Постанова № 13945210, 16.02.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р. Справа № 2а-9726/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання -Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Бугрименко М.М.,

представника відповідача - Шаповаленко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-9726/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікс"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікс” (далі позивач, ТОВ “Вікс”) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 р.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначив, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року та правомірності визначення від'ємного значення за серпень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення травня, червня, липня 2009 р.

За наслідками перевірки складено акт перевірки №5769/23-6/32603176 від 26.07.2010 р., який містить висновки про порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість».

20.08.2010 р. ДПІ в м. Суми прийняті податкові повідомлення-рішення №0001562306/0/63223, №0001572306/0/63224.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями була подана скарга на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції в м. Суми.

Розглянувши скаргу, ДПІ в м. Суми своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги частково задовольнила скаргу Товариства. За результатами розгляду скарги, ДПІ в м.Суми прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги №75880/10/25-010/71ск від 01.10.2010 р., яким скасувала податкове повідомлення-рішення №0001562306/0/63223 повністю, а податкове повідомлення-рішення №0001572306/0/63224 від 20.08.2010 р. - частково.

ДПІ в м. Суми прийняла нове податкове повідомлення-рішення №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 року.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 р. позивач подав скаргу до ДПА Сумської області за наслідками розгляд якої було прийнято рішення №17304/10/25-005-146/212ск від 05.11.2010 р., яким залишено без розгляду скаргу Товариства.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням - рішенням №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 року, оскільки воно суперечить нормам чинного законодавства України, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.4 ст.7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, ТОВ «Вікс» є платником податку на додану вартість. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 Закону).

ДПІ в м. Суми виходячи з самостійного тлумачення норм податкового законодавства зроблено висновок про те, що нібито Товариство прийняло рішення не формувати податковий кредит за травень, червень, липень та серпень 2009 року. Однак, зазначене припущення не ґрунтується на нормах чинного законодавства та є наслідком невірного трактування Закону перевіряючими.

Згідно п. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Згідно п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені п.7.5 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

При цьому варто зазначити , що позивач, користуючись правом, наданим п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в рамках 1095 діб, уточнив показники декларації з податку на додану вартість, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства в сфері оподаткування.

Згідно п.п. 7.2.3 Закону, платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Згідно пп. 15.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації». Необхідно звернути увагу на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів в межах передбачених Законом строків давності.

Отже, податкові накладні можна відображати у складі податкового кредиту з урахуванням терміну давності у межах 3 років (1095 днів).

Податкова накладна, дійсно є звітним і одночасно розрахунковим документом, але надсилання їх на адресу продавця (постачальника) не регулюється порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 р. №799 (надалі-Порядок). Оскільки в п.1 Порядку, визначено сферу його дії, а саме: він визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками водатку відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка в свою чергу визначає лише порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань. Тобто, порядок, умови та вимоги при видачі податкових накладних визначається сторонами самостійно відповідно до Закону, і без врахування вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 р. №799.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Однак, зазначеною нормою Закону надано право подання такої скарги, а не зобов'язання покупця подавати скаргу, і відповідно не є тією підставою, яка може свідчити про відмову Товариства від формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем з 06.07.2010 року по 19.07.2010 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року та правомірності визначення від'ємного значення за серпень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення травня, червня, липня 2009 р.

За наслідками перевірки складено акт перевірки №5769/23-6/32603176 від 26.07.2010 р. (а.с. 10-40).

20.08.2010 р. на підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийняті податкові повідомлення-рішення №0001562306/0/63223, №0001572306/0/63224 (а.с. 41-42).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції в м. Суми (а. с. 43-48).

01.10.2010 року рішенням ДПІ в м. Суми про результати розгляду первинної скарги позивача частково задоволено скаргу ТОВ “Вікс” (а. с. 49-54).

Зазначеним рішенням про результати розгляду первинної скарги №75880/10/25-010/71ск від 01.10.2010 р., скасовано податкове повідомлення-рішення №0001562306/0/63223 повністю, а податкове повідомлення-рішення №0001572306/0/63224 від 20.08.2010 р. скасоване частково (а. с. 49-54).

01.10.2010 року ДПІ в м. Суми прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0001812306/1/63224 (а. с. 55).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 р. позивач подав скаргу до ДПА Сумської області за наслідками розгляд якої було прийнято рішення №17304/10/25-005-146/212ск від 05.11.2010 р., яким залишено без розгляду скаргу ТОВ “Вікс” (а. с. 56-60).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи підставами прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обставини, зазначені в акті перевірки, а саме:

Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту травня 2009 року включено суму ПДВ 472069,00 грн. по наступних контрагентах по яким позивачем не надано документального підтвердження фактичної дати отримання податкових накладних:

1.ТОВ "Сокме ", і.п.н. 320514513296, код 32051454 по податкових накладних: № СМ-22/02-3 від 22.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-14/02-5 від 14.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-08/02-3 від 08.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-08/02-2 від 08.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-05/05-3 від 05.05.2008р. на загальну суму 120000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20000,00 грн. № СМ-22/02-2 від 22.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-14/02-3 від 14.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. № СМ-27/07-1 від 27.07.2007р. на загальну суму 125000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20833,33 грн. Всього на загальну суму 845000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 140833,33 грн. 2.ТОВ «Будукрінвест», іпн 33258818194, код 33525885 по податкові накладні № 403 від 28.12.2007р. на загальну суму 1737450,00 грн. в т.ч. ПДВ - 289575,00 грн. 3.ТОВ « Макон- Трейдинг» і.п.н. 344522218192, код 34452221 по податкові накладні № 149 від 30.04.2007р. на загальну суму 137588,40 грн. в т.ч. ПДВ - 22931,40 грн. 4.ТОВ «Фарбмастер - Суми» і.п.н. 321857318197, код 32185731 по податкові накладні № 327 від 30.04.2007р. на загальну суму 112411,62 грн. в т.ч. ПДВ - 18735,27 грн. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “ Про податок на додану вартість ” визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону. Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: -документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; -напрямок використання придбаних товарів (послуг). Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Таким чином, на переконання відповідача, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

При цьому, посадові особи податкового органу вважають, що в разі подання скарги на платника податків, який не надав податкову накладну, скаржник має право на податковий кредит і саме скарга є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

А тому, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, мав право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення, на переконання відповідача, дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми скарги від позивача не надходили. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, на переконання посадових осіб ДПІ в м. Суми, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 p. N 799 (далі Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою “Звіт”та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Згідно з пунктом 10 Порядку N 799 у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку(пункт 11 Порядку N 799). Також пунктом 6 Порядку N 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомленняпісляпро вручення поштового відправленняадресату.

Таким чином, на переконання відповідача, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені п.7.5 ст. 7 Закону, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

В той же час, відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

При цьому, в зазначеній нормі закріплено саме право, а не обовязок позивача товарів подати скаргу на контрагента у разі відмови останнім надати податкову накладну,

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікс" не зобовязано було складати заяви та скарги на дії контрагентів на підставі п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, оскільки контрагенти не відмовлялися надавати податкові накладні.

Подання скарги на дії постачальника є правом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікс" , а не його обовязком. Відсутність скарги на дії контрагентів не може розцінюватись в якості відмови позивача від права на податковий кредит.

Окремо варто зауважити, що відповідно до положень п.п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З огляду на викладені вище норми, можна дійти висновку, що позивач також мав право включити до складу податкового кредиту з ПДВ в деклараціях за травень 2009року суми податку, сплаченого в попередніх періодах, таким чином усуваючи раніше допущену помилку.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На переконання суду, з огляду на наведені норми, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за травень 2009 року з урахуванням податкового кредиту, що виник за рахунок сплати податку на додану вартість в попередніх періодах, але не включеного до складу податкового кредиту в деклараціях у періоди, коли такий податок був фактично сплачений у звязку із отриманням податкових накладних із запізненням.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 р., винесено з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0001812306/1/63224 від 01.10.2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 21.02.2011 р.