Рішення № 139455844, 03.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/894/26

Провадження № 2/156/648/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іваничі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1463-4306. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами. Згідно з умовами кредитного договору та укладених додаткових угод, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальна сума наданих кредитних коштів - 34000 грн. 00 коп.; строк кредитування - 594 дні; базовий період - 14 днів, знижена відсоткова ставка - 0,90 % у день; стандартна відсоткова ставка - 1,00 % у день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 63921,75 грн, з яких 19812,57 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 40679,18 грн. - прострочена заборгованість за нарахованим процентами, заборгованість за штрафом (неустойкою) - 3430,00 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглядати справу без участі представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. У відзиві відповідач вказала, що не заперечує існування договірних правовідносин, однак не погоджується із заявленим розміром заборгованості, вважає його необґрунтованим. Зазначила, що позивач при розрахунку не врахував усі фактично здійснені нею платежі. Крім того, вказала, що в її особистому кабінеті відображалася пропозиція про зменшення заборгованості на 20000,00 грн, вона розраховувала на можливість врегулювання боргу та докладала зусиль для накопичення цих коштів, проте після їх збору позивач змінив суму та умови погашення. Також відповідач посилалася на те, що гарантійний лист підтверджує її бажання врегулювати питання заборгованості та свідчить про її добросовісність. Просила відмовити в задоволенні позову та зобов`язати позивача перевірити правильність розрахунку з урахуванням її платежів.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 24.10.2024 за допомогою веб-сайту укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1463-4306, умовами якого передбачено відкриття кредитодавцем кредитної лінії для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Вказаний договір підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (одноразового пароля), який був надісланий кредитодавцем позичальнику шляхом смс - повідомлення.

За умовами Договору відповідачу було відкрито кредитну лінію з сумою кредиту 16 100,00 грн та строком 300 днів. Умови передбачали: базовий період - 14 днів зі зниженою процентною ставкою 0,90% на день; стандартну процентну ставку - 1,00% на день; комісію за видачу кредиту у розмірі 20%.

У подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди про надання додаткових частин кредиту (доборів), саме від: 06.12.2024 - сума 1 700,00 грн; 20.02.2025 - сума 1 100,00 грн; 07.03.2025 - сума 1 900,00 грн; 26.03.2025 - сума 1 000,00 грн; 26.05.2025 - сума 2 100,00 грн; 29.05.2025 - сума 6 200,00 грн; 17.06.2025 - сума 1 300,00 грн; 17.07.2025 - сума 1 300,00 грн; 15.08.2025 - сума 1 300,00 грн.

За умовами додаткових угод комісія за видачу коштів становила 0%, відсоткова ставка не змінювалась. Кожна угода встановлювала новий залишок строку кредитування 300 днів від дати її укладення. За останньою угодою від 15.08.2025 загальний строк кредитування за договором склав 594 дні.

Тобто, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору. Позивач надав відповідачу кошти на умовах укладеного між ними кредитного договору. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Фактичне перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 34 000,00 грн підтверджується довідкою та платіжними квитанціями (LiqPay, EasyPay, Tranzzo).

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 прямо зазначила, що не заперечує того, що між сторонами існували договірні правовідносини, а також те, що вона погашала заборгованість. З огляду на це відповідач фактично визнає укладення Договору № 1463-4306, додаткових угод до нього та безпосереднє отримання кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим вказані факти вважаються встановленими.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У справі містяться належні і допустимі докази на підтвердження укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1463-4306 між сторонами та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 63921,75 грн, з яких 19812,57 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 40679,18 грн. - прострочена заборгованість за нарахованим процентами, заборгованість по штрафах - 3430,00 грн.

Даний розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контррозрахунку суду не надано.

Доводи відповідача у відзиві щодо неврахування її платежів суд відхиляє як безпідставні, оскільки усі здійснені відповідачем платежі відображені у розрахунку позивача.

Доводи відповідача щодо наявності пропозиції в особистому кабінеті про зменшення боргу на 20000,00 грн не беруться судом до уваги, оскільки маркетингові пропозиції кредитора без укладення двосторонньої угоди про реструктуризацію чи прощення боргу не є підставою для зміни договірних зобов`язань. Гарантійний лист відповідача лише підтверджує її обізнаність з наявністю боргу, але не звільняє від обов`язку його належного виконання згідно ст. 526 ЦК України. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 19812,57 грн - основного боргу, 40679,18 грн - відсотків, а всього 60491,75 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом (неустойкою) в розмірі 3430,00 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 3430,00 грн, від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2292,32 грн (60491,75 / 63921,75 х 2422,40 = 2292,32).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1463-4306 від 24.10.2024 у розмірі 60491 (шістдесят тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2292 (дві тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 32 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк