Ухвала суду № 139456470, 03.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4752/26

2-з/295/62/26

УХВАЛА

про застосування заходів забезпечення позову

03.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Перекупки І.Г., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Українець Оксани Леонідівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Антонович Ольги Сергіївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Богунського районного суду міста Житомира Перекупки І.Г. перебуває цивільна справа № 295/4752/26 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Антонович Ольги Сергіївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

01.09.2026 представником позивача - адвокатом Українець О.Л. до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом забезпечення особистих зустрічей, спільного проведення часу та спілкування засобами телефонного й відеозв`язку матері з малолітнім сином.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача зазначає, що взимку 2026 року у зв`язку з необхідністю проведення позивачці оперативного втручання, за попередньою домовленістю з відповідачем, їхній малолітній син тимчасово перебував разом із батьком. На час лікування та реабілітації позивачки відповідачу також допомагала доглядати за дитиною мати ОСОБА_1 . Після припинення обставин, у зв`язку з якими дитина тимчасово перебувала з батьком, відповідач відмовився повертати сина матері та повідомив, що не має наміру цього робити. Крім того, відповідач знищив документи дитини, зокрема закордонний паспорт, що підтверджується наданими до справи відеозаписами. Численні спроби позивачки зустрітися із сином та налагодити його регулярне особисте спілкування з матір`ю без присутності батька залишаються безрезультатними. Відповідач перешкоджає таким зустрічам, не погоджує час і місце їх проведення та створює штучні перешкоди для безпосереднього контакту матері з дитиною. Спілкування відбувається лише періодично засобами телефонного та відеозв`язку. Такі дії відповідача перешкоджають підтриманню належного емоційного зв`язку між матір`ю та малолітнім сином. Особливої актуальності це набуває з огляду на тривалість судового розгляду, протягом якого відсутність регулярних особистих зустрічей може призвести до погіршення їхніх взаємин. Наявність перешкод у спілкуванні підтверджується матеріалами справи, зокрема талоном-повідомленням про прийняття заяви про кримінальне правопорушення №8848 від 15.05.2026, заявою ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Житомирської міської ради від 19.05.2026, відповіддю на неї №337/2/1928 від 30.06.2026, а також численними аудіо- та відеозаписами. За таких обставин сторона позивача вважає, що є реальна загроза подальшого обмеження контакту матері з дитиною, що може істотно ускладнити ефективний захист її прав та інтересів дитини у разі тривалого розгляду справи. Тому тимчасове забезпечення можливості регулярного особистого спілкування матері із сином є необхідним для збереження їхнього емоційного зв`язку та відповідає найкращим інтересам дитини. З огляду на викладене, просять вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачень та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 без присутності ОСОБА_2 .

03.09.2026 представник відповідача - адвокат Захарченко С.В. подала до суду заперечення на заяву про забезпечення позову, які мотивовані тим, що ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення позову не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин того, що ОСОБА_2 неправомірно утримує дитину - ОСОБА_3 , відібрав її у матері, ОСОБА_1 , та перешкоджає їхньому спілкуванню. В своїх запереченнях сторона відповідача переконана, що посилання на звернення ОСОБА_1 до органів поліції 15.05.2026 саме по собі не підтверджує неправомірних дій ОСОБА_2 , оскільки інформації про результати розгляду цього звернення та прийняте рішення не надано. Так само звернення ОСОБА_1 до Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 19.05.2026, на думку представника відповідача, не підтверджує фактів перешкоджання у спілкуванні з дитиною. Адвокат зазначила, що ОСОБА_2 не чинить перешкод у спілкуванні матері із сином, створює умови для їхнього контакту та сам у більшості випадків є ініціатором такого спілкування. ОСОБА_1 спілкується з дитиною за допомогою месенджерів та відеозв`язку, а також має можливість отримувати інформацію про життя та навчання сина. З боку відповідача відсутні будь-які обмеження її спілкування з дитиною чи участі у її вихованні. Крім того, вважають заявлений спосіб забезпечення позову не пов`язаний безпосередньо з позовною вимогою про визначення місця проживання дитини та не забезпечує можливості її фактичного виконання. В задоволенні заяви про забезпечення позову представник відповідача просила відмовити.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це, як правило, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову у спорах, що виникли із сімейних правовідносин, має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною третьої статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вказані норми міжнародного права кореспондуються із положеннями статті 141 СК України, відповідно до якої мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У статті 4 Конвенції про контакт з дітьми передбачено, що дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно існує спір з приводу визначення місця проживання малолітнього сина, який на даний час проживає разом з батьком.

Обставини, викладені в заяві про забезпечення позову та докази, надані на їх підтвердження, свідчать про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи обставини справи, обраний заявницею вид забезпечення позову в частині зобов`язання надати їй можливість спілкуватися та бачитися з малолітньою дитиною протягом певного проміжку часу спрямований на забезпечення збереження між ними відносин та емоційного контакту.

Із заперечень представника ОСОБА_2 адвоката Захарченко Світлани Вікторівни вбачається, що відповідач не заперечує проти спілкування дитини з матір`ю, не чинить цьому перешкод та, навпаки, сприяє їхньому контакту, тому застосування заявленого заходу забезпечення позову не створюватиме для нього жодних негативних наслідків, а лише сприятиме забезпеченню стабільного та безперешкодного спілкування дитини з матір`ю.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів сторін щодо вжиття відповідних заходів, з урахуванням права матері на особисте спілкування з дитиною, суд доходить до висновку про доцільність забезпечення позову шляхом визначення часу для спілкування та побачення дитини з матір`ю.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку що заява про забезпечення позову підлягає до повного задоволення.

Керуючись ст. 149, 150 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни про забезпечення позову в цивільній справі по цивільній справі № 295/4752/26.

Зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно, в наступні способи:

-засобами телефонного та відеозв`язку у дні та години тижня: понеділок, середа, п`ятниця, неділя у період з 19:00 год до 20:00 год;

-в режимі офлайн (наживо) зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 безпосередньо під час перебування ОСОБА_1 на території України з наданням останній можливості забирати дитину у дні тижня: субота, неділя, понеділок, за попереднім повідомленням останньою про це ОСОБА_2 у будь-який доступний спосіб.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом, подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя І.Г. Перекупка