Постанова № 13945917, 14.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

09 год.20 хв.Справа № 2-а-4141/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Миськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 0003301702/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 87655,00 грн., у тому числі за основним платежем 58210,00 грн. і штрафними санкціями 29445,00 грн. та податкового повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 0003311702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності в сумі 110329,23 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснили, що ФОП ОСОБА_4 придбав у ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» насіння зернових та включив до податкового кредиту суму ПДВ, яку фактично сплатив у ціні товару, а також відніс до валових витрати по зазначеним операціям. Податковий кредит позивача підтверджується належним чином складеними податковими накладними. Позивач, посилаючись на законодавство України з питань оподаткування, вважає, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, підтверджені документально та призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Позивач вважає неправомірним визнання податковим органом нікчемними правочинів, укладених із зазначеними контрагентами, оскільки дані угоди носять товарний характер, були реально виконані, що підтверджується видатковими та податковими накладними. Позивач посилається на приписи підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", який передбачає право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу податкового кредиту, виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для останнього. Законом про ПДВ обовязок сплати податку покладено на продавця, тоді як позивач є покупцем. Обґрунтованість формування валових витрат підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими документами: квитанціями до прибуткових касових ордерів, видатковими накладними.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що угоди ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» з його постачальниками були визнані нікчемними, тому всі наступні угоди, в яких предметом поставки є той самий товар також є нікчемними. Крім того дані угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків. У постачальників відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби для виконання зазначених угод. Відсутні акти приймання-передачі товару та товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 00033011702/0, № 0003311702/0, якими позивачеві збільшено зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, складені на підставі висновків акту про результати планової, виїзної перевірки позивача від 19.07.2010р. № 3245/17-2/2322419356.

За актом перевірки від 19.07.2010р. позивачеві зменшено задекларовані витрати від ведення підприємницької діяльності на 1742682,00 грн. внаслідок включення до їх складу витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2009 рік, чим позивач, на думку відповідача, порушив вимоги ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 та пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР.

Також позивачу зменшено податковий кредит на суму 58210,00 грн. внаслідок включення до його складу сум за безтоварними нікчемними операціями за березень 2009р. на суму ПДВ 51693,00 грн. та квітень 2009р. на суму ПДВ 6517,00 грн., чим позивач, на думку відповідача, порушив вимоги п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР).

За діючим законодавством України фізичні особи, які отримують доходи від ведення підприємницької діяльності сплачують податок з доходів фізичних осіб передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV. У перехідний період оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців провадиться за нормами, передбаченими Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92.

За ст. 13 розділу ІV Декрету № 13-92 для громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, зменшення за результатами перевірки від 19.07.2010р. задекларованих витрат за 2009рік на 1742682,00 грн. мало наслідком збільшення оподатковуваного доходу на цю ж суму.

За актом перевірки відповідач зменшив позивачеві задекларовані витрати від здійснення підприємницької діяльності та зменшив податковий кредит у звязку із визнанням нікчемними правочинів позивача з контрагентами ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х».

У травні 2009 року позивач уклав із ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» угоди купівлі-продажу товару (без зазначення виду та назви товару).

Із досліджених у судовому засіданні наданих договорів та додатків до них вбачається, що "Продавець" (ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х») зобов'язується передати у власність „Покупця" (ФОП ОСОБА_3) товар.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вид, ціна, кількість і якість товару обумовлювались сторонами усно.

Фактично здійснювалась поставка насіння соняшника.

Оплата товару проводилась готівкою та оформлялась квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Поставка товару здійснювалась безпосередньо продавцями. Звідки поставлявся товар представник позивача пояснити не зміг.

Товарно-транспортні накладні ФОП ОСОБА_3 для перевірки не надано. Тобто, транспортування продукції від ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» до ФОП ОСОБА_3 документально не підтверджено.

Відповідно до ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил № 363).

ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» надали позивачу податкові та видаткові накладні. Більшість зазначених документів не містить прізвища та посади особи, яка їх складала і несе відповідальність за достовірність даних, внесених до них.

Квитанції до прибуткових касових ордерів про отримання від позивача готівкових коштів підписані невідомою особою без зазначення прізвища.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV ) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по перевезенню, прийманню, зберіганню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції. Докази фактичного отримання та відвантаження товарів у позивача відсутні, це є свідченням того, що операції із придбання та реалізації мали нетоварний характер, товар не перевозився і не зберігався, договір на поставку сільгосппродукції реально виконаний не був та не мав наміру на породження цивільно-правових наслідків.

Крім цього суд відмічає, що оплата проводилась готівкою значними сумами. Так квитанція до прибуткового касового ордеру № 16, виписана ПП «Реформація Х» на суму 304565,28 грн., № 26 від 01.06.2009р., виписана ПП «Реформація Х» на суму 194020,80 грн. № 281 від 20.05.2009р., виписана ПП «Мусон 2009» на суму 176367,80 грн., № 282 від 21.05.2009р., виписана ПП «Мусон 2009» на суму 92658,38 грн.

Дослідженням зазначених квитанцій до прибуткових касових ордерів встановлено, що готівка від ФОП приймалась підприємствами у сумах, що перебільшують встановлену постановою Національного банку України від 09.02.2005 року № 32 граничну суму готівкового розрахунку протягом дня за одним або кількома платіжними документами (понад 10 тис. грн.).

Представник позивача в судовому засіданні не пояснив підстав для проведення розрахунків в готівковій формі, а також яким чином відбувалось проведення оплати готівкою такими значними сумами.

Також суд приймає до уваги інформацію, надану відповідачем, щодо контрагентів позивача ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х».

Згідно акту ДПІ у м. Нова Каховка від 10.11.09 №1504/230-36227083 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Муссон-2009", з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.01.09 по 31.07.09.» встановлені порушення ч. 1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Муссон-2009" з постачальниками в травні 2009 року: ПП "Зерноторг ФП-ШОД", код 36191542; ПП "Фарас-Агротрейд", код 36329713 та покупцями: в тому числі з ОСОБА_3 код НОМЕР_2 (сума ПДВ по взаємовідносинам становить 103180 грн.).

Перевіркою ДПІ у м. Нова Каховка встановлено, що у ПП "Муссон-2009" (з огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Нова Каховка) чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа (розрахунки комунального податку за І кв., ІІ кв. та III кв. 2009р.), земельні ділянки, об'єкти нерухомості, транспортні засоби, техніка та інші основні фонди на підприємстві відсутні, умови для зберігання та транспортування товарів у ПП "Муссон - 2009", також, відсутні. У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не транспортувався, не передавався і не зберігався. Перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Перевіркою обґрунтованості нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ПП «Реформація-Х» встановлено, що згідно акту від 02.11.09 №1478/230-36227240 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Реформація-Х» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 24.03.09 по 31.07.09.» встановлені порушення ч.І ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Реформація-Х» в червні 2009 року з постачальником ПП "Скайлайн-плюс" та покупцями: в тому числі ОСОБА_3 (сума ПДВ по взаємовідносинам становить 137671,90 грн.).

Перевіркою ДПІ у м. Нова Каховка встановлено, що у ПП «Реформація-Х» (з огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Нова Каховка) відсутні трудові ресурси (податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за період з 23.03.09 - 31.07.09 не надавались та не сплачувався податок), декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період не надавались, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності, задекларованих платником. У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не транспортувався, не передавався і не зберігався. Перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Суд вважає, що діяльність ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х» має ознаки фіктивного підприємництва, і позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які мають ознаки "фіктивності" та ухиляються від сплати податків.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб» та «Про оподаткування прибутку підприємств», а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаними підприємствами це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ у м. Херсоні щодо визначення ФОП ОСОБА_3 зобовязання з податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість та відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, суд

постановив:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.07.2010р. № 0003301702/0, № 0003311702/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.8