Ухвала суду № 139450703, 03.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8005/26

Провадження №2/463/2898/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про зняття арешту на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив зняти арешт з майна, накладений 27.10.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем на квартиру №3, загальною площею 55,7кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2599374146060, що розташована за адресом: АДРЕСА_1 , яка пунктом 5 Ухвали Личаківського районного суду у справі №463/10458/24 від 22.01.2025р. припинено право власності ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (ЄДРПОУ 40116861). До позовної заяви долучив клопотання про звільнення його від сплати судового збору як УБД.

Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 28 ЦПК України справа підсудна Личаківському районному суду м. Львова, однак вивчивши позовну заяву суд дійшов висновку, що існують підстави для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано: зазначення ціни позову, зміст позовних вимог та коло учасників потребує уточнення (стороною позивача заявлено позовну вимогу про зняття арешту з майна, замість позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, не вирішено питання про участь в якості відповідача/співвідповідача особи, майнові права якої може бути порушено внаслідок розгляду справи (стягувач у ВП)), попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також не долучено документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.ч.1,3,6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданого фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн) станом на 01.01.2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

У свою чергу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання рзняття арешту на нерухоме майно, що не пов`язане з порушенням права позивача як учасника бойових дій.

Більш того, сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх категоріях справ.

Як вбачається з ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №380/1139/23:

«…вимоги позивача не пов`язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22».

А тому, оскільки позивачем було заявлено вимогу майнового характеру, останньому необхідно визначити ціну позову, яка буде становити 1% вартості майна, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» позивач має сплатити судовий збір. Оскільки в тексті позовної заяви зазначено, що вартість квартири на день укладення попереднього договору купівлі-продажу становила 342 475,00 грн, а тому позивачу необхідно сплатити щонайменше 3 424,75 грн судового збору.

До того ж як вбачається з Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2025 у справі №207/3013/20: «Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Ураховуючи викладене, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, у порушення вищевказаних положень закону, не звернув уваги на те, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» є власником спірного нерухомого майна, унаслідок чого ним обґрунтовано заявлено відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» лише вимогу про звільнення майна з-під арешту.»

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) й виникають із цивільних правовідносин, відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції (аналогінчні висновки викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18).

З огляду на вищевикладене, стороні позивача необхідно самостійно визначити коло учасників справи, а також чітко сформулювати позовну вимогу, необхідну для вирішення спору.

До того ж, суд звертає увагу, що матеріали справи місять розбіжності в ідентифікації об?єкта: в ухвалі суду об?єкт з реєстраційним номером 2599374146060 описано як квартиру загальною площею 36,05 кв. м (житловою 14,1 кв. м) з коморою в підвалі площею 6,5 кв. м, тоді як у заяві та відомостях реєстру зазначено загальну площу 55,7 кв. м., а тому, якщо причини таких розбіжностей відомі позивачу, їх також слід зазначити у позовній заяві.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, виправить недоліки, визначені ухвалою, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про зняття арешту на нерухоме майно - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме: зазначити ціну позову, зміст позовних вимог та коло учасників, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, долучити документ, що підтверджує сплату судового збору, а також зазначити причину розбіжностей, викладених в ухвалі, якщо така відома стороні позивача.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядку та строки передбачені ст. ст. 353, 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Мармаш В.Я.