Рішення № 139449785, 03.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/6562/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому просить:

визнати протиправними та скасувати протокол засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03 січня 2026 року № 2026-0103-1149-1523-7 та Свідоцтво про хворобу № 1857 штатної ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 10 жовтня 2023 року в частині формулювання захворювань ОСОБА_1 , що захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби;

зобов`язати госпітальну ВЛК терапевтичного профілю в/ч НОМЕР_1 вжити заходів для встановлення постановою ВЛК причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 за формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» з обов`язковим врахуванням військових та медичних документів в яких вказаний час виникнення хвороб та причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю у забезпеченні захисту Батьківщини та захворюваннями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки захворювання отримано ним при захисті Батьківщини, під час виконання бойових завдань, що підтверджується часом отримання хвороб.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії документів, що стосуються предмета спору.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 відзив Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повернуто без розгляду.

Від військової частини НОМЕР_1 відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 10.11.1984 (а.с.11-15).

10.10.2023 позивача госпітальною ВЛК терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 на підставі статті 75 а графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зазначене рішення викладене у свідоцтві про хворобу №1857 (а.с.17-19). Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки мікрохірургічного кліпування аневризми супраклиноїдного сегмента лівої внутрішньої сонної артерії від 16.08.2023, з приводу мішковидної аневризми супраклиноїдного сегмента лівої внутрішньої сонної артерії, у вигляді заміщеного трепанаціиного дефекту склепіння черепа лівої скроневої кістки, площею 32 см2. Гіпертонічна хвороба третьої стадії. Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги ФКІІ. Дифузний кардіосклероз. Стан після коронаровентрикулографії від 03.04.2022 (стеноз 95 % проксимального та середнього відділів передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії), стентування-2 від 03.04.2022. Недостатність мітрального клапана з регургітацією першого ступеня, недостатність трикусщдального клапана з регургітацією першого ступеня. Поодинока політопна екстрасистолічна аритмія. СНІ.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалопапя другої стадії у вигляді лі вобічної пірамідної недостатності, помірно виражених вестибуло-атакгичного та церебрас- тенічного синдромів. Обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів, деформуючий спондильоз шийного, трудного та попереково-крижового відділів, нефіксований лівобічний С-подібний сколіоз першого ступеня поперекового відділу при незначному порушенні функції храпа. Хронічний вертеорогенний попереково-крижовий радикуліт L5-S1 ліворуч у фазі нестійкої ремісії' при незначному порушенні функції. Поздовжня плоскостопість правої стопи першого ступеня, лівої стопи першого-другого ступеня, з деформуючим артрозом міжфалангового суглоба та плеснофалангового суглобів І пальця правої стопи, зовнішнє відхилення другого ступеня І пальця правої стопи при незначному порушенні функції. Поширений псоріаз. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у фазі ремісії. Незначна рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення могорноевакуаторної функції. Жировий гепатоз без порушення функції'. Хронічна нейро-сенсорна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 0 м на обидва вуха, середній сту пінь втрати слуху при помірному порушенні функції. Далекозорість правого 1,0 Д гри гостроті зору з корекією 1,0.

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Позивачем було подано заяву на вказану довідку військово-лікарської комісії, за результатами розгляду якої Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України прийнято рішення, оформлене протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2026-0103-1149-1523-7 від 03.01.2026 відповідно до якого постановлено: відповідно до вимог підпункту «є» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 , 1965 року народження: «Церебральний атеросклероз. Стан після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу (03.01.2023) за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, помірно виражених вестибуло-атактичного та церебрастенічного синдромів. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт L5-S1 ліворуч у фазі нестійкої ремісії при незначному порушенні функції. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у фазі ремісії. Незначна рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення моторно-евакуаторної функції. Хронічна нейросенсорна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 0 м на обидва вуха, середній ступінь втрати при помірному порушенні функції» - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ Постанову ВЛК про причинний зв`язок зазначених захворювань, за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_3 від 10.10.2023 № 1857 -ВІДМІНИТИ. Причинний зв`язок інших захворювань за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 № 1857 - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН. Підстав для задоволення вимог особи, звільненої з військової служби. ОСОБА_1 згідно заяви від 22.11.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих у нього захворювань за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 № 1857. та прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», на підставі наданих документів, не встановлено. Додатково повідомляється, що згідно підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу 1 Положення, рішення, постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України можуть бути оскаржені в судовому порядку. Постанову/-и, оформлену/-і документом: Свідоцтво про хворобу № 1857 від 10.10.2023 Постанову ВЛК про причинний зв`язок церебрального атеросклерозу, дисциркуляторної енцефалопатії, вертеброгенного радикуліту, виразкової хвороби та нейросенсорної приглухуватості за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 Відмінено (а.с.21-24).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 342/2026 від 27.04.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває по теперішній час.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.

Згідно підпункту 2.5.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

В силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Згідно пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Так, згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 (в редакції, чинній на час проходження обстеження в госпітальній ВЛК) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби;

є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

У позовній заяві позивач вказує на протиправність висновків Свідоцтва про хворобу № 1857 від 10.10.2023 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03 січня 2026 року № 2026-0103-1149-1523-7, у частині пов`язаності наявних у позивача захворювань з проходженням військової служби.

При цьому, як вбачається із наведених вище норм Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Також, суд зазначає, що формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» має відповідати наявністю такій обов`язковій обставині, що захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

У даному випадку, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно довідки військової частини НОМЕР_4 від 28.08.2023 № 1009 позивач у період з 24.02.2022 по 25.02.2022, з 05.03.2022 по 05.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 23.03.2022 по 23.03.2022, з 25.03.2022 по 25.03.2022, з 30.03.2022 по 30.03.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерацією проти України, перебуваючи у місті Чернігові (а.с. 25).

Разом з тим, надані суду виписки з медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультативні висновки спеціалістів, медичні обстеження, не містять інформацію про те, що захворювання позивача виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Доказів того, що захворювання позивача, про які йде мова в оскаржуваних рішеннях, виникли під час безпосередньої участі в бойових діях суду також не було надано.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22.

Суд наголошує, що за відсутності порушення процедури прийняття таких висновків, суд не може оцінити неправомірність таких рішень.

Разом з тим, сама процедура прийняття оскаржуваного рішення позивачем не оскаржується.

Виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання. Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності. З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-78, 139, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, вул. Госпітальна, 16, м. Київ,01133 , код ЄДРПОУ 08356179.

Повний текст рішення виготовлено 03 вересня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА