Ухвала суду № 139452875, 03.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/953/24

Провадження № 1-кп/466/253/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000888 від 03.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023140000000888 від 03.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Від прокурора ОСОБА_6 поступило клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на два місяця. В обґрунтування клопотання зазначає, що 08.09.2026 року закінчується термін відбування покарання ОСОБА_5 за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2021 року, відтак виникла необхідність в обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.21 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність та передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Судом розглядалось питання про можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід для запобігання вищевказаних ризиків. Однак враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, будучи особою обізнаною із можливою мірою покарання, обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, судом ще не досліджувалися та не оцінювалися докази по справі, 08.09.2026 року закінчується термін відбування покарання ОСОБА_5 за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2021 року, суд приходить до висновку, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку суду, обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, відповідно до п.5 ч.4 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановленні ухвали про застосування (у даному випадку продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Зважаючи на обставини кримінального провадження, значну суспільну небезпечність діянь, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 177,183, 197, 199, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб - з 04 вересня 2026 року по 02 листопада 2026 року включно без визначення застави.

На ухвалу суду протягом п`яти діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Суддя ОСОБА_1