Рішення № 139456537, 27.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8604/26

2/296/4554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Шмата Руслана Петровича до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

20.07.2026 представник ОСОБА_1 адвоката Шмат Руслан Петрович надіслала через підсистему «Електронний суд» до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту нерухомого майна.

В обгрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про арешт нерухомого майна №62642628, накладений на підставі постанови ВДВС Житомирського районного управління юстиції серії АА №569487 від 05.09.2008 року. Особою, майно якої обтяжується, зазначено ОСОБА_3 .

Представник позивача зазначив, що позивач ніколи не був боржником у будь- якому виконавчому провадженні, в межах якого було накладено зазначений арешт, не є правонаступником ОСОБА_3 , не перебував із нею у виконавчих правовідносинах та не має перед будь-якими особами невиконаних зобов`язань, що могли б бути підставою для застосування заходів примусового виконання.

З метою поновлення порушеного права представник позивача звернувся до Житомирського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту. Листом від 17.03.2026 року Житомирський ВДВС повідомив, що будь-які виконавчі провадження щодо ОСОБА_3 відсутні, матеріали виконавчих проваджень знищені після закінчення строків їх зберігання, однак арешт з нерухомого майна не знято.

У зв`язку з тим, що накладене обтяження на майно, яке належить позивачу, не знято по сьогоднішній день, представник позивача вважає, що належним способом захисту є негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні права власності відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29.07.2026 відкрито провадження у справі №296/8604/26 та постановлено проводити її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 27.08.2026 о 10-00 годині.

07.08.2026 представником відповідача у справі Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталією Томчук подано відзив на позовні заяву в якому зазначено, що ч. 4 статті 59 Закону України « Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частин. Враховуючи, що у Житомирському відділі згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація про наявність відкритих/завершених у відділі виконавчих проваджень відносно божника ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття обмеження у вигляді арешту на майно.

Також зазначено, що згідно моніторингу в Автоматизованій системі виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 обліковуються виконавчі провадження у Богунському та Корольовському відділах державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Сторони та їх представники 27.08.2026 до суду не з`явилися.

27.08.2026 представником позивача у справі Шмат Р.П. подано заяву про розгляд справи буз участі позивача та його представника. Позов підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідно них визначив правовідносини, що склалися між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 28.01.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 1454 (а.с. 13-15).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 479440095 від 28.05.2026, зареєстроване обтяження 05.09.2008 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер : АА № 569487, виданий 05.09.2008, видавник: ВДВС Житомирського РУЮ. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82248797 від 08.12.2025 ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області (а.с. 8-10).

Згідно відповіді Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.03.2026 вбачається, що у відділі виконавчі провадження стосовно ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 не перебувають. Задовольнити заяву про зняття арешту не вбачається за можливе, оскільки виконавчі провадження стосовно ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 знищено за строком зберігання (а.с. 11-12).

Таким чином суд встановив, що предметом спору є квартира, яка в арешті та спіоні відносини регулюються нормами ЦК України.

Розглянувши справу по суті заявлених вимог суд прийщов наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (чинного на момент накладення арешту на майно позивачів в цій справі) було передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (чинного на момент вирішення спору), згідно з положеннями якого особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує права; суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого виду судочинства (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про звільнення майна з-під арешту.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права та є різновидом негаторного позову (пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц).

Звертаючись до суду з позовом представник позивача адвокат Шмат Р.П. посилається на порушення права приватної власності позивача на майно.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Арешт на квартиру накладений у виконавчому провадженні, в якому позивач не є боржником. Обтяження на майно накладено державним виконавцем у виконавчому провадженні, в якому боржником була ОСОБА_3 , яка не є учасником судового провадження і вимоги до якої не заявлені.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесіє позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У постанові Верховного Суду у справі № 725/3352/23 від 06 травня 2024 року зроблений висновок, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц).

За правилами ст. 51 ЦПК України заміна відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача можлива лише за клопотанням позивача, суд з власної ініціативи немає повноважень для визначення відповідачів, що є виключним правом позивача.

Суд, виключно за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

У разі, якщо вимоги заявлені до неналежного відповідача, суд відмовляє в задоволенні позову.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 509/4966/17.

Звертаючись з позовом адвокат Шмат Р.П. вказав відповідачем Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та просив суд: усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права володіння, користування та розпорядження належною йому на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 та скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції серії АА № 569487 від 05 вересня 2008 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 62642628.

Однак, позивачем не заявлена вимога про визнання неправомірними дій державного виконавця під час накладення арешту та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту в частині його накладення на майно, яке на праві власності належить позивачу, які б не підлягали вирішенню шляхом подання негаторного позову про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття арешту з майна.

Під час розгляду справи у межах заявлених позовних вимог судом не встановлено, що між позивачами та відповідачем існує спір про право на майно, на яке накладений арешт, не встановлено, що права позивача на майно оспорюються відповідачем, тобто вирішення питання про скасування арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не може бути відповідачем у справі про зняття арешту з майна, яке належить позивачу на праві власності, представник позивача не заявляв вимогу про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача, тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст. 4,12,13, 19, 258,259,265,268,273, 274, 279, 354,355 ЦПК України, ст.ст.16 ЦК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову представника ОСОБА_1 адвоката Шмата Руслана Петровича до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту нерухомого майна.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34973387. Юридична адреса: м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А.

Cуддя В. М. Шкиря