Постанова № 139458242, 02.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

02.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1435/26

провадження № 3/371/371/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1435/26

Провадження № 3/371/371/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участі захисника Ящука Л.А.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

23 липня 2026 року о 18 годині 22 хвилин ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Красилівською міста Миронівка Обухівського району Київської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів).

У порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху, після зупинки транспортного засобу співробітниками патрульної поліції біля будинку під номером 160 на вулиці Красилівській міста Миронівка Обухівського району Київської області, на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовилася пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager «Alcotest 6810» та у закладі охорони здоров`я, чим ухилилася від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

14 серпня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Ящуком Л.А. до суду подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання мотивовано наступним.

Для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові особою, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, оформленої відповідним направленням: факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого частиною першою статі 130 КУпАП.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази законності вимоги поліцейського щодо необхідності проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також дотримання поліцейським процедурного (процессуального) порядку пропозиції проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

Як вбачається з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, підставою для вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння було не виявлення у неї ознак такого сп`яніння, а перебування в ТЗ «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким вона керувала, осіб з ознаками алкогольного сп`яніння (файл 0000_00000020260723182221_9008А, 18:35:59), що суперечить пункту 2 та пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої, а також пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

При цьому, поліцейський жодного разу не повідомив ОСОБА_1 про виявлення у неї таких ознак алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції. Також поліцейський не повідомляв ОСОБА_1 , що вона має пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в КНП Миронівська ОБЛ.

З відеозапису не вбачається наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння, які можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом особи. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова, відображені на відеофайлах, є прийнятними, відповідають обстановці. ОСОБА_1 поводила себе стримано, без проявів хамства та невихованості.

У приєднаних до протоколу про адміністративне правопорушення акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також у рапорті інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції О. Хотемлянського зазначені різні виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - «різкий запах з порожнини рота, не чітка мова, поведінка, яка не відповідає дійсності», в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - «запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів», в рапорті інспектора О. Хотемлянського - «запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів».

У матеріалах справи відсутні докази складання протоколу про адміністративне правопорушення із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, як це передбачено пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та пунктом 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки на доданому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису не зафіксовані обставини складання даного протоколу інспектором Хотемлянським О.О.

Натомість, ОСОБА_1 заперечує факт складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №727293 у її присутності, ознайомлення з даним протоколом та отримання його копії, що є порушенням вимог частини другої статті 254 КУпАП, згідно з якими протокол про адміністративне правопорушення, у разі оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наявний у справі відеозапис з нагрудного персонального відеореєстратора також не підтверджує складання на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 інспектором СРПП відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Федоренком О.В. акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та ознайомлення ОСОБА_1 з даними документами, а тому такі документи не є належними та допустимими доказами.

Не є належним та допустимим доказом і долучений до протоколу про адміністративне правопорушення рапорт інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції О. Хотемлянського, оскільки даний рапорт не має ознак офіційної реєстрації у відділі поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

В полрушення правил Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, долучена до протоколу про адміністративне правопорушення відеозйомка не велася безперервно. Як наслідок, не зафіксовано дійсні підстави зупинки транспортного засобу Citroen Berlingo, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки порушення ОСОБА_1 пункту 21.11 б) ПДР (перевезення дитини, зріст якої менше 145 см або такої, що не досягла 12-річного віку) було виявлено вже після зупинки транспортного засобу.

Тобто, у матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відеозапис не підтверджує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що є грубим порушенням вимог частини четвертої статті 256 КУпАП.

Вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Просив провадження у справі, порушеній щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання та просив задовольнити.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Згідно вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини першої та другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі частини шостої статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час (далі Порядок № 1103).

На підставі пункту другого Порядку № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктом другим розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом третім розділу І Інструкції встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 , було дотримано зазначених положень нормативних актів, протокол щодо останньої про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, складено за наявності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Встановлено, що ОСОБА_1 23 липня 2026 року керувала транспортним засобом автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Красилівською у місті Миронівка Обухівського району Київської області, де автомобіль було зупинено співробітниками поліції.

При спілкуванні з ОСОБА_1 співробітниками поліції було виявлено наявність запаху алкоголю з салону автомобіля. Водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що остання неодноразово відмовилася.

В діях водія ОСОБА_1 співробітниками патрульної поліції виявлено факти вчинення декількох правопорушень. За виявленими фактами співробітники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною десятою статті 121 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовилася. Матеріали справи не містять будь-яких її пояснень з приводу підстав незгоди зі змістом протоколу та загалом щодо події адміністративного правопорушення.

Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржувала у встановленому законом порядку дії співробітників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727293 від 23 липня 2026 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та приписами Інструкції № 1452/735, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву не викликає.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з нагрудного відеореєстратора співробітників патрульної поліції. Судом було досліджено дані вказаних відеозаписів.

Із відеозаписів слідує, що співробітники поліції зупинили транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 . За кермом автомобіля перебувала ОСОБА_1 . Співробітник поліції відрекомендувався, повідомив про здійснення фіксації та запитав у водія, чому вона здійснює перевезення дитини на передньому пасажирському сидінні без використання спеціальних засобів безпеки. ОСОБА_1 , яка взяла на руки дитину, пояснила, що дитина сиділа поруч, вона тільки що взяла її на руки. Співробітник поліції перепитав скільки років дитині та пояснив, що таких дітей потрібно перевозити у спеціально обладнаному дитячому кріслі, а не на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_1 сказала, що дитячого крісла немає.

На пропозицію співробітника поліції ОСОБА_1 надала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс, пояснила, що автомобіль, за кермом якого вона перебуває, їй не належить, її просто попросили сісти за кермо, посвідчення водія із собою вогна не має. Також пояснила, що посвідчення водія зберігається у її автомобілі. З дозволу співробітників поліції вона пішла до будинку, взяла ключі від автомобіля, в якому взяла посвідчення водія, яке пред`явила співробітникам поліції.

Під час спілкування з ОСОБА_1 співробітник поліції вказав, що в салоні автомобіля, на якому вона їхала, є чоловік та жінка, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, та запитав у ОСОБА_1 чи вживала вона алкогольноні напої протягом останньої доби. ОСОБА_1 сказала, що не вживала. Співробітник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров`я, зазначивши при цьому, що проходженням вказаної процедури водійка зможе підтвердити той факт, що вона перебувала за кермом автомобіля у тверезому стані.

ОСОБА_1 почала говорити, що не розуміє, що їй робити. Співробітник поліції повторно запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, запитав де вона бажає пройти такий огляд. ОСОБА_1 відповіла, що ніде не буде проходити огляд на стан сп`яніння.

Після цього співробітник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду, відповідальність за вчинення вказаних дій передбачена статтею 130 КУпАП. Пояснив, що якщо вона не вживала алкогольні напої, то їй немає чого боятися, тест у такому разі підтвердить, що вона не перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 почала панікувати та уточнювати за яке саме порушення її було зупинено. Співробітник поліції в чергове пояснив, що її було зупинено за перевезення дитини на передньому пасажирському сидінні та без спеціальних засобів безпеки, в чергове запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснив наслідки відмови від огляду. ОСОБА_1 в черговий раз відмовилася від проходження огляду.

Співробітник поліції запропонував ОСОБА_1 надати пояснення, у яких вона може написати, чому не погоджується з діями співробітників поліції та чому відмовляється пройти огляд. Надавати пояснення та свої повні анкетні дані ОСОБА_1 відмовилася та попросила вимкнути камеру. Сказала, що може дати працівникам поліції 40 000 гривень, якщо вони вимкнуть камеру. Співробітник поліції пояснив ОСОБА_1 , що такі її дії можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення та повідомив, що посвідчення водія у ОСОБА_1 буде вилучено, а взамін буде видано тимчасовий талон.

ОСОБА_1 продовжувала сперечатися. Співробітник поліції в черговий раз запропонував їй надати пояснення та вказав, що вона всі свої заперечення може описати в таких поясненнях, проте ОСОБА_1 категорично відмовилася надавати пояснення.

Співробітником поліції роз`яснено положення статті 63 Конституції України та запропоновано ОСОБА_1 власноруч зробити відповідний запис про відмову від надання пояснень. У відповідь на що, ОСОБА_1 сказала, що не буде нічого писати.

Після чергових роз`яснень та чергової відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, співробіник поліції пояснив, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення. Пояснив також, що під час отримання копій вказаних ним документів він випише та видасть їй тимчасовий талон на право керування транспортним засобом. ОСОБА_1 відмовилася від отримання копії постанови та копії протоколу про адміністративне правопорушення. Повторювала, що має заплатити штраф тільки за те, що перевозила дитину на передньому пасажирському сидінні, оскільки саме за це порушення її зупинили.

Співробітник поліції попередив, що автомобіль буде вилучено на спеціальний майданчик для зберігання вилучених транспортних засобів та запропонував забрати речі із автомобіля. З автомобіля вийшла жінка похилого віку та почала нецензурно висловлюватися щодо дій працівників поліції та вчиняти сварку.

ОСОБА_1 скористалася нагодою та покинула місце пригоди, на звернення співробітників поліції перестала реагувати. Співробітники поліції під запис оголосили, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення покинула місце вчинення правопорушення, відмовилася надавати пояснення та отримувати копії протоколу про адміністративне равопорушення та постанови про адміністративне стягнення.

Суд наголошує, що невиконання вимоги співробітника поліції пройти огляд на стан сп`яніння може проявлятися як в активних діях, таких як висловлення відмови, спроба залишити місце події та інше, так і в пасивних, що проявляється у бездіяльності водія стосовно виконання законної вимоги співробітника поліції пройти огляд.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог співробітника поліції пройти такий огляд.

