Рішення № 139450759, 02.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1662/26 Справа №447/2380/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 06.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5591794, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Крім того, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 09.06.2025 укладено додатковий договір до договору №5591794 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.06.2025, відповідно до умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становить 3 000 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» 27.01.2026 укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого ТОВ «Новий Колектор» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №5591794 від 06.06.2025.

Позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 11 488 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн, заборгованість за відсотками 6 688 грн, заборгованість за комісією 300 грн, заборгованість за штрафом 1 500 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвалою суду від 03.08.2026 розгляд справи відкладено.

В позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що він повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

Згідно з ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 06.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5591794 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів, періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% в день. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки становить 0,97%. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9886.

Крім того, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 09.06.2025 укладено додатковий договір до договору №5591794 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.06.2025, відповідно до умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становить 3 000 грн.

В паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20260127-1243 від 27.01.2026, яке діє на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 на суму 2 000 грн.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2701 від 27.01.2026, яке діє на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів №ФК-П-19/03/01 від 12.03.2019, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Лінеура Україна» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 на суму 1 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua №767863238, призначення платежу: зарахування 1000 грн на картку, № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитним №5591794 від 06.06.2025, наданого ТОВ «Лінеура Україна», станом 27.01.2026 заборгованість відповідача становить 11 488 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн, заборгованість за відсотками 6 688 грн, заборгованість за комісією 300 грн, заборгованість за штрафом 1 500 грн.

Відповідно до умов договору факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор», ТОВ «Новий Колектор» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №5591794 від 06.06.2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5591794 від 06.06.2025 у розмірі 11 488 грн.

Норми права, які застосував суд.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 06.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5591794 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів, періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% в день. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки становить 0,97%. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9886.

Крім того, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 09.06.2025 укладено додатковий договір до договору №5591794 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.06.2025, відповідно до умов якого сторони домовились збільшити.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію", погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Відповідно до умов договору факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор», ТОВ «Новий Колектор» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №5591794 від 06.06.2025.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстав вважати, що нарахована сума заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків не узгоджується з умовами договору та розрахована неправильно, суд не вбачає, відсотки нараховані в межах строку дії договору за процентною ставкою, визначеною в умовах договору.

Розмір заборгованості у цій частині стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано, своїх розрахунків, відмінних від наявних у матеріалах справи, не наведено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафом в розмірі 1 500 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками, нарахованими за період 07.07.2025, 06.08.2025, 05.09.2025 в розмірі 1 500 грн.

Надати оцінку аргументам відповідача суд не вбачає за можливе, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №5591794 від 06.06.2025 у розмірі 9 988 грн, з яких: 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 688 грн заборгованість за відсотками, 300 грн комісія за надання кредиту.

Розподіл між сторонами судових витрат.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 270,18 грн.

Як вбачається з копії долученої до позовної заяви квитанції №2134141 від 26.06.2026, загальна вартість витрат, понесених витрат внаслідок відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками становить 270,18 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 2 314,77 грн та витрати, понесені внаслідок відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 234,90 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість у розмірі 9 988(дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн, з яких:

3 000 (три тисячі) грн заборгованість за тілом кредиту,

6 688 (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн заборгованість за відсотками,

300 (триста) грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн 77 (сімдесят сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн 90 (дев`яносто).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Друзюк М. М.