Рішення № 139457502, 01.09.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 381/1568/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП , -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2026 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ПАТ «НАСК «Оранта») звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача, як відшкодування шкоди, суму в розмірі 57225,47 грн. та судові витрати 3238,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає наступне. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.01.2025 у справі № 369/19677/24 встановлено, що 07.10.2024 близько 07 години 45 хвилин на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 18 км в сторону м.Одеса, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою та не врахував швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, також не дотримався безпечної дистанції і в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1, 13.1, 2.3.Б Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Окрім того, 07.10.2024 близько 07 години 45 хвилин на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 18 км в сторону м.Одеса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у найближчому медичному закладі у лікаря водій категорично відмовився. Водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відтак, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/19677/24 від 06.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у ДТП та встановлено факт керування у стані сп`яніння. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , була забезпечена згідно з полісом № 220030901 ПАТ «НАСК «Оранта». Позивач на підставі заяви власника пошкодженого автомобіля SKODA OCTAVIA A5, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та відповідно до незалежної експертизи, розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту № ОЦВ-СП-24-33-19997/1 від 13.12.2024 платіжною інструкцією № 68591 від 13.12.2024 виплатив власнику ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 137425,47 грн. За таких обставин, відповідно до ст.ст.993, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винного відповідача в розмірі 100% суми виплаченого страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта», а саме у розмірі 137425,47 грн. У зв`язку з цим позивач в позасудовому порядку звертався до відповідача за сплатою заборгованості. Відповідач частково перерахував на рахунок позивача регресну заборгованість у розмірі 80200,00 грн., однак решта суми в розмірі 57225,47 грн. залишилася непогашеною, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Розглянувши вимоги та доводи позовної заяви, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.01.2025 у справі № 369/19677/24 встановлено, що 07.10.2024 близько 07 години 45 хвилин на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 18 км в сторону м.Одеса, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою та не врахував швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, також не дотримався безпечної дистанції і в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1, 13.1, 2.3.Б Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Окрім того, 07.10.2024 близько 07 години 45 хвилин на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 18 км в сторону м.Одеса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у найближчому медичному закладі у лікаря водій категорично відмовився. Водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відтак, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/19677/24 від 06.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Тобто постановою суду встановлено протиправність діянь відповідача під час керування 07.10.2024 транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , та його винуватість у скоєнні ДТП з іншим транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5, д.н.з. НОМЕР_2 , і керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , була забезпечена згідно з полісом № 220030901 ПАТ «НАСК «Оранта».

Зокрема 26.03.2024 між позивачем ПАТ «НАСК «Оранта», як страховиком, та відповідачем ОСОБА_1 , як страхувальником, був укладений Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № 220030901, відповідно до умов якого предметом страхування є цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , строком з 27.03.2024 по 26.03.2025 включно, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000 грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000 грн.

15.10.2024 власник ушкодженого транспортного засобу SKODA OCTAVIA A5, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача страховика ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач на підставі заяви власника пошкодженого автомобіля SKODA OCTAVIA A5, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та відповідно до незалежної експертизи, розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту № ОЦВ-СП-24-33-19997/1 від 13.12.2024 платіжною інструкцією № 68591 від 13.12.2024 виплатив власнику ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 137425,47 грн.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Позивач неодноразово вживав заходи щодо досудового врегулювання спору та надсилав відповідачу листи щодо повернення регресної заборгованості. Згідно з заявою від 21.02.2025 відповідач зобов`язався сплатити позивачу суму заборгованості, починаючи з 25.02.2025 до 25.02.2026, та перерахував на рахунок позивача кошти у загальному розмірі 80200,00 грн. Решта суми в розмірі 57225,47 грн. залишилася непогашеною. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1997 роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до страхувальника, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підтверджені належними та достатніми доказами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем понесено судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3028 грн, які відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, юридична адреса: м.Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, р/р НОМЕР_4 , МФО 305749) в порядку регресу витрати, пов`язані із сплатою страхового відшкодування в розмірі 57225,47 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.09.2026.

Суддя: В. І. Вачко