Рішення № 139453587, 03.09.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбережжя сервіс», третя особа Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування і скасування арешту з цієї квартири, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 р. через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбережжя сервіс», третя особа Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування і скасування арешту з цієї квартири.

Позивач посилається на те, що з 01.03.2008 р. перебувала у шлюбі та постійно спільно проживала з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_1 після смерті свого чоловіка прийняла спадщину за законом та 22.08.2025 р. звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюка А.М. з заявою про прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом.

Приватним нотаріусом Гуменюком А.М. 22.08.2025 р. була зареєстрована спадкова справа № 1128/2025 щодо спадщини померлого ОСОБА_2 , спадкоємцем якого за законом є ОСОБА_1 .

Під час оформлення спадщини нотаріусом було встановлено, що згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна на вказану квартиру накладено арешти державними виконавцями у виконавчих провадженнях ВП №19813003 та ВП №26476890, які перешкоджають оформленню спадщини в нотаріальному порядку.

Згідно відповіді третьої особи зазначені вище виконавчі провадження ВП №19813003 та ВП №26476890 завершені і знищені у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання, та оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження, то вона може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру і зняття з неї арешту у порядку ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях був відповідач ТОВ «Узбережжя-сервіс».

Позивач просить суд визнати за нею право власності у порядку спадкування на зазначену квартиру та зняти з неї арешти.

Ухвалою суду від 09.03.2026 р. відкрите провадження у справі.

Відповідачу та третій особі був встановлений п`ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову або відзиву.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Третя особа пояснень на позовну заяву до суду не надала.

За клопотанням позивача судом у підготовчому судовому засіданні була витребувана від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюка Андрія Миколайовича належним чином засвідчена копія спадкової справи №112/25 від 22.08.2025 р. щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 01.06.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справо до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязію

Відповідач ТОВ «Узбережжя-Сервіс» про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, але в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявку суд не повідомив.

Третя особа про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином, але в судове засідання не з`явилася, про причини неявку суд не повідомила.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 30.11.2005 р. №397 ОСОБА_2 було видане Свідоцтво про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , форма власності приватна, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.04.2006 р., виданим Виконкомом Таїровської селищної ради.

Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.04.2006 р., про що зазначено у Свідоцтві та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 20.04.2006 р.

Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII село Мізікевича Овідіопольського району Одеської області перейменовано на село Лиманка.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 р. №807-ІХ Овідіопольський район ліквідовано та утворено Одеський район.

Згідно рішення Таїрівської селищної ради від 27.06.2025 р. №1177-VIII в редакції рішення від 15.12.2025 р. №1335-VII,I у зв`язку із розширенням та затвердженням меж селища Таїрове, до складу якого увійшли топономічні об`єкти житлових масивів «Ульянівка», «Червоний хутір», «Дружний», «Чорноморка», «Чорноморка-2», «Совіньйон» села Лиманка та частина села Лиманка, топономічний об`єкт АДРЕСА_2 перенесено до селища Таїрове та перейменовано на топономічний об`єкт АДРЕСА_3 .

Таким чином, шляхом дослідження зазначених письмових доказів судом встановлено, що актуальною адресою спадкової квартири є АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_2 проживав у вказаній квартирі і був зареєстрований з 18.02.2007 р. до дня своєї смерті, що підтверджується його копію паспорта.

01.03.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі 01.03.2008 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.02.2025 р., виданим Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного МРУМЮ.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з дня укладення шлюбу як подружжя постійно спільно проживали та зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджується штампом у паспорті та витягом з реєстру територіальної громади, сформованим 21.08.2025 р.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді зазначеної вище квартири.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті свого чоловіка прийняла спадщину за законом, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та 22.08.2025 р. в межах шестимісячного строку звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюка А.М. з заявою про прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом.

22.08.2025 р. Приватним нотаріусом Гуменюком А.М. була зареєстрована спадкова справа № 1128/2025 щодо спадщини померлого ОСОБА_2 , спадкоємцем якого за законом є ОСОБА_1 .

Листом від 04.02.2026 р. №60/02-14 приватний нотаріус Гуменюк А.М. повідомив ОСОБА_1 про те, що ним отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна наявні арешти на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ) про арешт вказаної квартири:

арешт зареєстрований 17.08.2010 р. за №10150346 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №266542 від 02.07.2010 р., виданої відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції;

арешт зареєстрований 06.09.2011 р. за №11579891 на підставі постанови про арешт майна боржника 26476890 від 02.08.2011 р., виданої заступником начальника відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції О.М. Химич.

У зв`язку з цим видати свідоцтва на спадщину за законом на вказану квартиру не уявляється можливим, оскільки якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.

Третя особа Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на звернення ОСОБА_1 від 22.12.2025 р. листом від 13.01.2026 р. №19.14-1822 повідомив, що виконавчі провадження, у яких накладено арешт на спадкову квартиру, завершені, і оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, то вона може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Листом від 13.02.2026 р. №19.14-8936 третя особа повідомила, що виконавче провадження №26476890 від 11.05.2011 р., в якому постановою державного виконавця від 02.08.2011 р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , та виконавче провадження № 19813003 від 10.06.2010 р., у якому постановою державного виконавця від 02.07.2010 р. АА №266542 накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , завершені згідно п.4.ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу ТОВ «Узбережжя-Сервіс». Повернення виконавчих документів стягувачу не передбачали скасування арешту з майна боржника. Вказані виконавчі провадження знищені у зв`язку з закінченням термінів їх зберігання.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2024 р. по справі №725/3352/23 виснував, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначила, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

Таким чином суд вважає, що позивачем обрано належний, ефективний та визначений законом спосіб захисту порушеного права шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, оскільки ОСОБА_4 не є стороною виконавчих проваджень, у яких було накладено арешт на спадкове майно, а спадкова квартира, яка арештована у зазначених виконавчих провадженнях, належить їй у порядку спадкування з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення свідоцтва про спадщину.

При таких обставинних, встановлених судом у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином повинні містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30).

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду були понесені судові витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 13312,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) право власності у порядку спадкування за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ) та і скасувати (зняти) арешт з цієї квартири, зареєстрований 17.08.2010 р. за №10150346 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №266542 від 02.07.2010 р., виданої відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції, та зареєстрований 06.09.2011 р. за №11579891 на підставі постанови про арешт майна боржника 26476890 від 02.08.2011 р., виданої заступником начальника відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції О.М. Химич.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є.М. Панасенко