Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1287/26
Провадження № 2/935/1189/26
РІШЕННЯ
Іменем України
31 серпня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулися до суду із позовом про стягнення заборгованості в якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 10.04.2024-100004521 від 24.09.2025 у розмірі 7350 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що 10.04.2024 року, між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 10.04.2024-100004521, відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 3500,00 грн., строком на 42 дні. Отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7350 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500 грн., по процентам в розмірі 3325 грн. та заборгованості за неустойкою в розмірі 525 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд провів засідання без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.04.2024-100004521, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 10.04.2025 та який укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний одноразовим ідентифікатором E396.
Також, додатком до анкети позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору 10.04.2024-100004521 від 10.04.2024, які підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 E396, факт отримання 10.04.2024 кредитних коштів в розмірі 3000 грн. підтверджується квитанцією квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» ID операції 2448398827 , номер платіжного інструменту 414949*58, призначення платіжної операції видача за договором №10.04.2024-100004521.
Відповідно до кредитного договору № 10.04.2024-100004521 від 10.04.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту 3500 грн., строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 21.05.2024.
Згідно з довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором складеного ТОВ «Споживчий центр» вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 24.09.2025-100000918, яка становить 7 350 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 500 грн., по процентам в розмірі 3 325 грн., заборгованості за штрафами 525 грн.
Частиною першою та другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 ЦивільногокодексуУкраїни передбачено, що за кредитним договором банк абоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 525 грн., від сплати якого позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.
Відповідачем не на надано будь-яких доказів щодо не отримання ним кредитних коштів. Також, відповідачем відзиву не направлено, не доведено обставин належного виконання ним умов кредитного договору № 10.04.2024-100004521, які полягають у вчасному поверненні кредитних коштів та сплаті відповідних відсотків, розмір яких у межах всього строку кредитування погоджено між сторонами відповідно до умов договору.
Враховуючи викладене з огляду не те, що умови кредитного договору № 10.04.2024-100004521 відповідачем належним чином не виконані, кредит не погашений, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 6825 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500 грн., по процентам в розмірі 3 325 грн., тому позов підлягає частковому задоволенню, а в частині стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 525,00 грн. відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Банком пред`явлено позов на суму 7350 грн., і судом такий позов задоволено на суму 6825 грн, що складає 92,86% від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2472,22 грн. Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 145,58 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитим договором № 10.04.2024-100004521 від 10.04.2024 в розмірі у розмірі 6825 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500 грн., по процентам в розмірі 3 325 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 2472,22 грн.
В решті задоволення позовних вимог щодо стягнення неустойки в розмірі 525 гривень - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄРДПОУ 2695676538, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: : АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО
Судове рішення № 139457399, Коростишівський районний суд Житомирської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 935/1287/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: