Рішення № 139458524, 03.09.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8245/26

Провадження №2/524/6860/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 23644,60 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 18.11.2025 між ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 45475274 (далі договір).

23.04.2026 між ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 23/04/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 23.04.2026 до договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23644,60 грн, з яких: 14000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 684,60 грн - заборгованість за відсотками, 6720,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 2240,00 грн комісія за надання кредиту. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 45475274 в сумі 23644,60 грн.

С судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

21.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач підтверджує факт отримання кредитних коштів на власну платіжну картку в сумі 14000,00 грн та законних договірних відсотків, нарахованих за перший місяць (30 днів базового періоду) за укладеною ставкою 0,163 % в день, що становить 684,60 грн. Дані суми відповідач визнає повністю як добросовісна сторона правовідносин і погоджується з їх стягненням судом на користь нового кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ», до якого право вимоги перейшло на підставі договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026.

Сторона відповідача заперечує щодо задоволення вимог про стягнення понадстрокових відсотків у сумі 6720,00 грн та 2240,00 грн комісії.

Щодо безпідставності та нікчемності нарахування комісії за надання кредиту, сторона відповідача захначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 дійшла висновку, що умови договору про споживчий кредит, які передбачають оплату за дії, що кредитор вчиняє на власну користь, є нікчемними відповідно до законодавства про захист прав споживачів. Надання кредиту є обов`язком установи за договором, а не окремою супутньою фінансовою послугою, за яку може стягуватися комісія.

Щодо незаконності нарахування понадстрокових відсотків (6720,00 грн), порушення умов договору та Програми лояльності, сторона відповідача вказує, що відповідно до наданого розрахунку заборгованості з 17.12.2025 (перший день прострочення) первинний кредитор збільшив денну ставку до 4,0 % на день, нараховуючи по 560,00 грн боргу щодня. Позивач обгрунтовує це переходом на «Стандартну ставку» через порушення умов Програми лояльності (розділ 10 договору).

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 та п. 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення зобов`язань за кредитом позичальник повністю звільняється від обов`язку сплачувати будь-які штрафи, пеню чи інші штрафні нарахування. Підвищення процентної ставки у 24 рази як покарання за прострочення є прямим порушенням вказаної заборони та суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, які задекларовані у п. 8.1 договору факторингу.

Як зазначає представник відповідача, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Як вбачається з наданого договору факторингу, новий кредитор викупив пакет боргів за ціною лише 10 % від його номінальної вартості.

Представник відповідача зазначає, що до моменту отримання копії позовної заяви відповідач не отримувала письмових повідомлень про відступлення права вимоги та договору факторингу, чим порушено вимоги п. 1.3, п. 5.1.2 договору.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за понадстрокове користування у сумі 6720,00 грн та заборгованості за комісією у сумі 2240,00 грн сторона відповідача просила відмовити.

30.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої просив позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник позивача зазначив, що відповідачем документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого в смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його використано відповідачем для підписання договору. Відповідач не заперечував, що відповідний засіб зв`язку належить йому або, що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відповідачем та позивачем досягнута згода щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором. Зазначене підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідачем не спростувані.

Підписуючи договір відповідач підтвердив факт, що він розуміє умови на яких укладається договір. Жодних заперечень з приводу не згоди з Правилами надання кредиту відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання договору, якою він не скористався.

Представник позивача зазначив, що законодавством не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Як зазначає сторона позивача договори факторингу укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент укладання договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.

З 14.08.2026 по 01.09.2026 суддя перебувала у щорічній відпустці.

03.09.2026 у судове засідання не з`явились сторони, а саме:

представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. У прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував;

відповідач, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Установлено, що 18.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір № 45475274, підписанням якого одноразовим ідентифікатором «48880», позичальник підтвердив про ознайомлення на сайті з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, правилами надання грошових коштів у кредит, їх змісту, об`єму, зобов`язань, а також наслідки укладання договору.

За договором позики позивач надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі, та на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту визначена в сумі 14000,00 грн, строк кредитування - 30 днів з 18.11.2025 до дати повного повернення кредиту 17.12.2025, процентна ставка / день - 0,163 %, комісія за надання кредиту - 16,00 % від суми наданого кредиту, що становить 2240,00 грн (п.п. 2.2.1 - 2.2.4 договору).

Розрахунок денної процентної ставки становить 0,696 % (п.п. 2.3 договору).

Розді 12 договору містить дані відповідача такі, як дату народження, місце проживання, номер телефону, елетронну пошту, номер банкіської картки НОМЕР_1 , РНОКПП.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_1 , який вказаний ним у заявці, підтверджується квитанцією АТ "Таскомбанк" від 18.11.2025, № транзакції 8952733d-a475-4105-a139-c27562e0f3ce, за яким, на банківську картку відповідача 18/11/2025 о 12:00:47 перераховані грошові кошти в сумі 14000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по відсоткам.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 14000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 17.12.2025.

Згідно розрахунку, наданого первісним кредитором, сформованого 27.04.2026, заборгованість за відсотками, нарахована за період з 18.11.2025 по 17.12.2025 включно (30 днів) із використання процентної ставки у розмірі 0,163 % в день на суму 684,60 грн, що відповідає умовам договору та Закону України «Про споживче кредитування» та підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку, наданого первісним кредитором, сформованого 27.07.2026, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, нарахована за період з 18.12.2025 по 29.12.2025 включно (12 днів) із використанням денної процентної ставки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,0 % на загальну суму 6720,00 грн.

Разом з тим, із змісту п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Користування кредитом понад встановлений договором строк є порушенням його умов, відповідальність за що передбачена договором у вигляді нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною), проте зважаючи, що договір укладений 18.11.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати відсотків за понадстрокове користування в силу положень п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування в сумі 6720,00 грн, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості по комісії в сумі 2240,00 грн.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.

Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно умов кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 16,00 % від суми наданого кредиту, що становить 2240,00 грн (п.п. 2.2.4 договору), що підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 16924,60 грн.

Щодо відступлення права вимоги.

23.04.2026 між ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредиті» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 23/04/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредиті» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Кредитний договір та договір відступлення права вимоги є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).

Оскільки позов задоволений частково на суму 16924,60 грн (71,58 % від 23644,60 грн) з відповідача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути 1905,75 грн (71,58 % від 2662,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову до суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12,13,81,77-80, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 45475274 від 18.11.2025 в сумі 16924 грн 60 коп, 1905 грн 75 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник