Постанова № 13945393, 10.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 лютого 2011 р. № 2-а- 14818/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача Попової Д.О.

представник відповідача не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Дочірнього підприємства "Монтажник" Командитного товариства "БМП-7"

простягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Монтажник" Командитного товариства "БМП-7" (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Монтажник" Командитного товариства «БМП-7» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прострочену заборгованість в сумі 2140,83 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дочірнє підприємство "Монтажник" Командитного товариства «БМП-7» перебуває на обліку як страхувальник в Лозівській міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240 страхувальник зобов'язаний сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі страхові внески. Крім того, вказаним законом на страхувальника покладено обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Відповідно до останнього, наданого відповідачем звіту по формі Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2005 року станом на 01.07.2005 року відповідач мав прострочену заборгованість до Фонду у розмірі 2140,73 грн., яка на день подачі позову залишилась несплаченою. Позивач просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, суду не надавав. Також, відповідач не скористався правом надати суду письмові заперечення на позов.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240 визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240, до функцій робочих органів Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежної форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

За своїми правовими наслідками, наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст. 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст.124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Монтажник" Командитного товариства «БМП-7» перебуває на обліку як страхувальник в Лозівській міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Порядок та строки сплати страхових внесків визначаються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240.

Відповідно до статті 23 Закону № 2240, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до зазначеного Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п.п.2 п.2 ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240 страхувальник зобовязаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вимог п.п.2 п.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", не виконує свого обов'язку щодо плати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків.

Так, згідно наданого відповідачем звіту по формі Ф 4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2005 року, станом на 01.10.2005 року, останній мав заборгованість перед Фондом у розмірі 2140,83 грн.

Доказів повної оплати суми зазначеної заборгованості перед Фондом або доказів відсутності обовязку по оплаті спірної суми заборгованості, відповідач суду не надав.

Згідно з п.1 ст. 19 Закону України № 2240 від 18.01.2001 року, джерелом формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом, а також суми, не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону.

Таким чином, несплата страхових внесків та інших коштів (пені, штрафних санкцій), призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом, порушує принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням та може призвести до невиконання Фондом своїх зобов'язань перед застрахованими особами щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, які гарантовані, в першу чергу, Конституцією України, а також Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст. 8, 19, 23, 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Дочірнього підприємства "Монтажник" Командитного товариства "БМП-7" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Монтажник" Командитного товариства «БМП-7»(64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Профінтерну, 5, код 30461283) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державного Казначейства України в Харківській області, МФО 851011, код 21224442) прострочену заборгованість в сумі 2140.83 грн. (дві тисячі сто сорок грн. 83 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2011 року.

Суддя О.В. Панченко