Рішення № 139449581, 03.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4147/26

Провадження № 2/332/3209/26

Заочне рішення

Іменем України

03 вересня 2026 р.' м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22031000547090, що є змішаним договором та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 74 400,00 грн строком на 60 місяців (до 12.11.2026), включаючи витрати на страховий платіж в сумі 14 400,00 грн на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС».

11.04.2024 між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладений договір факторингу № 11/04/24, відповідно до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступило, а ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками, в тому числі й за вищевказаним кредитним договором, укладеним між АТ «Банк кредит Дніпро» та відповідачем.

Станом на 13.03.2024 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 157 616,06 грн. Всі нарахування відбувалися до укладення договору факторингу, після закінчення строку кредиту кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії, заборгованість до цього часу не сплачена.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 157 616,06 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У позові представник позивача просив суд розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності. Крім того, про розгляд справи останній повідомлявся шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса його зареєстрованого місця проживання розташована у м. Василівка Василівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.11.2021 між АТ «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22031000547090, що є змішаним договором та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 74 400,00 грн строком на 60 місяців (до 12.11.2026), включаючи витрати на страховий платіж в сумі 14 400,00 грн на користь АТ «СК «ТАС». Процентна ставка фіксована, що нараховується на строкову заборгованість в розмірі 0,001% річних; щомісячна комісія 4,5% від суми кредиту за період з 12.11.2021 по 11.03.2023, 3,5% від суми кредиту за період з 12.03.2023 по 11.06.2024, 2,5% від суми кредиту за період з 12.06.2024 по 11.09.2025, 1,4% від суми кредиту за період з 12.09.2025 по 12.11.2026. Проценти за порушення грошового зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України, становлять 56% річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Вказане підтверджується копіями кредитного договору та паспорта споживчого кредиту (а.с. 30-32, 41).

11.04.2024 між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладений договір факторингу № 11/04/24, відповідно до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступило, а ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками, в тому числі й за вищевказаним кредитним договором, укладеним між АТ «Банк кредит Дніпро» та відповідачем (а.с. 8, 20-23, 33).

Станом на 13.03.2024 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 157 616,06 грн, що складається з наступного: залишок простроченої заборгованості 74 288,06 грн; залишок прострочених комісій 83 328,00 грн (а.с. 34-35).

Всі нарахування відбувалися до укладення договору факторингу, після закінчення строку кредиту кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії, заборгованість до цього часу не сплачена.

Щодо нормативного обґрунтування прийнятого судом рішення.

Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, зокрема, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Стаття 625 ЦК України передбачає наступне: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість. Поряд з цим, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, однак лише в частині тіла кредиту в розмірі 74 288,06 грн.

В частині стягнення комісії в розмірі 83 328,00 грн суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги, з огляду на таке.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Спірний договір укладено 12.11.2021, тому суд застосовує норми Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 25.07.2021, що діяла на момент укладення договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 23.04.2021, що діяла на момент укладення кредитного договору, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 23.04.2021, що діяла на момент укладення кредитного договору, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Факт надання адвокатом правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правничої допомоги, укладеного 01.04.2024 між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС»; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Маслюженком М.П.; копією ордеру; копією акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 16.12.2024 на суму 7 200,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню частково, на 47,13%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 3 393,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» задоволені частково, на 47,13%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 254,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцерозташування: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-ий поверх, прим. 68, 69, ЄДРПОУ 43575686) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 22031000547090 від 12.11.2021 в розмірі 74 288,06 грн, судовий збір в розмірі 1 254,79 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 393,36 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун