґрунтовано. Позивач відмовляється визнавати дану суму і виплачувати кошти у добровільному порядку, так як вважає цю вимогу безпідставною. По-п`яте, стосовно завищених обсягів проведення занять, звертають увагу суду, що у відповідача заперечень проти якості та об`єму наданих послуг до ОСОБА_1 за весь час дії Договору не було. Щомісячно керівник закладу освіти, як уповноважена особа Відповідача-1, приймав надані послуги та підписував з позивачем відповідні Акти без будь-яких аргументованих відмов, заперечень чи пояснень. Навіть після звернення позивача до суду, вони звернулися до керівника Ліцею (лист від 04.08.2025), яка підписала без заперечень Акти за грудень 2024 року, лютий та березень 2025 року, що свідчить про визнання наданих послуг позивачем по справі. Отже, на підставі вищевикладеного, просять суд у задоволенні зустрічного позову Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради про стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 23411,35 грн відмовити у повному об`ємі.

25.02.2026 Лисянським районним судом Черкаської області винесено ухвалу про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову та перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Бужанська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та зустрічним позовом Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів.

25 лютого 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги, зазначила, що працювала на посаді логопеда на ставці, працюючи 18 годин в тиждень. Доповненням до цього, в неї було 30 годин з дітками з ООП (особливими освітніми потребами), тобто до 16:00 год. Свої посадові обов`язки виконувала згідно графіка сумлінно та добросовісно. Журнали перевірялися директором ліцею та відповідно підписувались акти. Нарікань з боку дирекції на її роботу не було. Змушена була працювати понад норму, відповідно до графіка, який затвердила директор. У випадку відсутності учня у школі, чи через інші обставини, коли урок за графіком проведений не був, то вона відпрацьовувала цей урок в інший час. Всі заняття фіксувалися у спеціальному журналі, який вона вела, та у якому під підпис педагога-асистента відмічалися заняття з учнями. Директор Німець Л.І. неодноразово наголошувала на тому, що всі заняття мають бути проведені відповідно до затвердженого графіка. Через відсутність фінансування кошти за надані послуги вона не отримала. Заперечує результати перевірки її роботи за цивільно-правовими угодами, яку було проведено дирекцією школи, коли стало зрозуміло, що фінансування з боку держави на корекційно-розвиткові заняття не надійде, оскільки за основу взяті недостовірні та хибні дані. Зокрема, явку учнів в школу комісія встановлювала на основі журналу медичної сестри, тоді як обов`язок контролювати відвідання школи учнями лежить на класному керівнику. Дані медичної сестри є неточними, так як фіксувалися по першому уроку, а учень міг прийти до школи пізніше. Також цією перевіркою зовсім не взято уваги, що у випадку відсутності дитини в школі, вона проводила заняття з цією дитиною в інший день. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості згідно актів виконаних робіт, суму санкцій за несвоєчасну виплату, а також судові витрати. Крім цього, просить відмовити в зустрічному позові в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги позивача. Зазначила, що їй не зрозуміло, чому іншим фахівцям, з яким було також укладено цивільно-правові договори заборгованість виплачена, тобто вибіркове негативне відношення до ОСОБА_1 вона не розуміє. Договір та акти підписані, позивач добросовісно виконувала свої обов`язки та нарікань на її роботу не було. Зважаючи на вищевикладене, просить суд позов задовольнити в повному обсязі, стягнути заборгованість відповідно до актів, штрафні санкції за несвоєчасне виконання договірних обов`язків, а також судові витрати. Зустрічний позов не визнають та просять відмовити у повному обсязі.

Представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3 в судовому заперечувала проти позовних вимог позивача, оскільки за результатами звірки актів проведення розвитково-корекційних занять виявлені значні розбіжності, а саме 226 годин. Складені ОСОБА_1 акти не можуть бути розцінені судом як належні та допустимі докази. Окремо звернула увагу суду на те, що за корекційні години позивачу вже були виплачені кошти в сумі 23411 грн за 179 годин. Водночас ОСОБА_1 в позовній заяві просить про стягнення повної суми в розмірі 80562 грн, тобто заявлена до стягнення сума потребує практичної оцінки. Також вважає, що позивач фактично має намір отримати подвійну оплату за свою роботу, адже працювала у цьому ж опорному закладі логопедом на основному місці роботи. Саме з метою захисту бюджетних коштів відповідачі змушені були звернутися до суду з зустрічним позовом. Просить суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити та вирішити питання розподілу судових витрат.

Представник третьої особи ОСОБА_4 повністю підтримала представника відповідача. Просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та стягнути з ОСОБА_1 надміру сплачені кошти.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що позивач працює логопедом в опорному закладі, а також вони спільно знаходились в одному кабінеті. Може підтвердити, що ОСОБА_1 щодня приходила на роботу згідно графіка робочого часу. Альона Сергіївна іноді проводила корекційні заняття безпосередньо в їхньому кабінеті, якщо був зайнятий інклюзивний кабінет, в якому зазвичай проводились заняття. Крім занять з інклюзивними дітьми, їй відомо, що на початку навчального року (вересень-жовтень) ОСОБА_1 діагностувала всіх дітей школи, напевно для того, щоб визначити всіх майбутніх клієнтів, з яким їй доведеться працювати в напрямку логопедії. ОСОБА_6 неодноразово зверталась до свідка для допомоги по друку різних індивідуальних карток та матеріалів для роботи. Щодо невиплати винагороди, їй відомо, що в першому семестрі виникла заборгованість у зв`язку з неналежним фінансуванням. Свідок також зверталась з даним питанням до керівника Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Бецковської Н.О., на що та їй повідомила, що дійсно в бюджеті не вистачає коштів. В зв`язку з цим писали листи та на сесії відповідно до листа ОСОБА_7 були виділені кошти, щоб закрити потребу в оплаті праці. Крім занять в навчальному закладі, ОСОБА_1 також їздила в інші філії навчального закладу на власному транспорті та проводила корекційні заняття. Нарікань на роботу ОСОБА_1 з боку колег, дітей та батьків не було, лише позитивні відгуки. Також свідок може сказати, що ОСОБА_1 зверталась до керівництва щодо забезпечення необхідного матеріалу для проведення занять, проте їй було відмовлено, вказано на відсутність фінансування на зазначені потреби. Під час роботи свідок ОСОБА_5 часто спостерігала пригнічений психоемоційний стан ОСОБА_1 через відношення з керівництвом ліцею, що негативно впливало на роботу та в результаті призвело до звільнення з навчального закладу. Години, які не проводились через перебування ОСОБА_1 на лікарняному, вона проводила у вільний час, оскільки це були рекомендації адміністрації навчального закладу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою учня ОСОБА_9 , якому логопед ОСОБА_1 проводила корекційні заняття. ОСОБА_10 займалась з її сином в дитячому садочку, оскільки в сина була затримка з розвитком мовлення. Після закінчення дошкільного закладу, син пішов до школи, де продовжувались систематичні заняття, які дали позитивний результат, а тому батьки були задоволені роботою логопеда. Заняття, які були пропущені через хворобу, наздоганялись у вільний час. Дистанційні заняття з сином логопед проводила за її згодою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що наразі вона працює інспектором служби освітньої безпеки Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області в навчальному закладі Бужанський ліцей. Свідку відомо, що в 2019 році ОСОБА_1 була переведена із закладу дошкільної освіти «Сонечко» до Центру фінансово-господарського навчально-методичного забезпечення закладів освіти і культури Бужанської сільської ради. Свідок згідно розпорядження ознайомила ОСОБА_1 з посадовою інструкцією під підпис, а також працівнику надавалась копія. В листопаді 2021 року ОСОБА_1 була звільнена з центру в порядку переведення до КОЗ ЗОШ І-ІІІ ступенів Бужанської сільської ради. Свідок до серпня 2024 року працювала економістом в центрі та їй відомо, що між закладом освіти та ОСОБА_1 було укладено договір цивільно-правових відносин на надання корекційних послуг. Договір було підписано між ОСОБА_1 та директором закладу освіти. Акти надання корекційних годин підписувала директор школи, які передавались до центру, згідно яких проводилась оплата послуг. Затримки по оплаті були, але всі послуги з 2019 року були оплачені. Навантаження на логопеда могло бути максимум 8 годин, проте на ОСОБА_1 було понаднормове навантаження впродовж 2024-2025 навчального року, про що свідок проговорювала з директором навчального закладу. Нарікань на роботу ОСОБА_1 як на спеціаліста не було.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона раніше працювала в Центрі освіти в с. Бужанка на посаді головного бухгалтера в період з січня 2024 року по жовтень 2025 року. Їй відомо, що з ліцеєм укладалися договори на надання корекційних послуг. Договори їй ніколи не надавали, в зв`язку з цим в казначействі вона їх не реєструвала як цивільно-правові договори. Інколи директор школи їй приносила акти, згідно яких проводилось нарахування винагороди відповідно до цивільно-правового договору за проведення корекційних занять. Також може пояснити, що заробітна плата штатним працівникам ліцею нараховувалась згідно тарифної сітки, а оплата праці по цивільно-правовим договорам здійснювалась згідно договору. В призначенні платежу зазначали: «заробітна плата згідно цивільно-правового договору відповідно до акту виконаних робіт». Свідку відомо про заборгованість по заробітній платі логопеду. Під час роботи ОСОБА_12 на посаді головного бухгалтера з питаннями щодо заробітної плати по цивільно-правовим договорам позивач не зверталася, розрахункові листи на руки працівникам не видавались.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що вона працює вчителем початкових класів в Бужанському ліцеї. ОСОБА_1 працювала з двома учнями інклюзивного навчання з її класу згідно розкладу занять, який іноді корегувався, у зв`язку з великою кількістю дистанційних занять або відсутністю учнів у школі. Заняття тривали приблизно 20-25 хв. ОСОБА_1 два рази в день одну дитину ніколи не брала.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила, що вона працює вчителем початкових класів в Бужанському ліцеї. В її класі навчається шестеро учнів, з якими ОСОБА_1 займалась як логопед. Якщо урок був груповий, то заняття тривало цілий урок, якщо з однією дитиною то заняття проводилось згідно розкладу. Якщо дитина хворіла, то ОСОБА_6 надолужувала години у вільний час. Як педагог, свідок стверджує, що заняття з ОСОБА_1 давали дуже чудовий результат, діти її любили та завжди бігли на заняття з задоволенням.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомила, що працює вчителем початкових класів в філії Яблунівська початкова школа, загалом стаж роботи в школі майже 38 років. В минулому надавала корекційно-розвиткові послуги, зокрема одна година лікувальної фізкультури, які надавались дітям з особливими потребами. Оплата послуг відбувалась окремо від основної заробітної плати. Пам`ятає, що ОСОБА_6 займалась з її учнями корекційними заняттями.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що працює в філії Яблунівська початкова школа вчителем початкових класів. В її класі був учень, якому проводили корекційні заняття, саме з логопедом по графіку мало бути два заняття в тиждень. Однак ОСОБА_1 приїжджала не часто, приблизно раз на два тижні для проведення занять, додатково ніяких годин не проводила. Останніх пів року ОСОБА_6 була лише два рази. ОСОБА_1 один раз підходила до свідка ОСОБА_16 та просила підписати акт за два заняття, які фактично не проводились, однак остання їй відмовила.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що працювала на посаді практичного психолога 2024-2025 навчальний рік разом з ОСОБА_1 . Може повідомити, що між нею та директором ліцею ОСОБА_18 укладався цивільно-правовий договір на проведення корекційних занять, а саме послуг практичного психолога. На той час було 15 дітей, з яким потрібно було займатися. В кінці кожного місяця складався акт виконаних робіт, відповідно вона з ним підходила до директора ліцею, який погоджував та підписував даний акт. Саме цими актами й підтверджувалася її робота, яка мала бути оплачена. З актами виконаних робіт на погодження вона ходила разом з ОСОБА_1 . Потім ці акти передавалися через директора або вчителя з лікувальної фізкультури до бухгалтерії Центру фінансового-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради для оплати. Загалом в ліцеї працює п`ять педагогів, з яким укладені цивільно-правові договори на проведення корекційних занять. Свідку відомо, що в інших педагогів також була заборгованість, але на даний час її погасили в повному обсязі, залишилась заборгованість по винагороді лише в неї та позивача ОСОБА_1 . Також може підтвердити, що позивач неодноразово зверталась до директора ліцею щодо виплати заборгованості, однак дане питання вирішене не було, а тому свідок, як і позивач змушені були звертатися до суду з позовом. Може підтвердити, що ОСОБА_6 добросовісно відпрацьовувала свої години, дуже часто була на роботі до 16:00 год, а іноді залишалась до 19:00 год через значний обсяг роботи. Також свідок може повідомити, що на нарадах у присутності вчителів неодноразово висміювали їхню роботу. Зокрема, директор зазначала, що свідок із позивачем «переступили через директора», називала їхню працю «недобросовісною» та стверджувала, що вони є «шахраями, які прагнуть подвійного збагачення на особливих дітях». Крім того, свідок може зауважити, що ОСОБА_1 дуже хороший фахівець та має педагогічний підхід до кожної особливої дитини.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що він працює вчителем фізкультури та головою профспілкового комітету Бужанського ліцею 2023-2024 та 2024-2025 рр. Членом профспілкової організації в цей період також була ОСОБА_1 . До нього, як до голови профспілки, надходили звернення та документи від позивача ОСОБА_1 , що стосувалися її трудової діяльності та трудових прав, а також щодо заборгованості з виплати винагороди за надані послуги. Йому відомо, що в позивача виникали конфлікти з директором ліцею ОСОБА_18 щодо непогодження графіка занять. З цього приводу він листом звернувся до сільського голови, зазначивши, що ліцею потрібен такий спеціаліст як логопед, оскільки ОСОБА_6 хотіла звільнитися. ОСОБА_19 користувалися одним кабінетом з ОСОБА_1 та неодноразово бачив, як вона займалася з дітками з ООП, коли інклюзивний кабінет був зайнятий іншими заняттями. Свідок маже підтвердити, що ОСОБА_1 їздила до інших навчальних закладів на власному автомобілі для проведення корекційних занять, а потім поверталася в Бужанський ліцей та продовжувала працювати з учнями. На думку свідка, позивач добросовісно виконувала свою роботу, нарікань щодо проведення розвитково-корекійних занять з боку дирекції та батьків не було.

Заслухавши сторони та свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 вересня 2024 року між позивачем та опорним закладом загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» в особі директора Німець Л.І. було укладено Договір за №1 на проведення/надання корекційно-розвиткових занять/послуг, за умовами якого виконавець зобов`язалась провести (надати) корекційно-розвиткові заняття з учнем (учнями), спрямовані на подолання певного порушення розвитку, в обсягах, визначених п. 1 Договору. Строк дії договору до 28.06.2025.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору оплата за проведені (надані) виконавцем корекційно-розвиткові заняття (послуги) здійснюється замовником у розмірах, визначених у Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 14 лютого 2017 року за №88. Замовник щомісяця здійснює оплату на підставі актів приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг), що підписані замовником і виконавцем.

Згідно актів приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) до договору №1 від 02 вересня 2024 року, сторони щомісячно підписували Акти приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг), з зазначенням суми коштів, які підлягали сплаті позивачу, а саме:

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) від 01.10.2024 за період з 02.09.2024 по 30.09.2024 у об`ємі 18 годин на загальну суму 2345,76 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) від 01.11.2024 за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 у об`ємі 121 година на загальну суму 15768,72 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 у об`ємі 76 годин на загальну суму 9904,32 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) за період з 02.12.2024 по 20.12.2024 у об`ємі 85 годин на загальну суму 11077,02 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) від 31.01.2025 за період з 20.01.2025 по 31.01.2025 у об`ємі 34 години на загальну суму 4430,88 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 у об`ємі 97 години на загальну суму 12641,04 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 у об`ємі 88 годин на загальну суму 11468,16 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) від 30.04.2025 за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 у об`ємі 97 години на загальну суму 12641,04 грн.

- Акт приймання проведених (наданих) корекційно-розвиткових занять (послуг) від 15.05.2025 за період з 01.05.2025 по 14.05.2025 у об`ємі 2 години на загальну суму 260,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано дев`ять актів та станом на 01 червня 2025 року заборгованість по виплаті за цивільно-правовими договором за проведення корекційно-розвиткових занять за період з вересня 2024 року по травень 2025 року становить 80537,58 грн.

За даними довідки №234/01-24 від 29 серпня 2025 року, виданої в.о. директора Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», ОСОБА_1 займає посаду логопеда у ОЗЗСО «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», форма працевлаштування «основна», за період з вересня 2024 року по травень 2025 року загальна сума доходу становить 136136,56 грн.

Як вбачається з довідки про доходи №223/01-24 від 29 серпня 2025 року, виданої в.о. директора Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», ОСОБА_1 працює на посаді логопеда у ОЗЗСО «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», форма працевлаштування «інше», за період з вересня 2024 року по травень 2025 року загальна сума доходу становить 23411,35 грн.

Таким чином, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 належним чином та у повному обсязі виконала свої зобов`язання за договором на проведення/надання корекційно-розвиткових занять/послуг, а відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, лише частково оплатив послуги в розмірі 23411,35 грн.

Вищенаведені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Передбачено ст.628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

За змістом статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Щодо стягнення заборгованості перед позивачем (за первісним позовом) за цивільно-правовими договорами суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зазначені у вказаній статті.

Положеннями частини першої-другої статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми проблемами (далі - Порядок) оплата праці зазначених фахівців за проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до Постанови КМУ від 30 серпня 2002 року за № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», підвищеними на 20 відсотків за роботу з особами з особливими освітніми потребами.

Розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами, згідно з Порядком, є структурні підрозділи з питань освіти і науки місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які визначаються рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет згідно із законодавством.

Судом встановлено, що відповідачами (за первісним позовом) по справі зобов`язання за вказаним вище цивільно-правовим договором про надання послуг у повному обсязі не виконані, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості за ним підлягає задоволенню.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач за первісним позовом, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати за цивільно-правовим договором №1 від 02.09.2024 за проведення додаткових корекційно-розвиткових занять в розмірі 80537,58 грн, 3% річних в розмірі 1918,22 грн та інфляційне збільшення в сумі 5419,31 грн.

Доводи представника позивача за зустрічним позовом (представника відповідача за первісним позовом) ОСОБА_3 щодо безпідставно набутих коштів в розмірі 23411,35 грн, суд вважає необґрунтованими, оскільки дане твердження не підтверджено жодними допустимими та достатніми доказами.

Оцінюючи результати перевірки роботи логопеда з учнями закладу освіти, оформлені протоколом №2 засідання робочої комісії щодо звірки проведених корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних годин за 2024-2025 навчальний рік від 03 червня 2025 року, суд не може покласти їх в основу висновків у цій справі, оскільки встановлено, що висновки комісії ґрунтуються на неповних, неточних та в окремих випадках фактично недостовірних вихідних даних.

Так, одним із критеріїв, на підставі якого комісією зроблено висновки щодо неналежного проведення логопедом занять з учнями, були відомості про відвідування учнями школи. Водночас, як встановлено судом, зазначені відомості комісія отримала з журналу медичної сестри, у якому фіксувалася присутність учнів у школі станом на час перевірки їх на першому уроці.

Разом із тим, сам по собі запис медичної сестри про відсутність учня на першому уроці не свідчить про відсутність такого учня у школі протягом усього навчального дня. Учень міг прибути до школи після початку першого уроку з об`єктивних чи інших причин, а тому відомості журналу медичної сестри не можуть ототожнюватися з достовірними даними про фактичне відвідування учнем школи протягом усього дня.

При цьому судом встановлено, що відповідно до розпорядження директора закладу освіти контроль за відвідуванням учнями занять покладено на класних керівників. Отже, саме інформація класного керівника, який здійснює безпосередній контроль за відвідуванням учнями навчальних занять, мала бути належним чином перевірена та співставлена комісією з іншими доказами перед формуванням висновків щодо проведення логопедом занять.

Комісією ж таких обставин належним чином не з`ясовано, а відомості журналу медичної сестри фактично були використані як безумовне підтвердження відсутності учнів у школі протягом відповідного дня. За таких обставин покладення зазначених записів в основу висновку про непроведення логопедом занять не відповідає фактичним обставинам та не забезпечує достовірності результатів перевірки.

Суд також бере до уваги, що комісією під час звірки фактично не враховано особливості організації роботи логопеда та порядок надолуження пропущених занять. Як встановлено під час судового розгляду, у випадках, коли учень був відсутній у школі в день, на який було заплановано логопедичне заняття, таке заняття не вважалося остаточно пропущеним, а проводилося з учнем в інший день. Зазначені обставини підтверджені допитаними судом свідками, які безпосередньо були обізнані з організацією проведення таких занять. Крім того, в телефонній розмові між директором ліцею ОСОБА_18 та свідком (психологом ліцею) ОСОБА_17 , запис якої долучений до матеріалів справи, директор визнавала фактичне проведення занять з учнями школи, які відображені у актах виконаних робіт.

Отже, сам факт відсутності учня у школі в конкретний день не може автоматично свідчити про невиконання логопедом своїх професійних обов`язків або про непроведення відповідного заняття, оскільки пропущене заняття могло бути проведене в інший день. Для достовірного встановлення факту неналежного виконання логопедом своїх обов`язків комісія мала перевірити не лише відповідність дати проведення заняття даті перебування учня у школі, а й можливість та фактичність проведення такого заняття в інший день.

Однак таких обставин комісією не досліджено, а пояснення щодо надолуження пропущених занять та відомості осіб, які могли підтвердити проведення таких занять, належним чином не перевірено та не відображено в матеріалах звірки.

Таким чином, результати перевірки не можуть розглядатися судом як належне та достовірне підтвердження неналежного виконання позивачем своїх трудових обов`язків. Висновки комісії зроблені на підставі інформації, яка не відображає фактичного відвідування учнями школи протягом усього навчального дня, без урахування визначеного директором порядку контролю за відвідуванням учнів, а також не враховують можливість та фактичне проведення пропущених логопедичних занять в інші дні.

За таких обставин суд доходить висновку, що акт перевірки та викладені в ньому результати не відповідають критеріям повноти, об`єктивності та достовірності, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про неналежне виконання логопедом своїх трудових обов`язків та, відповідно, не можуть підтверджувати правомірність застосованого до неї дисциплінарного стягнення.

Суд також відхиляє доводи сторони відповідача про те, що позивачу фактично здійснювалася подвійна оплата праці за виконання одних і тих самих трудових обов`язків, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із опорним закладом загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» за основним місцем роботи на посаді логопеда. Водночас, корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами надавалися нею на підставі окремої цивільно-правової угоди.

Сам по собі факт укладення із працівником цивільно-правової угоди тим самим закладом освіти, у якому він працює за основним місцем роботи, не свідчить про подвійне фінансування однієї і тієї ж роботи. Для висновку про подвійну оплату відповідач мав довести, що роботи (послуги), за які позивачу здійснювалася оплата за цивільно-правовою угодою, за своїм змістом, обсягом, колом отримувачів та часом виконання повністю охоплювалися її посадовими обов`язками як логопеда та вже були оплачені в межах заробітної плати за основним місцем роботи.

Проте, таких доказів відповідачем суду не надано.

Навпаки, з умов Договору про проведення (надання) корекційно-розвиткових занять (послуг) під №1 від 02.09.2024 вбачається, що її предметом було надання корекційно-розвиткових послуг конкретним дітям з особливими освітніми потребами, тобто виконання визначеного обсягу спеціальних послуг, що здійснювалися в рамках реалізації індивідуальних програм розвитку таких дітей та фінансувалися за відповідним цільовим напрямом.

При цьому відповідачами не доведено, що зазначені корекційно-розвиткові послуги входили до фактичного обсягу роботи позивача, за який їй нараховувалася заробітна плата за основним місцем роботи, або що виконання цих послуг здійснювалося за рахунок робочого часу, за який позивач уже отримувала заробітну плату.

Суд також враховує, що трудові та цивільно-правові відносини мають різну правову природу. За трудовим договором працівник виконує визначену трудову функцію, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та отримує заробітну плату. Натомість цивільно-правова угода передбачає виконання конкретної роботи або надання визначеної послуги на погоджених сторонами умовах та оплату результату такої роботи (послуги).

Отже, для встановлення факту подвійної оплати недостатньо посилання лише на те, що виконавець цивільно-правової угоди одночасно є працівником цього ж закладу освіти. Необхідним є встановлення тотожності трудової функції та послуг, оплачених за цивільно-правовою угодою, а також фактичного дублювання їх виконання та оплати.

Таких обставин у ході розгляду справи судом не встановлено.

Суд відхиляє доводи відповідача і про часткову оплату вартості корекційно-розвиткових послуг, наданих позивачем на підставі цивільно-правового договору, оскільки надані на підтвердження таких доводів платіжні документи не дають можливості достовірно встановити, що зазначені у них грошові кошти були сплачені саме в рахунок виконання цього договору.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання позивачем умов цивільно-правового договору сторонами складалися акти приймання-передачі наданих послуг, у яких зазначалися відповідний період, зміст наданих корекційно-розвиткових послуг та конкретний розмір винагороди, що підлягала сплаті позивачу.

Посилаючись на часткову оплату за цивільно-правовим договором, відповідач надав платіжні документи, у яких у призначенні платежу зазначено «заробітна плата». При цьому у зазначених платіжних документах відсутні посилання на цивільно-правовий договір, відповідний акт приймання-передачі наданих послуг, період надання корекційно-розвиткових послуг або інші відомості, які б дозволяли ідентифікувати відповідний платіж як оплату послуг за цим договором.

За таких обставин сам факт збігу або часткового збігу сум, зазначених в актах та платіжних документах, не є достатнім для висновку про те, що відповідний платіж здійснений саме в рахунок оплати послуг за цивільно-правовим договором. Для такого висновку необхідно встановити причинний та документально підтверджений зв`язок між конкретним актом приймання-передачі наданих послуг та конкретним платежем.

Суд бере до уваги, що у спірний період позивач одночасно перебувала із відповідачем у трудових відносинах за основним місцем роботи та отримувала заробітну плату. Отже, відповідач здійснював на користь позивача різні за своєю правовою природою виплати, які мали різні юридичні підстави: заробітну плату за трудовим договором та винагороду за цивільно-правовим договором.

За таких обставин зазначення у платіжному документі призначення платежу «заробітна плата» має істотне значення, оскільки безпосередньо вказує на підставу, яку платник визначив для відповідного перерахування коштів. При цьому відповідач, як особа, яка здійснювала відповідні платежі та вела їх бухгалтерський облік, мав можливість належним чином визначити призначення кожного платежу та документально відобразити його як оплату за цивільно-правовим договором. Більше того, відповідач проігнорував заяву позивача про видачу їй розрахункових листів, де б вона могла побачити призначення виплачених їй коштів.

Не надано також розрахунку, з якого було б видно, яку саме суму, що визначена відповідним актом, відповідач вважає погашеною конкретним платежем, а також не зазначено, яким чином здійснювалося зарахування відповідних коштів у рахунок оплати послуг за цивільно-правовим договором.

При цьому посилання відповідача лише на відповідність періодів, у яких складалися акти та здійснювалися платежі, не спростовує призначення платежу, визначеного у платіжних документах, та не підтверджує безумовно, що виплачені кошти були саме винагородою за цивільно-правовим договором. За наявності між сторонами одночасно трудових та цивільно-правових відносин одна лише часова близькість відповідного платежу до періоду надання послуг не є достатньою для його зарахування в рахунок оплати цих послуг.

Суд також враховує, що позивач заперечує факт отримання зазначених коштів як оплати за цивільно-правовим договором та стверджує, що вони були виплачені їй як заробітна плата за основним місцем роботи. Ці пояснення позивача узгоджуються із зазначеним відповідачем у платіжних документах призначенням платежу.

Таким чином, за результатами оцінки доказів у їх сукупності суд встановлює, що акти приймання-передачі наданих послуг підтверджують виникнення у відповідача обов`язку оплатити позивачу визначену в них вартість корекційно-розвиткових послуг, однак надані відповідачем платіжні документи не підтверджують виконання цього обов`язку повністю або частково.

Відповідачем не доведено, що кошти, зазначені у платіжних документах із призначенням «заробітна плата», були зараховані саме в рахунок погашення заборгованості за конкретними актами приймання-передачі наданих послуг.

За таких обставин суд не має достатніх правових та фактичних підстав для зміни призначення здійснених відповідачем платежів із «заробітної плати» на оплату послуг за цивільно-правовим договором лише на підставі припущення про те, що такі платежі могли стосуватися виконання цього договору.

Відповідно до загальних засад доказування кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Тому саме на відповідача, який посилається на часткове виконання свого грошового зобов`язання за цивільно-правовим договором, покладається обов`язок надати належні та достатні докази такого виконання.

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами, що конкретні платежі, зазначені у платіжних документах як «заробітна плата», були здійснені в рахунок оплати послуг за цивільно-правовим договором, суд не зараховує такі платежі в рахунок вартості корекційно-розвиткових послуг, визначеної актами приймання-передачі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про стягнення надміру сплачених коштів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 142, 206, 223, 247, 258-268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Бужанська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити.

Стягнути з Центру фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (ЄДРПОУ 42959110) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати за цивільно-правовим договором від 02.09.2024 №1 та за проведення додаткових корекційно-розвиткових занять в розмірі 80537,58 грн (вісімдесят тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 58 копійок), 5419,31 грн (інфляційне збільшення) (п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 31 копійка), 1918,22 грн (3% річних) (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять гривень 22 копійки).

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31.08.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Опорний заклад загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», код ЄДРПОУ: 33329755, місцезнаходження: вул. Базарна, 10 а с. Бужанка Звенигородського району Черкаської області.

Відповідач: Центр фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти Бужанської сільської ради, код ЄДРПОУ: 42959110, місцезнаходження: вул. Набережна, 15 с. Бужанка Звенигородського району Черкаської області.

Третя особа: Бужанська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ: 34207547, місцезнаходження: вул. Центральна, 19 с. Бужанка Звенигородського району Черкаської області.

Суддя Наталія БЕСАРАБ