Постанова № 13945974, 07.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.

09 год.25 хв.Справа № 2-а-3412/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника ДПІ у м. Херсоні - Рощенка О.В.

представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за об'єднаними в одне провадження позовами Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП) про стягнення податкового боргу зі сплати земельного податку у сумі 7437,83 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2009 р.№ 0030481703/0 та від 13.05.2009 р.№ 0177131703/0, якими визначено суму податкового зобовязання зі сплати земельного податку у загальній сумі 7437,83 грн.

Ухвалою суду адміністративні справи були об'єднані в одне провадження.

У судовому засіданні представник ДПІ у м. Херсоні позовні вимоги підтримав повністю, а проти позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заперечив, пояснивши наступне. Загальна сума податкового боргу у розмірі 7437,83 грн. виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку за період з 06.10.2006 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік.

Представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 проти позову ДПІ заперечив, підтримавши свої позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, пояснивши, що на сьогодні відсутність проекти землеустрою щодо відведення ФОП земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3,6 га під будівлями зерносховища та складом, придбаних за договором купівлі продажу від 06.10.2006 р. Тому податковий орган протиправно нарахував до сплати земельний податок за вказану земельну ділянку. Крім того ФОП є платником єдиного податку та звільняється від сплати податку на землю. Представник ФОП ОСОБА_2 визнав, що фактично ФОП користується тільки земельною ділянкою, яка знаходиться під будівлями та спорудами, придбаними за договором купівлі-продажу від 06.10.2006 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18.03.2009 р. ДПІ проведена перевірка повноти та своєчасності внесення до бюджету земельного податку фізичною особою - підприємцем платником земельного податку ОСОБА_2 за період з 06.10.2006 року по 31.12.2008 року. Згідно акту перевірки № 59/17-325/НОМЕР_1 виявлені порушення статей 8, 15 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ (який діяв в момент існування правовідносин), (далі Закон № 2535-ХІІ) щодо несплати земельного податку з дня виникнення права користування земельною ділянкою, зокрема з дати придбання ОСОБА_2 у власність нерухомого майна (комплексу), який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 06.10.06 року.

Відповідно до статті 13 Закону № 2535-ХІІ нарахування земельного податку громадянам здійснюється на підставі даних земельного кадастру. Відповідно до листа управління земельних ресурсів у м. Херсоні від 03.02.2009 року № 02-315, договору купівлі-продажу від 06.10.06 серія ВЕС № 576248, рішення Зеленівської селищної ради від 27.10.06 року № 72 «Про погодження дозволу на виготовлення проектів із землеустрою щодо передачі у власність та оренду земельних ділянок за межами населених пунктів» за період з 06.10.2006 року по 31.12.2008 року ОСОБА_2 був нарахований земельний податок у сумі 6908,38 грн., про що було прийнято податкове повідомлення рішення (форми « Р») від 18.03.2009 р. за № 0030481703/0.

Згідно підпункту «а» пункту 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (далі Закон № 2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. В результаті не подачі ОСОБА_2 податкової декларації у встановлені строки за 2009 рік, ДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення (форми « Ф») від 13.05.2009 р. за № 0177131703/0, яким визначено суму податкового зобовязання у сумі 3610,33 грн. за платежем земельний податок за 2009 рік. Як вбачається із довідки ДПІ про суми податкового боргу станом на 17.06.2010 р. та другої податкової вимоги від 15 січня 2010 р. за № 2/1 за несвоєчасну сплату узгоджених податкових повідомлень-рішень ДПІ була нарахована пеня у розмірі 55,54 грн., та з урахуванням переплати ОСОБА_2 земельного податку в сумі 3136,42 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 127 від 26.12.2008 р., залишок несплачених податкових зобовязань складає 7437,83 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з матеріалами справи перша податкова вимога від 19.08.2009 р. за № 1/3653 на суму 7388,17 грн. і друга податкова вимога від 15.01 2010 року за № 2/1 на суму 7437,83 грн. були направлені, але не були вручені ОСОБА_2 у звязку з незнаходженням її за вказаною адресою, про що свідчать акти ДПІ у м. Херсоні № 683/24-215 від 15.12.2009 р., та Акт № 235/24-215 від 10.02.2010 р.

Застосовані ДПІ у м. Херсоні заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу. На час розгляду справи дана заборгованість ФОП не погашена.

З матеріалів справи, зокрема з нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06.10.2006 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.10.2006 року, вбачається, що ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення - комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_1

ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою і була платником єдиного податку протягом 2007 - 2008 років, про що свідчать копії свідоцтв про сплату єдиного податку від 01.04.2007 року та від 01.012008 року, із яких вбачається, що видом підприємницької діяльності є обробка землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98» суб'єкт малого підприємництва, який згідно абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2 не використовувала у своїй підприємницькій діяльності (обробка землі сільськогосподарського призначення) земельну ділянку під обєктами нерухомого майна і тому повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.

Згідно акту перевірки, розрахунку ДПІ, листа управління земельного ресурсів у м. Херсоні Херсонської області від 03.02.2009 року № 02-315 встановлено, що за період, що перевірявся, нараховано земельний податок за земельну ділянку площею 5,8 га., на якій знаходиться обєкт нерухомого майна, та зазначено, що при нарахуванні сум плати за землю використовувалась грошова оцінка 1 га. ріллі по області, що становить 4120,00 грн., у цінах 1995 року, коефіцієнт індексації на 2009 рік становить 3,022.

В силу ст. 3 Земельного кодексу України право розпорядження землею (надання земель у власність або користування та вилучення їх) в межах своєї компетенції належить Радам народних депутатів.

З матеріалів справи, а саме з рішення Зеленівської селищної ради м. Херсона Дніпровського району Херсонської області від 27.10.2006 року вбачається, що ФОП ОСОБА_2 погоджено розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення та орієнтованою площею 3,8 га під спорудами комплексу згідно договору купівлі-продажу від 06.10.2006 року.

Згідно ст. 2 Закону N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ст. 5 цього Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Порядок та підстави набуття і реалізації права власності на землю та права користування землею, в тому числі у разі переходу права власності на будівлю і споруду, визначаються Земельним кодексом України.

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій статті 377 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

В силу ж вимог статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

З наведених приписів Закону України “ Про плату за землю ” та Земельного кодексу України вбачається, що висновок ДПІ про наявність у відповідача обовязку сплатити земельний податок за земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення повинен бути підтверджений належними доказами, якими можуть бути або дані земельного кадастру, або державний акт про право власності на цю ділянку. Обовязок по сплаті земельного податку повинен бути підтверджений правовстановлюючим документом на вказану земельну ділянку.

ДПІ не надало суду жодного доказу, який би підтвердив факт перебування у власності або у користуванні ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Посилання ДПІ лише на рішення Зеленівської селищної ради від 27.10.06 року № 72 «Про погодження дозволу на виготовлення проектів із землеустрою щодо передачі у власність та оренду земельних ділянок за межами населених пунктів» суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше, це рішення не може бути доказом права власності чи права користування ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. По-друге, ДПІ не довело суду іншими доказами факт використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні про стягнення податкового боргу є такими, що підлягають задоволенню частково, зокрема стягненню податкового боргу по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою площею 3,8 га., на якій розташовані обєкти нерухомого майна, які є власністю ФОП ОСОБА_2

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень також підлягають частковому задоволенню в частині скасування нарахування ФОП ОСОБА_2 податкового боргу по сплаті земельного податку за використання земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8-12, 70, 71, 86, 159-163 КАС України, ст. 1, 2, 7, 27 " Про плату за землю ", ст. ст. 1, 3-4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", суд, -

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) податковий борг по земельному податку у сумі 3755 (три тисячі сімсот п'ятдесят пять),03 грн. на розрахунковий рахунок: код банку 24104230; УДК у Херсонській області, р/р 33214813700002, земельний податок з фізичних осіб, код платежу - 13050300 до місцевого бюджету, МФО 852010.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємцяОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.03.2009 р.№ 0030481703/0 в частині визначення суми зобов'язання у розмірі 2382,32 грн. та від 13.05.2009 р.№ 0177131703/0 в частині визначення суми зобов'язання у розмірі 1245,06 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 лютого 2011 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.1.5