Постанова № 13945495, 15.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2011 р. № 2-а- 14096/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю представника позивача - Брагінської А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «ГАЗМОНТАЖАВТОМАТИКА»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомленнярішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «ГАЗМОНТАЖАВТОМАТИКА»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення від 02 червня 2010 № 0000602303/0 (від 20 липня 2010 року № 0000602303/1), обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

02 червня 2010 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602303/0 по акту перевірки 901/23 03 05/21245390 від 17 травня 2010 року, яке суперечить нормам чинного законодавства України, є необґрунтованим та безпідставним, у звязку з чим підлягає скасуванню.

У судове засідання відповідач свого представник не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав суду письмові заперечення з урахуванням яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, оскільки позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 31115 грн.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Харкова на адресу позивача було направлено листа № 3963/10/23-03-13 від 29 березня 2010 року про надання пояснень та їх документального підтвердження за період 2008-2010 роки з питань взаємовідносин ТОВ БМП «Газмонтажавтоматика»із ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс». На підставі ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та отриманої відповіді і документів від позивача, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ БМП «Газмонтажавтоматика»з питань взаємовідносин із ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс»за період 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 901/23 03 05/21245390 від 17 травня 2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2010 року № 0000602303/0, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46673 грн. (за основним платежем 31115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15558 грн.).

Позивачем була подана первинна та повторна скарги до органів державної податкової служби. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова «Про результати розгляду первинної скарги»від 24 червня 2010 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 02 червн 2010 року № 0000602303/0, винесено податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 000602303/1 в сумі 46673 грн. (за основним платежем 31115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15558 грн.).

08 липня 2010 року позивачем було подано повторну скаргу до ДПА Харківської області, за результатами якої було винесено рішення від 10 серпня 2010 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2010 року № 0000602303/0 (від 20 липня 2010 року № 000602303/1). Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА України від 25 жовтня 2010 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2010 року № 0000602303/0 (від 20 липня 2010 року № 000602303/1) в сумі 46673 грн. (за основним платежем 31115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15558 грн.).

Відповідачем за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено порушення Позивачем п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Електроспецтех»на суму 6996, 19 грн., у тому числі: за квітень 2009 року на суму 5138 грн., за червень 2009 року на суму 872, 40 грн., за серпень 2009 року на суму 985, 79 грн.; по взаємовідносинах із ТОВ «Техенергоресурс»на суму 24119, 13 грн., у тому числі: за липень 2009 року на суму 1397,71 грн., за серпень 2009 року на суму 6766, 70 грн., за жовтень 2009 року на суму 11212, 54 грн., за листопад 2009 року на суму 4760, 18 грн. та відповідно донараховано податок на додану вартість у розмірі 31115 грн.

На підставі наданих позивачем до суду документів встановлено, що Позивач отримав виконані роботи на підставі наступних договорів: - № 10-2008 від 27 червня 2008 року з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт з ремонту покрівлі офісу Позивача за адресою: м. Харків, вул. Мала Гончарівська, 8, у звязку з чим отримана податкова накладна № 2038 від 16 липня 2008 року; - № 12-2008 від 31 липня 2008 року з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт з ремонту покрівлі цеху № 50 ВАТ «Турбоатом»за адресою: м. Харків, пр-кт Московський, 199, у звязку з чим отримані податкові накладні № 2406 від 29 серпня 2008 року, № 2633 від 30 вересня 2008 року, № 2881 від 30 жовтня 2008 року; - № 05-2009 від 31 березня 2009 року з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт з капітального ремонту кабельних мереж Кіпка на Шебелінському ОПГКН у смт. Андріївна, Балаклійського району Харківської області, у звязку з чим отримана податкова накладна № 493 від 30 квітня 2009 року; - № 06-2009 від 29 травня 2009 року з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт з облаштування Котелевського ГКМ, підключення свердловини № 117 (2 черга) у м.Котельна Полтавської області, у звязку з чим отримана податкова накладна № 803 від 29 червня 2009 року; - № 10-2009 від 04 серпня 2009 року з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі ливарного цеху, адміністративний корпус ВАТ «Турбоатом»м. Харків, пр-кт Московський, 199, у звязку з чим отримана податкова накладна № 1274 від 21 серпня 2009 року; - № 08-2009 від 30 червня 2009 року з ТОВ «Техенергоресурс»на виконання робіт з облаштування УПГ на Бистровському блоці Островерховського ГКМ на період досвідно-промислової експлуатації, внутрішньомайданчикове електропостачання (Нововодолазький район Харківської області), з додатковою угодою № 1 від 05 серпня 2009 року, додатковою угодою № 2 від 05 жовтня 2009 року, додатковою угодою № 3 від 02 листопада 2009 року, у звязку з чим отримані податкові накладні № 1029 від 27 липня 2009 року, № 1230 від 26 серпня 2009 року, № 1631 від 30 жовтня 2009 року, № 1632 від 30 жовтня 2009 року, № 1776 від 26 листопада 2009 року; - № 12-2009 від 01 жовтня 2009 року з ТОВ «Техенергоресурс»на виконання робіт з облаштування УПГ на Бистровському блоці Островерховського ГКМ на період досвідно-промислової експлуатації (налагодження електрообладнання) с. Бистровка, Нововодолазького району Харківської області, у звязку з чим отримана податкова накладна № 1636 від 30 жовтня 2009 року.

Виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Розрахунки за договорами здійснювались в безготівковій формі, шляхом перерахування з поточного рахунку позивача коштів на рахунки ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех».

Позивач отримав від ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»зазначені вище податкові накладні, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які ставляться до податкових накладних, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки містять всі необхідні реквізити.

Зазначені вище податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», не знайшло свого підтвердження, оскільки цей пункт Порядку вказує на те, що «Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця». Вказані реквізити містяться в усіх спірних податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що у Законі України «Про податок на додану вартість», передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем в порушення п. п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, із зазначенням місця розташування юридичної особи постачальника, яке не відповідає дійсності.

У судовому засіданні встановлено, що висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про завищення позивачем суми податкового кредиту зроблений у звязку з надходженням до відповідача інформації про відсутність ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»за місцем знаходження.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Електроспецтех»07 листопада 2006 року під № 14561070012021361 зареєстроване Харківською районною Державною адміністрацією.

З 09 листопада 2006 р. по 15 січня 2009 р. ТОВ «Електроспецтех» перебувало на обліку в Харківській ОДПІ.

З 16 січня 2009 р. підприємство перебувало на обліку в Дергачівській МДПІ. Станом на момент перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова та на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Електроспецтех»з 27 лютого 2009 року є Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, б. 52.

Згідно п. 4 ст. 91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно статті 91 цього кодексу, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що якщо на момент здійснення господарських операцій, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим.

Крім того, приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про постачальників, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Таким чином, оскільки в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про припинення ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс», вони є цивільно-правоздатними і дієздатними і мають право укладати й виконувати правочини.

Також достовірною вважається адреса, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі, а саме ця адреса і містилася у податкових накладних.

На час складання податкових накладних ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»рахувалися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість, щодо них не було внесено змін чи відомостей про відсутність за юридичною адресою до ЄДРПОУ, тому посилання відповідача на те, що в зазначених податкових накладних вказане місце розташування юридичної особи постачальника, яке не відповідає дійсності - не може бути прийняте судом.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Наведене коригується і з приписами статей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за якими обовязок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких перевірок щодо знаходження платників податків та/або їх посадових осіб за юридичною адресою (місцезнаходженням підприємства).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, саме по собі незнаходження постачальника за своїм місцезнаходженням при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. Обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п. п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні законі підстав у податкового органу для нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 31115 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15558 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції з поставки підрядних робіт ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех», та не зазначив будь-яких інших обставин, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Газмонтажавтоматика»до Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харковапро скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000602303/0 від 02 червня 2010 року (від 20 липня 2010 року № 0000602303/1).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Газмонтажавтоматика»(61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівська, 8, код ЄДРПОУ 21245390) витрати зі сплати судового збору у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 21 лютого 2011 р.

Суддя О.В. Присяжнюк