Рішення № 139451598, 03.09.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1827/26

Провадження №2/713/1078/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03.09.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Український платіжний центр» Андрущенко М.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові вказував, що 18.12.2025 між ТОВ ФК «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1534956019708, за умовами якого: позикодавець зобов`язувався надати позичальнику позику у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.п.5.1.-5.5., п.5.7. цього договору, його додатків.

Основні умови договору щодо надання коштів у позику: тип кредиту кредит; мета отримання кредиту для задоволення особистих споживчих потреб, які не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк, на який надається кредит, складає 360 днів; дата надання кредиту: 18.12.2025; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою товариства).

Заборгованість відповідачки перед позивачем за договором про надання грошових коштів у кредит №1534956019708 від 18.12.2025 станом на дату підготовки позовної заяви складає 24 480,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 230,50 грн заборгованість за процентами з 18.12.2025 до 12.06.2026; 10 000,00 грн неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1 250,00 грн комісія за надання кредиту.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Український платіжний центр» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №1534956019708 від 18.12.2025 у розмірі 24 480,50 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, бувши повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином. У позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, належно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов у встановлений судом строк не надала.

Ухвалою від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 03.08.2026 витребувано з АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д: інформацію, чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 - фізичній особі - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу «Platon» від 18.12.2025 у розмірі 5 000 грн (ID операції: c8e4552f-c63e-4cd1-823c-cc1731d66a79); інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.12.2025 до 17.01.2026 (тобто з моменту, під час якого було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1534956019708 від 18.12.2025 та отримано кредитні кошти від ТОВ ФК «Український платіжний центр»).

Ухвала виконана 27.08.2026.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Український платіжний центр» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:

копію договору надання грошових коштів у кредит №1534956019708 від 18.12.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 , за умовами якого Товариство зобов`язалося надати відповідачці кредит шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки (№ НОМЕР_1 ) на таких умовах: сума кредиту 5 000,00 грн; тип кредиту кредит; мета отримання кредиту для задоволення особистих споживчих потреб, які не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк, на який надається кредит, складає 360 днів; дата надання кредиту: 18.12.2025; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою товариства). Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора D1485;

копію квитанції про виплату №46605-12550-89834, згідно якої 18.12.2025 об 11:47 ТОВ «ФК «Український платіжний центр» перерахувало на карту № НОМЕР_1 кошти в сумі 5 000,00 грн;

детальний розрахунок заборгованості за договором №1534956019708 від 18.12.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 12.06.2026 становила 24 480,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 230,50 грн заборгованість за процентами з 18.12.2025 до 12.06.2026; 10 000,00 грн неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1 250,00 грн комісія за надання кредиту.

З витребуваної за клопотання представника позивача у АТ КБ «ПриватБанк» інформації за №20.1.0.0.0/7-260820/110981-БТ від 27.08.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 18.12.2025 було зарахування коштів у сумі 5 000,00 грн.

Невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення кредитора - ТОВ «ФК «Український платіжний центр» з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Український платіжний центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

18.12.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит №1534956019708 в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора D1485, за умовами якого відповідачка отримала кредит шляхом перерахунку на її поточний рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) коштів у сумі 5 000,00 грн на таких умовах: тип кредиту кредит; мета отримання кредиту для задоволення особистих споживчих потреб, які не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк, на який надається кредит, складає 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою товариства);

у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором №1531177932155 від 07.11.2025, станом на 26.03.2026 її заборгованість становила 20 484,00 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 859,00 грн заборгованість за процентами з 07.11.2025 до 26.03.2026; 9 000,00 грн неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1 125,00 грн комісія за надання кредиту;

у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором №1534956019708 від 18.12.2025, станом на 12.06.2026 її заборгованість становила 24 480,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 230,50 грн заборгованість за процентами з 18.12.2025 до 12.06.2026; 10 000,00 грн неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1 250,00 грн комісія за надання кредиту.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлений ним строк не виконала, то з неї підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Український платіжний центр» заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків, нарахованих виключно в межах строків кредитування, визначених цим договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 13 230,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 230,50 грн заборгованість за процентами з 18.12.2025 до 12.06.2026.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальної заборгованості за кредитним договором №1534956019708 від 18.12.2025 включено заборгованість по комісії за надання кредиту в розмірі 1 250,00 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Умовами кредитного договору №1534956019708 від 18.12.2025 встановлено, що комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою товариства).

Враховуючи, що відповідачці встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів кредитного №1534956019708 від 18.12.2025, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Український платіжний центр», щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 25% від суми наданого кредиту, що дорівнює 1 250,00 грн - є нікчемними.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в загальному розмірі 1 250,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 10 000,00 грн за кредитним договором №1534956019708 від 18.12.2025, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в загальному розмірі 10 000,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Український платіжний центр», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції №LK00051/1 від 15.07.2026, позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 297,65 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (48,74% від заявленого позову).

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» заборгованість за кредитним договором №1534956019708 від 18.12.2025 в сумі 13 230,50 грн (тринадцять тисяч двісті тридцять гривень 50 коп), з яких:

5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп) заборгованість за тілом кредиту;

8 230,50 грн (вісім тисяч двісті тридцять гривень 50 коп) заборгованість за процентами,

а також судовий збір у розмірі 1 297,65 грн (тисячу двісті дев`яносто сім гривень 65 коп).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр», юридична адреса: вул. Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39898755.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК