Рішення № 139449479, 02.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1625/26

Провадження № 2/309/855/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Тодьер А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю

«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором -,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.01.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований відповідачем, 08.01.2020 року.

Сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит; - сума кредиту складає 3 100,00 грн.; - стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожен день користування; - строк кредиту 30 днів.

21.01.2020 року між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено Додатковий договір 477797 до Договору №419897.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.

Відповідач здійснив платежі на суму 1324,60 грн., не виконав свої зобов`язання, що передбачені умовами Кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.

22 лютого 2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2020 року.

21 жовтня 2024 року, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/2, згідно якого, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за Договором № 419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2020 року.

Станом на 24 квітня 2026 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 411,02 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 3 100,00 грн.; заборгованість по відсотках (та прострочені відсотки) 6 489,00 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; інфляційне збільшення 1 822,02 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №419897 від 08.01.2020 р. у розмірі 11 411,02 грн. та судові витрати.

05.05.2026 року ухвалою Хустського районного суду відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд справу розглядати за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направленням йому поштової кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення йому відповідної кореспонденції. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

08.01.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно п.1.2. Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїм зобов`язань за цим Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови Договору: відповідно до п. 1.3.1., п.1.3.2. акційна процентна ставка становить 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних) у межах строку надання позики. Стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних).

21.01.2020 р. між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір 477797 до Договору №419897 про надання коштів у позику.

Згідно Додаткового договору 477797 сторони домовились встановити нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 21.02.2020.

Згідно листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих.№1-1609 від 16.09.2025, вбачається успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: НОМЕР_1 у сумі 3 100,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua НОМЕР_2 .

22.02.2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за Договором № 419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2020 року.

Згідно Витягу з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог №015-220221/01 від 22.02.2021 року та Витягу з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог №015-220221/01 від 19.05.2021 року ТОВ «СІРКО ФІНАНС» прийняло право грошової вимоги до боржників в тому числі і до відповідача.

21.10.2024 року між ТОВ «СІРКО ФІНАНС» та ТОВ «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу № 20241021/2.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги №20241021/2 ТОВ «АРТЕМІДА-Ф» набуло право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за Договором №419897 від 08.01.2020 року на загальну суму 9 589,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №419897 від 08.01.2020 року про надання коштів на умовах фінансового кредиту станом на 21.02.2021 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість у сумі 6 345,70 грн. , з яких відповідач сплатив кошти у сумі 1 324,60 грн.

Згідно Детального розрахунку заборгованості (Виписки з особового рахунку) ОСОБА_1 станом на 24.04.2026 року за Договором №419897 від 08.01.2020 року має заборгованість у сумі 11 411,02 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту 3 100,00 грн.; заборгованість за відсотками 6 489,00 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; заборгованість за інфляційне збільшення - 1 822,02 грн.

Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 12 і 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження, позов ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» надавалася адвокатом Бачинським О.М. на підставі договору про надання правової допомоги № 211100275 від 22.04.2026 року.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги №211100275 від 22.04.2026 року, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 7 000,00 грн.; розрахунок суми судових витрат; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд приймає вказані документи в якості доказів на підтвердження виконання адвокатом Бачинським О.М. робіт на підставі договору про надання правової допомоги № 211100275 від 22.04.2026 року, а також на підтвердження вартості наданих адвокатом послуг на загальну суму 7 000,00 грн.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Виходячи з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, не надано клопотання про зменшення таких витрат або доказів їх неспівмірності, враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077,1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (реквізити Позивача: Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_4 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634) заборгованість за кредитним Договором №419897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2020 року в розмірі 11 411 (одинадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень, 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (реквізити Позивача: Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_4 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні, 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.