Ухвала суду № 139457683, 02.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6868/26

1-кп/357/834/26

У Х В А Л А

02.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

захисник: ОСОБА_4 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні залі суду в м. Біла Церква Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026112030000151, внесеному 06.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою.

27.04.2026 до судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026112030000151, внесеному 06.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 27.04.2026 за вищевказаним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання на 11.05.2026.

Ухвалою суду від 04.06.2026 за клопотанням прокурора, у зв`язку з ухиленням обвинуваченого від явки до суду, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_5 оголошений в розшук, а провадження по кримінальному провадженню зупинено.

01.09.2026, у зв`язку зі встановленням місцезнаходження обвинуваченого, кримінальне провадження №42026112030000151 від 06.04.2026 відновлено та призначено підготовче судове засідання на 02.09.2026, під час якого на розгляд винесено питання регламентовані статтями 314-316 КПК України.

Позиція сторін та інших учасників.

Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Крім цього прокурором на виконання вимог ч. 3 ст. 315 КПК України заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, посилаючись на те, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, до 19.06.2026 включно. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покладено такі обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю (слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Проте, обвинувачений ОСОБА_5 свідомо проігнорував виконання покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо прибуття до суду для розгляду відносно нього обвинувального акту. Обвинувачений в судові засідання не з`являється, відомості про поважність причин не прибуття до суду не надав, за місцем проживання та реєстрації останній відсутній, інші засоби зв`язку із ним відсутні, у тому числі мобільний телефон вимкнений.

У зв`язку із чим, Білоцерківським міськрайонним судом ухвалено рішення про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу до суду, а судове провадження зупинено до розшуку останнього.

Так, на даний час існують ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України.

Ризик переховуватись від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, йому загрожує кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на досить тривалий строк. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати ОСОБА_5 змінювати своє місце проживання та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та суспільно-корисливою працею не займається, постійного законного джерела доходу (прибутку) не має, що і стало підґрунтям для вчинення вказаного кримінального правопорушення; не обтяжений обов`язками обумовленими спільним проживанням з дружиною, оскільки такої не має; у особи відсутні тісні соціальні зв`язки.

В той же час, на розгляді в Голосіївському районному суді міста Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, 11.08.2026 Голосіївським районним судом міста Києва задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12026105010000034 та доручено Голосіївському УП ГУНП в м. Києві здійснити привід ОСОБА_5 у судове засідання.

Крім того, сукупність обставин, які характеризують обвинуваченого, відсутність постійного місця проживання, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавленні волі є підставою та мотивом до втечі.

Таким чином, ризик переховування від суду є наявним та об`єктивно обумовленим.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Водночас станом на момент вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, судимість у ОСОБА_5 в порядку ст. 89 КК України погашена.

Крім того, у 2026 році до Голосіївського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026105010000034 від 19.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України. На цей час судовий розгляд триває.

ОСОБА_5 , проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому наявні передумови для вчинення останнім інших злочинів.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період в житті української нації, протиставив себе державі, суспільному порядку та моральності. Без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішив збагатитись за рахунок чужого майна, задовольняючи при цьому свої корисливі інтереси. ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, не припинив свою злочинну діяльність та знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину проти власності.

Беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів та враховуючи особу ОСОБА_5 є обґрунтована необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам останнього вчинити дії, визначені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор вважав за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у межах п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити та застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, посилаючи на те, що він не переховувався від суду, а знаходився на лікуванні, та зараз перебуває на реабілітації в Центрі «Нове життя».

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, а саме у виді особистого зобов`язання, враховуючи, що ОСОБА_5 не переховувався від суду та потребує лікування.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що згідно зі статтями 315, 316 КПК України, справа підлягає призначенню до судового розгляду, з огляду на таке.

Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Отже суд вважає, що підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України немає.

Підстав для закриття провадження немає. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Кримінальне провадження підсудне Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Серед іншого, визначено, що судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Так, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, пунктів 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Враховуючи, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, при вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого) та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені частинами 1 статті 177 КПК України.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений може: переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

На наявність ризику переховуватися від суду, вказує те, що обвинувачений ОСОБА_5 свідомо проігнорував виконання покладених на нього ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2026 процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо прибуття до суду для розгляду відносно нього обвинувального акту, в судові засідання не з`являвся, відомості про поважність причин не прибуття до суду не надав. У зв`язку із чим, Білоцерківським міськрайонним судом до ОСОБА_5 було застосовано привід, який не було виконано у зв`язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, після чого судом прийнято рішення про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу до суду. Вказане вказує на схильність обвинуваченого переховуватись від суду.

Крім того, у разі засудження ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення суд зазначає, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Водночас станом на момент вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, судимість у ОСОБА_5 в порядку ст. 89 КК України погашена. Крім того, у 2026 році до Голосіївського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026105010000034 від 19.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України. На цей час судовий розгляд триває. Крім того, у ОСОБА_5 відсутні будь які джерела доходів, відсутні міцні соціальні зв`язки, що може спонукати останнього до знаходження незаконних джерел доходів, що вказує на потенційний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вчинення злочину, даними про вказану особу, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Аргументи сторони захисту та обвинуваченого у свої сукупності не є настільки суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики з огляду на вказані обставини та не підтверджені належними доказами. Перебування ОСОБА_5 на реабілітації в Центрі «Нове життя» не звільняє його від покладених судом процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо прибуття до суду для розгляду відносно нього обвинувального акту, які ОСОБА_5 були свідомо проігноровані.

Враховуючи викладене, актуальними є ризики, передбачені пунктами 1 і 5 частини 1 статті 177 КПК України. Таким чином, на думку суду, пропорційним до наявних ризиків є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід здатний виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , та запобігти встановленим ризикам у подальшому.

Тобто, застосований запобіжний захід кореспондується та відповідає визначеним КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 , під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Крім цього встановлено, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується.

Стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Отже, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на актуальність ризиків та їх характеру, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, суд з урахуванням вищенаведених обставин визначає відносно ОСОБА_5 шістдесяти денний строк тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість та характер злочину, наявність двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн., а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Тим самим, підготовка до судового розгляду є завершеною.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення статей 28, 316 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-186, 193, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню №42026112030000151, внесеному 06.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 09.09.2026 о 09.30 год. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4-А.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

У задоволенні клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - відмовити.

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, терміном на шістдесят діб, по 30.10.2026 включно та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн., при внесенні якої ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду, по вулиці Скоропадського, 4 А, м. Біла Церква Київської області за першим викликом;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає обвинувачений без дозволу прокурора, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 30.10.2026.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України для виконання, а прокурору, захиснику та обвинуваченому - для відома.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала суду в іншій частині оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 12:45 год. 03.09.2026 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.

СуддяОСОБА_6