Ухвала суду № 139453671, 01.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

01.09.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/12989/20

Провадження № 1-кс/522/780/26

01 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду заяви про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 (справа №522/12989/20, провадження №1-кс/522/230/26), -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2026 року заявниця ОСОБА_6 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду її заяви про відвід судді ОСОБА_8 , (справа №522/12989/20, провадження №1-кс/522/230/26).

27 січня 2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву обвинуваченої про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду її скарги було розподілено до провадження судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_6 зазначила, що сам факт розподілення в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 заяви про відвід судді ОСОБА_8 порушує принцип випадковості, хронологічності та рівномірного навантаження, передбачені ч. 3 ст. 35 КПК України та створює штучно підвищену ймовірність визначення конкретного судді, посилаючись на звіт про автоматизований розподіл. Заявниця вказує, що згідно звіту про автоматизований розподіл від 04.12.2025 року до переліку суддів, які брали участь у розподілі, незаконно включену суддю ОСОБА_9 , яка є головуючим суддею у справі № 522/12989/20 і щодо якої був заявлений відвід, який на момент розподілу не був розглянутий у встановленому КПК України порядку. При цьому, автоматизована система не може застосовуватись для визначення судді у спосіб, що суперечить нормам КПК України, зокрема щодо обмежень участі судді у розгляді справи. За таких обставин, на думку заявниці, включення судді ОСОБА_9 до процедури автоматичного розподілу за наявності нерозглянутого відводу є прямим порушенням ч.3 ст. 35 КПК України, що деформує сам порядок визначення судді та робить його таким, що не відповідає вимогам закону та тягне незаконність визначеного складу суду незалежно від результатів розподілу. Крім того, ОСОБА_6 в заяві зазначає, що доводити упередженість судді необхідності немає, а достатньо факту порушення процедури визначення судді.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_6 просила суд задовольнити її заяву про відвід судді ОСОБА_7 ; визнати склад суду незаконним, оскільки суддю ОСОБА_7 визначено з порушенням ч.3 ст. 35 КПК України; передати матеріали для повторного визначення судді в порядку, встановленому КПК України з виключенням суддів, які не мають права брати участь у розподілі.

У судові засідання ОСОБА_6 не з`явилася, будучи повідомленою про дати, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, згідно якої вказав, що приймати участь у судовому засіданні не має можливості та будь-які пояснення по суті давати не бажає.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що заявниця в судове засідання вкотре не з`явилася, тож, з метою не порушення розумних строків розгляду справи, просив розглянути заяву про відвід без участі ОСОБА_6 . Щодо відводу судді ОСОБА_7 від розгляду заяви ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_8 вказав, що вважає вказані заявницею підстави для відводу не обґрунтованими, а відтак в задоволенні її заяви про відвід судді ОСОБА_7 просив відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Разом з тим, ОСОБА_6 не з`явилася в судове засідання, призначене на 12.02.2026 року, 26.02.2026 року, 19.03.2026 року, 17.04.2026 року, 29.04.2026 року, 20.05.2026 року, 16.06.2026 року, 06.07.2026 року, 29.07.2026 року та 01.09.2026 року.

При цьому, 19.03.2026 року, 17.04.2026 року, 06.07.2026 року, 29.07.2026 року та 31.08.2026 року ОСОБА_6 зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду її заяви, поважності причин неявки в судове засідання суду не надала та до клопотань не долучала.

Таким чином, суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, вкотре не з`явилася, суд оцінює таку поведінку як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) стосовно критеріїв розумних строків (рішення у справі «Пономарьов проти України») сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Подібна позиція суду викладена також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України». Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, Gurzhyy v. Ukraine).

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа, виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

За даних обставин, з урахуванням положень ст. 81 КПК України, справу розглянуто за відсутності заявниці.

Дослідивши доводи заяви про відвід, оцінивши їх на предмет обґрунтованості, з`ясувавши позицію учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси перебуває ОСОБА_7 заява ОСОБА_6 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 (справа №522/12989/20, провадження №1-кс/522/230/26).

Підставою для відводу судді ОСОБА_7 заявниця вказала факт порушення процедури авторозподілу її заяви і прямим порушенням ч.3 ст. 35 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Положеннями ст. 75 КПК України визначені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні:

1. Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно з ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Під час розгляду заяви ОСОБА_6 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси судді ОСОБА_7 судом не встановлено порушення встановленого ч.3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи, що було б підставою для його відводу на підставі положень кримінального процесуального закону, що регламентують підстави для відводу судді. Таких доказів заявницею суду не надано.

Натомість, заявницею надано суду копію листа ТУ ДСА України в Одеській області від 29.02.2026 року, за її скаргою від 11.02.2026 року щодо можливого порушення Приморським районним судом м. Одеси законодавства, в тому числі щодо підстав автоматичного чи повторного авторозподілу судових справ. За результатами проведеної перевірки за скаргою ОСОБА_6 правових підстав для ініціювання територіальним управлінням дисциплінарного провадження або застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб апарату суду не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання відводу судді, який розглядає питання відводу судді, яким здійснюється судовий розгляд вищевказаних об`єднаних кримінальних проваджень, суд виходить з поняття такої процесуальної дії, як відвід, який може бути заявлений лише тому судді, який бере участь у кримінальному провадженні, як визначено ч.1 ст.75 КК України). У випадку заявлення відводу судді, такий відвід розглядає інший суддя цього суду, як визначено ч.1,ч.2, ст.81 КПК України.

Виходячи із змісту ст. 81 КПК України, можна зробити висновок, що вказаною статтею передбачено можливість заявити відвід слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження. Суддя, який розглядає відвід іншому судді або слідчому судді не здійснює судове провадження і його повноваження обмежені лише рамками з`ясування правомірності відводу, а тому заявлення відводу слідчому судді (судді), який розглядає заяву про відвід іншому судді чинним КПК України, не передбачено.

Аналогічна позиція висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 листа від 16.06.2016 року № 223-1650/0/04-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні». А заявлення відводу судді, який розглядає відвід іншому судді, цим листом рекомендовано розцінювати як зловживання правом на відвід.

Суддя, який розглядає відвід іншому судді або слідчому судді не здійснює судове провадження і його повноваження обмежені лише рамками з`ясування правомірності відводу, а тому заявлення відводу слідчому судді (судді), який розглядає заяву про відвід іншому судді чинним КПК України, не передбачено.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Таким чином, підстави для відводу судді визначено нормами ст.75 КПК України, наведений перелік підстав для заявлення відводу чи самовідводу судді є вичерпним.

Інших, визначених законом обставин, які б давали підстави відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 , заявницею не зазначено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у заяві обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 відсутні підстави, визначені ст. 75 КПК України, а її доводи суд визнає необґрунтованими, у зв`язку із чим, заява про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду заяви про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду заяви про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 (справа №522/12989/20, провадження №1-кс/522/230/26) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : ОСОБА_1