Водій ОСОБА_1 упродовж 35 хвилин ігнорувала неодноразові вимоги співробітника патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, сперечалася з ним, вчиняла як посивні так і активні дії, які вказують на невиконання вимоги співробітника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, та згодом залишила місце події.

Такі дії розцінюються як свідоме і категоричне не бажання водія ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, які їй були відомі.

Водію ОСОБА_1 неодноразово повідомлено, що така поведінка буде розцінена як ухилення від проходження такого огляду, тому у поліцейського були підстави складати протокол за порушення вимог пункту 2.5 ПДР.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими співробітниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 23 липня 2026 року за участю ОСОБА_1 . Відеозапис свідчить про дотримання правил Інструкції № 1452/735.

Відеозапис події здійснено на підставі пункту першого статті 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Дослідженими судом відеозаписами підтверджені обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, вони не можуть бути визнані неналежним доказом.

Будь-який тиск з боку співробітників поліції, у тому числі направлений на невиконання водієм обовязку пройти огляд на стан алкогольного спяніння відповідно до встановленого законом порядку, не мав місця.

Керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовані співробітниками поліції на нагрудну відеокамеру, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другої статті 266 КУпАП.

Мотиви захисника ОСОБА_1 адвоката Ящука Л.А. суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, що мали місце та підверджені належними і достатніми доказами.

Мотиви захисника про те, що додані до протоколу докази не є належними та допустимими в тому числі з тих підстав, що відеозйомка не велася безперервно, як наслідок, не зафіксовано дійсні підстави зупинки транспортного засобу, у матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не є переконливими.

Згідно пунктів 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ вищевказаної Інструкції передбачено порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах, а саме: відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія; включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозапис є розділеним на окремі файли, а відеофіксація не здійснювалася безперервно від зупинки транспортного засобу до закінчення складення працівниками поліції протоколу, не є підставою для закриття провадження у справі.

Всупереч доводам захисника суд вважає наданий відеозапис належним та допустимим доказом у справі, оскільки на одному із відеозаписів безперервно та чітко зафіксовано управління ОСОБА_1 легковим автомобілем, рух автомобіля співробітників поліції за транспортним засобом під її керуванням, зупинення транспортного засобу, роз`яснення причини зупинки, а на інших відео - відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка відображена активними та пасивними діями останньої.

Безпідставними є також доводи захисника Ящука Л.А., що інспектор не повідомляв ОСОБА_1 процедуру проходження огляду, зокрема можливість проходження огляду в закладі охорони здоровя. Зі змісту відеозапису встановлено, що співробітник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного спяніння на вибір на місці зупинки траснпортного засобу, або ж у закладі охорони здоровя, однак водій відмовилася. Надалі водія ОСОБА_1 неодноразово було попереджено про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР та повідомлено, що відносно неї буде складено протокол за статеттю 130 КУпАП.

Підстав піддавати сумніву зміст даних відеозапису у суду немає, тому такі посилання суд відхиляє як безпідставні.

Безпідставними є посилання на ті обставини, що співробітник поліції не залучив свідків події. За наведеними вище правилами огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У цьому випадку поліцейський для фіксації події правопорушення застосував спеціальні технічні засоби та не мав обов`язку забезпечувати присутність двох свідків.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.

Відповідно до частини четвертої статті 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відеозапис події не містить відомостей про роз`яснення водію ОСОБА_1 її прав і обов`язків, передбачені статтею 268 цього Кодексу, відсутні відповідна відмітка у протоколі.

Зважаючи на час складання протоколу, ця дія мала місце після того як водій залишила місце події та повідомила, що отримувати копію протоколу відмовляється.

Тому суд зазначає, що доказів порушення законодавства співробітниками поліції суду не надано. Внаслідок цього у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій співробітників поліції.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 липня 2026 року зазначено, що у результаті огляду водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів.

Доводи сторони захисту про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про ознаки алкогольного спяніння, про які поліцейський під час спілкування не повідомляв на увагу не заслуговують, оскільки у протоколі зазначаються виявлені ознаки спяніння. Ці самі ознаки алкогольного спяніння зазначені у долученому до протоколу направленні ОСОБА_1 на огляд.

Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством. Повноваження самостійно виявляти й оцінювати ознаки сп`яніння у водія має виключно поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України.

При цьому закон не вимагає підтвердження цих ознак свідками, їх фіксації на відео або проведення окремої процедури встановлення. За наявності відповідних підстав поліцейський має законне право вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

За змістом пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) Правила не містять. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції статті 130 КУпАП для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені статтею 17 КУпАП.

Обставини справи у своїй сукупності підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727293, складеного 23 липня 2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 липня 2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23 липня 2026 року та даними відеозапису правопорушення.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та у закладі охорони здоров`я, чим ухилилася від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому повиненна нести відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад вказаного адміністративного правопорушення.

При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З огляду на досліджені судом докази, наведені захисником ОСОБА_2 мотиви не заслуговують на увагу та розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статтей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 40-1, 245, 280, частиною першою статті 130, частиною першою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розяснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП штраф нею має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук