Рішення № 139458997, 02.09.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1697/26

Провадження № 2/553/1506/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя Ткачука Ю.А.,

секретар судового засідання Чоповди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним позики № 423523 від 04.07.2024 року у загальному розмірі 13710 грн та понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2024 року між ТОВ «ФК «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 423523, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Сіроко фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало останній кредит в сумі 4000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на її банківський рахунок, однак відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків не виконала.

29 листопада 2024 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило ТОВ «Діджи фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників (позичальників), в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 423523 від 04.07.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги до Договору факторингу від 29 листопада 2024 року № 29112024, ТОВ «Діджи фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 423523 від 04.07.2024 в сумі 13 710 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту), 1710,00 грн. заборгованість за відсотками та 8 000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 03.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні виммоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачкав судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, зокрема засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що 04 липня 2024 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №423523 на суму 4000,00 грн., який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7La1A3».

Відповідно до умов вищевказаного договору: розмір кредиту 4000,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка (фіксована) 1,43 % в день, пеня 3 % в день.

ТОВ «Сіроко фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останній в борг грошові кошти в загальній сумі 4000,00 грн. шляхом зарахування вказаних коштів на її банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 07/04/2024 року № 777c0978-e405-406f-955b-d8c7c2435231.

29 листопада 2024 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило ТОВ «Діджи фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників (позичальників), в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором позики від 04.07.2024 року №423523.

Як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви документів, зокрема з письмового розрахунку суми заборгованості та витягу з додатку до договору факторингу від 29 листопада 2024 року №29112024, загальний розмір заборгованості відповідача за договором позики від 04.07.2024 року №423523 складає 13 710 грн, з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту), 1710,00 грн. заборгованість за відсотками та 8 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Надалі, відповідно до укладеного договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 із підписанням відповідного реєстру право грошової вимоги до відповідача за невиконання умов кредитного договору перейшло від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «Сіроко Фінанс» за позики від 04.07.2024 року №423523 до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував.

Так, згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, суд констатує, що відповідачкою ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, зокрема наявна заборгованість за вищевказаним не погашена, відсотки за користування кредитними коштами не сплачені, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №423523 від 24.04.2026 року про сплату судового збору.

Окрім того, згідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії: Акту про надання правничої допомоги від 24.04.2026 року на загальну суму 6000 грн; Детального опису робіт виконаних адвокатом Міньковською А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги на загальну суму 6000 грн; Договору про надання правової допомоги №42649746 від 02.02.2025 року; Додаткової угоди № 423523 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 02.02.2025 року.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, відповідач не довів обставин щодо неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором позики від 04.07.2024 року №423523 року в розмірі 13 710 (тринадцять тисяч сімсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн (шість тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук