Рішення № 139450695, 02.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4193/26

Провадження № 2/463/1904/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Львова справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення забогованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2025 року по 28.02.2026 року в сумі 2215,11 грн. , пеня 16,91 грн. інфляційні втрати 13, 30 грн. , 3% річних 4, 32 грн. , за послугу з постачання гарячої води за період з 01.09.2022 року по 28.02.2026 року 222,65 грн. , 3% річних 74, 47 грн. в сумі 4435,56 грн. , пеня , інфляційні втрати 224, 86 грн. , та судовий збір в розмірі 3328,00 грн. Стягнуті кошти перерахувати на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478.

Позовну заяву мотивує тим, що 1 грудня 2021 року з відповідачем є укладені індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір на постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України N?1022, 1023 від 08.09.2021 р. Копії додаються. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов?язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Зазначений договір є розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланям: https://Imkp.lte.lviv.ua. Згідно Довідки з місця проживання про склад сім?ї і реєстрації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПГУ інформація невідома, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПГУ інформація невідома, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ПГУ КВ N? НОМЕР_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , а також користуються послугами з постачання теплової енергії, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго» та для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, і послугами з гарячого водопостачання, в тому числі втрати теплової енергії на функціонування системи гарячої води. Відповідачу для здійснення оплати був відкритий особовий рахунок НОМЕР_3 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2026 року, провадження N?2-c/463/26/26, було скасовано судовий наказ, виданий 04 грудня 2025 року, виданий Личаківським районним судом м. Львова у справі N?463/2209/24 (провадження N?2-н/463/20/25) за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 5603, 22 грн., а також судового збору в розмірі 302,80 грн. - скасувати. Роз?яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористались.

Відповідачами, було подано додаткові пояснення, які мотивують тим, що жодних договорів з позивачами не укладали і послуг не отримували, з 2007 року відключені від централізованого опалення та водопостачання.

Представником позивача було подано додаткові пояснення у справі, які мотивує наступним. Відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання гарячої води та теплової енергії, а фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладанням договорів, а також їм щомісячно надсилались повідомлення про нарахування вартості та кількості наданих послуг з метою їх оплати. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від обов`язку здійснення плати за абонент ське обслуговування енергії та постачання гарячої води. Внутрішньобудинкова система опалення якраз і належить до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною . Саме тому кожен мешканець будинку зобов`язаний брати участь в управлінні та функціонуванні інженерних систем багатоповерхового будинку. Підтримання температури у приміщеннях загального користування відбувається не тільки через опалювальні пристрої, а також за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. У будинку відповідачів підтримується температура вище 0° С.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів

Судом встановлено, що 1 грудня 2021 року з відповідачем є укладені індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір на постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України N?1022, 1023 від 08.09.2021 р.

За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов?язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Зазначений договір є розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланям: https://Imkp.lte.lviv.ua.

Згідно Довідки з місця проживання про склад сім?ї і реєстрації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПГУ інформація невідома, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПГУ інформація невідома, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ПГУ КВ N? НОМЕР_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , а також користуються послугами з постачання теплової енергії, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго» та для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, і послугами з гарячого водопостачання, в тому числі втрати теплової енергії на функціонування системи гарячої води.

Відповідачу для здійснення оплати був відкритий особовий рахунок НОМЕР_3 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2026 року, провадження N?2-c/463/26/26, було скасовано судовий наказ, виданий 04 грудня 2025 року, виданий Личаківським районним судом м. Львова у справі N?463/2209/24 (провадження N?2-н/463/20/25) за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 5603, 22 грн., а також судового збору в розмірі 302,80 грн. - скасувати. Роз?яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником позивача долучено на підтвердження надання послуги з централізованого опалення / постачання теплової енергії будинку АДРЕСА_2 надаємо Інформацію про ВОТЕ № 0448. На підтвердження надання послуги з постачання гарячої води будинку АДРЕСА_2 надаємо Інформацію про вузол обліку ГВП № 0807.

Так відповідно до визначень, викладених в пунктах 2 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Положеннями статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України, згідно з якою власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зокрема згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 даної статті Кодексу). Також відповідно до ч. 3 такої цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно з положеннями дев`ятого абзацу ч. 2 ст. 25 даного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву споживача прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 даної статті Закону обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Аналогічний обов`язок споживача закріплено в ст.ст. 68, 162 ЖК України, згідно з якими наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. При цьому згідно з ст. 156 Кодексу члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири). Також відповідно до ст. 160 такого повнолітні члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Слід зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

А ч. 6 даної статті Закону визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Водночас відповідно до ч. 1 та 4 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Так згідно представлених позивачем розрахунків заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2025 року по 28.02.2026 року - 2215,11 грн. та постачання гарячої води за період з 01.09.2022 по 28.02.2026 року на загальну суму 222,65 грн. за особовим рахунком № НОМЕР_4 , за адресою по АДРЕСА_1 , відповідачами не здійснювалася оплата наданих послуг.

Щодо доводів відповідача про відсутність між позивачем та Відповідачем відсутні будь-які договірні відносини. Відсутність укладених договорів унеможливлює виникнення зобов`язань щодо оплати заборгованості, що є предметом позовних вимог.

Пунктами 1 та 5 ч. 2 ст. 7 Закону N? 2189 передбачено, що споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону N?2189-VIII за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

???1)індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

?2)колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об?єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об?єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

За змістом частини сьомої вказаної статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п?ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.

Положеннями пункту 13 Правил N?830 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Договори про надання комунальних послуг мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

На сайті «Урядовий портал» опубліковано наступні постанови Кабінету Міністрів України: від 08 вересня 2021 р. N? 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N? 830; від 08 вересня 2021 р. N? 1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N? 1182.

Вказаними постановами, зокрема, затверджені тексти типових індивідуальних договорів про надання комунальних послуг, що є публічними договорами приєднання, а саме: Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води за 2021 р.; Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за 2021 р.

Тексти вказаних індивідуальних договорів про надання комунальних послуг, що є публічними договорами приєднання, опубліковані на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якшо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір: з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору.

При цьому відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 7 липня 2020 року у справі №712/8916/17, постановах Верховного суду від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі №369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21, від 20 листопада 2024 року у справі №463/6799/18.

Окрім того у справі №311/3489/18 в постанові від 22 грудня 2020 року Верховним Судом зазначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Таким чином з 1 грудня 2021 року з відповідачамим є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021 р. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов?язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.

Щодо доводів в частині того, що відповідачі з 2007 року відключені від централізованого опалення та водопостачання, суд зазначає наступне.

Як регламентовано ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

За приписами п.п. 14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, в редакції від 08 вересня 2021 року за № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до п. 13, 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від плати за абонентське обслуговування та від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), який розраховується та розподіляється між усіма споживачами згідно з пунктом 15 цих Правил.

Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Таким чином відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від обов`язку здійснення плати за абонент ське обслуговування енергії та постачання гарячої води.

3 01.12.2021 відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики 315, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року (далі Методика 315), загальний обсяг спожитої теплової енергії та гарячого водопостачання у будівлі складається з таких основних складових: 1. Постачання теплової енергії , що складається з: 1.1. обсягу теплової енергії на опалення приміщення Споживача (квартири, приміщення); 1.2. загальнобудинкових потреб на опалення.

Пунктом 12 розділу IV Методики № 315 передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/ будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/ об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. 2. Постачання гарячої води , що складається з: 2.1. обсягу гарячої води (при умові її споживання); 2.2. витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Дана складова є обов`язковою до оплати усіма мешканцями (в т.ч. і для тих, чиї квартири відключені від мереж ЦО і ГВ) на підставі ч.6 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» (розділ І ст. 4 п. 6) та Постанови КМУ №808 від 21.08.2019 р. з 1 грудня 2021 року споживачам виставляється плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії. Розмір плати за абонентське обслуговування нараховується щомісячно протягом року у фіксованому розмірі на один особовий рахунок незалежно від кількості мешканців у квартирі та незалежно від обсягу споживання послуги або відсутності споживання послуг.

Тобто, внутрішньобудинкова система опалення якраз і належить до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною . Саме тому кожен мешканець будинку зобов`язаний брати участь в управлінні та функціонуванні інженерних систем багатоповерхового будинку. Підтримання температури у приміщеннях загального користування відбувається не тільки через опалювальні пристрої, а також за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. У будинку відповідачів підтримується температура вище 0° С.

29 грудня 2023 року постановою № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати житлово - комунальних послуг» Кабінет Міністрів України скасував заборону на припинення надання житлово - комунальних послуг та нарахування штрафів та пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 26 ЗУ « Про житлово - комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово - комунальні послуги споживач зобов?язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку плати за житлово - комунальні послуги.

Відтак, оскільки у справі яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведені позивачем розрахунки заборгованості є невірними, а також ніщо не свідчить про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, оскільки доказів протилежного відповідачами не представлено, суд приймає вказані вище розрахунки заборгованості відповідача як належний та допустимий доказ позовної вимоги.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в рівних частках понесені судові витрати, а саме на оплату судового збору в розмірі 3028 грн., оплата якого підтверджується наданою позивачем квитанцією.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 332, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 68, 160, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

ухвалив:

позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2025 року по 28.02.2026 року в сумі 2215,11 грн. , пеня 16,91 грн. інфляційні втрати 13, 30 грн. , 3% річних 4, 32 грн. , за послугу з постачання гарячої води за період з 01.09.2022 року по 28.02.2026 року 222,65 грн. , 3% річних 74, 47 грн. в сумі 4435,56 грн. , пеня , інфляційні втрати 224, 86 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судові витрати в розмірі 3328,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: 79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1, ЄДРПОУ 05506460).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя Нор Н.В.