Рішення № 139453508, 01.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2026 р. Справа № 608/2153/26

Номер провадження2/608/1206/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. В позовній заяві позивач вказав, що 16 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5695787599. На умовах платності та строковості ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 11 698,48 гривень, з щомісячною відсотковою ставкою 2,19%, із строком кредитування 12 місяців.

01 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір №01/09/21 про відступлення права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5695787599 від 16.12.2021.

21 грудня 2023 року було укладено договір №НІ/11/14-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5695787599 від 16.12.2021.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5695787599 від 16.12.2021.

Відповідач належним чином не виконує умови кредитних договорів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №5695787599 від 16.12.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14 002,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8886,65 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1272,700 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 0,00 грн; заборгованість за комісіями 3843,00 грн; інфляційні збитки 0,00 грн; нараховані 3% річних 0,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по справі, які складаються з 2662,40 грн сплаченого судового збору та 9000 грн витрат, понесених на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк не подала.

На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та судове засідання можливо провести у його відсутності.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 16 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5695787599. На умовах платності та строковості ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 11 698,48 гривень, з щомісячною відсотковою ставкою 2,19%, із строком кредитування 12 місяців.

01 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір №01/09/21 про відступлення права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5695787599 від 16.12.2021.

21 грудня 2023 року було укладено договір №НІ/11/14-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5695787599 від 16.12.2021.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5695787599 від 16.12.2021.

Відповідач належним чином не виконує умови кредитних договорів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №5695787599 від 16.12.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14 002,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8886,65 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1272,700 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 0,00 грн; заборгованість за комісіями 3843,00 грн; інфляційні збитки 0,00 грн; нараховані 3% річних 0,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Щодо штрафних санкцій, а саме комісії, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 3843,00 гривень, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову і стягнення в його користь із відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 159,35 гривень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співвмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

До матеріалів справи долучено договір №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», прайс лист адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання правової допомоги № 335 від 01.06.2026 адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» щодо юридичного супроводу стягнення боргу з ОСОБА_1 на загальну суму 9000 гривень, витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» від 30.06.2026 на суму 9000 гривень.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 72,55% (10 159,35 х 100 : 14 002,35), а тому з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1931,57 гривень (2662,40 х 72,55% : 100) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6529,50 гривень (9000 х 72,55% : 100).

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 280 - 282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором №5695787599 від 16 грудня 2021 року у розмірі 10 159 (десять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 35 копійок, 1931 (одну тисячу дев`ятсот тридцять одну) гривню 57 копійок, сплаченого судового збору та 6529 (шість тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 50 копійок витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2153/26

Заочне рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію заочного рішення видано « » р.

Секретар: