Рішення № 139456257, 03.09.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1355/26

Провадження № 2/166/855/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Фазан О. З., за участі секретаря судового засідання Приймачук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник позивача ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" Столітній Михайло Миколайович звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4364017 від 06.02.2024 в сумі 18512,90 грн, а також понесених судових витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі ТОВ "Лінеура Україна) та ОСОБА_1 укладено договір № 4364017 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови: сума кредиту 2000 грн; строк кредиту 360 днів, з 06.02.2024 року по 31.01.2025 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі та надало їй кредит у сумі 2000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед первісним кредитором, 25 жовтня 2024 року ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Станом на дату укладання договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024, строк дії кредитного договору № 4364017 від 06.02.2024 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у період з 26.10.2024 року по 31.01.2025 року (98 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4890,20 грн.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачкою за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 18512,90 грн., з яких: 1996 грн. заборгованість за сумою кредиту, 11626,70 грн заборгованість за процентами, 4890,20 грн заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за 98 календарних днів.

Просить стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано інформацію з АТ "Ощадбанк" про належність картки відповідачці ОСОБА_1 , на яку перераховано кредитні кошти.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

До суду 19.08.2026 року надійшла витребувана інформація з АТ "Ощадбанк" № 46/12-11/110838/2026/БТ від 11.08.2026 про перерахування 2000 грн на рахунок ОСОБА_1 ..

Представник позивача просив справу розглянути без його участі, позов підтримує.

Відповідачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку задовольнити позов частково.

Суд установив, що 06 лютого 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 4364017, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 33843. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 Кредитного договору). Згідно з п. 1.6.1 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 20000 грн.

ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Кредитного договору 06 лютого 2024 року надало відповідачці кредит у розмірі 2000 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачкою при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листами ТОВ "УПР" № 751-0111 від 01.11.2024 та АТ "Ощадбанк" № 46/12-11/110838/2026/БТ від 11.08.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 25 жовтня 2024 року у відповідачки перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 14622,70 грн, з яких тіло кредиту 1996 грн, заборгованість за відсотками 11626,70 грн., штрафні санкції 1000 грн.

Між ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" та ТОВ "Лінеура Україна" 25 жовтня 2024 року укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило за грошові кошти ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" право грошової вимоги, строк зобов`язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Лінеура Україна". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором в сумі 14622,70 гривень, з яких 1996 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11626,70 грн сума заборгованості за відсотками; 1000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 змінено його найменування на ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал".

ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" після відступлення права вимоги за Кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% у сумі 4890,20 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за договором № 4364017 про надання споживчого кредиту від 06.02.2024 за 98 календарних днів (26.10.2024-31.01.2025).

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивач довів факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 2000 грн, часткове погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1996 грн.

Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих процентів за користування кредитом та штрафними санкціями з огляду на таке.

Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісний кредитодавець та позивач здійснювали нарахування відсотків за користування кредитом у період з 06.02.2024 до 31.01.2025 за ставкою 2,5%.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 Розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 06 лютого 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитодавець та у подальшому позивач не мали права визначати проценту ставку в розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Суд провів власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків протягом строку дії договору за процентною ставкою 0,01 % за період з 06.02.2024 по 06.03.2024: 2000 грн (сума боргу) х 0,01 % : 100 х 30 (днів) - 6 грн (сплачено відповідачкою в рахунок первісного кредитора) = 0 грн, та за період з 07.03.2024 по 31.01.2025 за процентною ставкою 1%: 1996 грн (сума боргу) х 1% : 100 х 325 (днів) = 6487 грн. Таким чином, заборгованість за відсотками складає 6487 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 8483 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1996 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 6487 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1219,97 грн (8483/18512,90*2662,40=1219,97).

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 10/12-24 від 10.12.2024, укладений між ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М.; завку № 22408 на виконання доручення за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 із зазначенням переліку послуг професійної правничої допомоги та їх вартістю у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4364017, укладеним 06 лютого 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2022; акт № 22408 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого адвокат Столітній М.М. надав правову допомогу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 4364017 від 06.02.2024, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 на загальну суму 10000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000 грн.

З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1219,97грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська,буд. 27, приміщення 2) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4364017 від 06 лютого 2024 року в загальній сумі 8483 (вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн , з яких 1996 грн заборгованість за тілом кредиту, 6487 грн - за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судові витрати, а саме: 1219 (одну тисячу двісті дев`ятнадцять) грн 97 коп судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан