Рішення № 139459349, 02.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/678/26

номер провадження 2/546/702/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/678/26 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

в с т а н о в и в :

17.06.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій позивач просить суд:

- визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області померла мати позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Після своєї смерті вона залишила спадщину на житловий будинок який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

01 червня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Белаша Ю.Д. із заявою про прийняття спадщини після своєї матері.

01 червня 2026 року приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Белаш Ю.Д. своєю постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що позивач пропустив строк прийняття спадщини.

Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, які полягають в наступному.

ОСОБА_1 має похилий пенсійний вік та слабке здоров`я. Після смерті мами, під час воєнного стану оголошеного в Україні, у нього почалися панічні атаки та з`явився постійний тривожний стан, порушився нормальний сон. Такий хворобливий стан здоров`я перейшов у хронічний тривожний стан, який ускладнився внаслідок постійного відключення постачання електроенергії та звуків сирени тривоги. Він відчував слабкість, сплутаність свідомості та загальмованість. Тому, вимушений був звертатися за допомогою лікувального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Решетилівської міської ради Полтавської області» за медичною допомогою. Після медичного обстеження, у зв`язку з хворобливим станом був зарахований на Д облік, з діагнозом ЦД тип II, стадія декомпенсації і було призначено лікування. Ці обставини підтверджуються довідкою сімейного лікаря ОСОБА_3 лікувального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Решетилівської міської ради Полтавської області» від 08.06.2026 року. Як роз`яснили лікарі, виявлений хворобливий стан є Декомпенсацією Цукрового Діабету 2 типу - це небезпечний стан, при якому рівень глюкози в крові не контролюється, що може призвести до гострих ускладнень. Потребує негайної медичної допомоги. Часто виникає потреба у тимчасовій інсулінотерапії для. усунення гіперглікемії та запобігання діабетичному кетоацидозу.

Хворобливий позивача стан об`єктивно, непереборно, істотно створював труднощі для вчинення дій для прийняття спадщини після смерті його мами ОСОБА_2 . Тому він вимушений звертатися до суду з цим позовом.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає.

ОСОБА_1 понесені судові витрати вигляді судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп., інших не очікуються, але стягувати їх із відповідача він не бажає.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 17.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

30.06.2026 представником позивача - адвокатом Глазковим С.М., було виконано вимоги ухвали суду від 22.06.2026.

30.06.2026 від представника позивача - адвоката Глазкова С.М., через електронний кабінет Електронного суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою судді від 03.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 08:30 год 03.08.2026.

Ухвалою суду від 03.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 09:50 год 02.09.2026.

У судове засідання призначене на 02.09.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, конверт з повісткою на 02.09.2026 повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.64). Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.20).

Представник позивача у судове е засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений завчасно та належним чином. 03.08.2026 від представника позивача - адвоката Глазкова С.М., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшло клопотання у якому він просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с.56).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце підготовчого розгляду був повідомлений завчасно та належним чином. 20.08.2026 від представника відповідача - Дядюнови О.А., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшло клопотання у якому вона просила провести судове засідання призначене на 02.09.2026 без участі відповідача та його представника, проти задоволення позовної заяви не заперечує (а.с.65).

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 96 років, актовий запис № 329, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Решетилівської міської ради (а.с.9).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.39).

ОСОБА_4 , 1922 р.н., та ОСОБА_5 , 1929 р.н., 31.07.1958 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.38).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 75 років, актовий запис № 17, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.12).

Згідно з копією свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 , виданим 21.09.1999 державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 2104, ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку придбаного подружжям під час зареєстрованого шлюбу. Спільне майно складається з : житлового будинку та господарчих будівель, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно примітки на другу половину цього будинку видано свідоцтво про право на спадщину по закону зареєстровано в реєстрі за № 2105 від 21.09.99 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.14-15).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину по закону серії АВВ № 308665, виданим 21.09.1999 державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 2105, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його дружина ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з 1/2 частини тобто половини житлового будинку та господарчих будівель, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно примітки на другу половину цього будинку видано свідоцтво про право власності зареєстрованого в реєстрі за № 2104 від 21.09.99 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.16-17).

01.06.2026 приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрій Дмитрович виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. 3 даної постанови вбачається, що 01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з заявою в якій просить завести спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розглянувши заяву ОСОБА_1 , було виявлено: факт пропуску строку прийняття спадщини згідно статті 1270 Цивільного кодексу України (для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини); відсутність проживання з померлим на час відкриття спадщини, згідно статті 1268 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що він пропустив строк прийняття спадщини (а.с.10).

З наведеного вбачається, що спадщину після померлої ОСОБА_2 ніхто не прийняв.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахований на Д облік, з діагнозом ЦД тип II, стадія декомпенсації, що підтверджується довідкою від 08.06.2026 виданою сімейним лікарем ОСОБА_3 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Решетилівської міської ради Полтавської області» (а.с.18). Згідно з копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 247 від 25.06.2026КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Решетилівської міської ради Полтавської області», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має діагноз інсулінонезалежний цукровий діабет, скарги за хворобою його турбують з грудня 2025 рок, за медичною допомогою звернувся 28.05.2026 до сімейного лікаря (а.с.42).

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Така правова позиція була неодноразово викладена у постановах Верховного Суду, в тому числі у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, у постанові від 25.03.2020 у справі № 642/2539/18-ц, у постанові від 05.04.2021 року у справа N 591/1271/18.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки: «Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до п. 2.2. глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме: визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження, а також повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

У матеріалах справи наявна постанова приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаша Ю.Д. від 01.06.2026, відповідно до якої заяву про прийняття спадщини ніхто не подавав. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що він пропустив строк прийняття спадщини.

Суд встановивши, що ОСОБА_1 у період строку для прийняття спадщини мав хворобливий стан, йому було діагностовано цукровий діабет 2 типу, та він лікувався в КНП «Решетилівська ЦЛ», дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 229, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити у повному обсязі.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк один місяць, з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_7 , електронна пошта та кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутній;

представник позивача - адвокат Глазков Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 43, м. Решетилівка, Полтавського району Полтавської області, поштовий індекс: 38400, телефон: НОМЕР_9 , наявний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС ;

відповідач - Решетилівська міська рада, ЄДРПОУ 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавський району Полтавської області, 38400, телефон.: (05363)2-13-80, зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС наявний.

Суддя О.О. Романенко