Ухвала суду № 139458866, 02.09.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1073/26

Провадження №2/534/531/26

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Солохи О.В.

за участі: секретаря судового засідання Гончар С.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків по справі за позовом акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії,

в с т а н о в и в:

АТ «Полтаваобленерго» звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому прохають стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за недовраховану електричну енергію внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 11.09.2025 по 18.11.2025 в сумі 54 345 грн 10 коп. та понесені судові витрати в сумі 3 328 грн.

Ухвалою від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про виклик та допит свідків.

Зазначає, що свідки можуть підтвердити факт того, що працівниками Горішньоплавнівської дільниці: багаторазово було скоєне незаконне відключення енергозабезпечення житла (без рішення суду, без належних законних підстав та повноважень) з вимаганням сплатити кошти, з викраденням майна жителів житла квартири за вищевказаною адресою житла; жодного разу, коли вони приходили відключати енергозабезпечення житла за вищевказаною адресою житла, не було надано довіреності на право діяти від імені юридичної особи АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»; не було надано документального підтвердження - рішення суду, належних законних підстав та повноважень на дії, які вони робили; вони не дзвонили в двері житла/квартири, щоб повідомити жителів квартири про свої наміри. А навпаки свої наміри приховували, коли їх запитували, для чого вони прийшли - наприклад дня 22 жовтня 2025 року. Факт того, що відсутня електроустановка за вищевказаною адресою житла. Факт відновлення подачі життєзабезпечучого ресурсу електроенергії, який забезпечує домоволодіння та людей, що проживають у будинку за вищевказаною адресою житла - кожного разу після незаконного відключення енергозабезпечення житла.

Дослідивши матеріали справи, заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У силу приписів ч.2 ст.2 ЦПК України суд зобов`язаний керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами 1-3 ст.274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.1 ст.277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч.8 ст.279 ЦПК України , при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Суд зауважує, що з огляду на предмет позову, зокрема, стягнення вартості необлікованої енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії, а також враховуючи, що регулювання послуг з роздрібного споживання електроенергії здійснюється на підставі договору публічного приєднання до електромереж, підстав для допиту зазначених у заяві свідків не має. Окремо суд наголошує, що обставини які зазначені у заяві про допит свідків кореспондуються з кримінальним провадженням та можуть бути та можуть бути предметом розгляду під час досудового розслідування.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків слід відмовити.

Керуючись ст. 53,258-260 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Солоха