Рішення № 139452420, 06.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1910/26

Провадження № 2/496/2622/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Бойчук Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 23500,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 02.11.2023 р. шляхом заповнення ОСОБА_1 на веб-сайті усіх граф відповідної форми, позивач та відповідач уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії.

Було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 22795,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 23500,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4700,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18800,00 гривень; що разом становить 23500,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.24), також направлялась на електронну адресу ухвала про відкриття провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.20), довідкою про доставку SMS (а.с.21).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки відповідач не подав до суду відзив на позов.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що 02.11.2023 р. шляхом заповнення ОСОБА_1 на веб-сайті усіх граф відповідної форми, позивач та відповідач уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1296-2706, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4700,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 30 днів, пільгова % ставка 2,50 %, знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка: 3,00% за кожен день.

Сторони договору визначили, що базовий період це проміжок часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позивальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів останнього розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.

Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 №2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», яке розміщено в загальному доступі на сайті Позивача, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 4700,00 грн. підтверджено договором про відкриття кредитної лінії №1296-2706 від 02.11.2023р. та Правилами відкриття кредитної лінії, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1817; довідкою про перерахування суми кредиту на картку зазначену у договорі розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суми кредиту №1296-2706 від 02.11.2023 р. перераховано ОСОБА_1 у розмірі 4700,00 грн.

Згідно розрахунку станом на 13.02.2026 р. загальна заборгованість ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов вищевказаного договору становить 46295,00 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 4700,00 грн.; заборгованість за нарахуваннями процентами 41595,00 грн.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 22795,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 23500,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4700,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18800,00 гривень; що разом становить 23500,00 гривень.

Однак суд не погоджується заявленим позивачем розміром відсотків за користування кредитними коштами, а також заборгованості за процентами річних виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Суд додатково зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 р. № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 р. № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 р. № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 року (п.п. 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 р. розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз. 3 пп. 3.2. п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, які складає у сумі 41595,00 грн., що перевищує тіло кредиту, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача відсотки у розмірі 4700,00 грн.

Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжної інструкції №13110 від 03.3.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1064,96 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 9400,00 грн. ? 2662,40 грн. ? 43750,00 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 19, 141, 247, 263, 265, 274-279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф.407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за кредитним договором №1296-2706 від 02.11.2023 р., в розмірі 9400,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у липні серпні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів. Станом на перше півріччя 2026 р., у провадженні судді перебуває 1585 справ.

Суддя В.М. Буран