Ухвала суду № 139449409, 28.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12473/26

1-кс/308/5287/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42026070000000089 від 17.06.2026,про застосування щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, запобіжного заходу у вигляді застави ,,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026070000000089 від 17.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обрано депутатом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на місцевих виборах 25.10.2020, у зв`язку з чим він, будучи у період з 25.10.2020 по теперішній час депутатом місцевої ради, відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування.

ОСОБА_4 14.03.2026 о 16 годині 12 хвилині, перебуваючи на території Ужгородського району Закарпатської області, у точно не встановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням комп`ютерної техніки із ІР-адреси НОМЕР_1 , будучи обізнаним про обов`язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітний рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, розпочав подачу декларації за 2025 рік, тобто пройшов автентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», створивши таку декларацію з унікальним ідентифікатором документа a5a2075c-1059-455d-b4d1-8394934e9670.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимогам законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи ознайомленим з Порядком, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов`язок та всупереч п. п. 2-1, 7 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні електронної форми щорічної декларації за 2025 рік:

- о 19 годині 49 хвилині 16.03.2026 не вказав у розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» відомості про два об`єкти нерухомого майна загальною вартістю 2 557 186,00 грн, зведені на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124884800:11:018:0112 та 2124884800:11:018:0400, що належать на праві приватної власності члену його сім`ї - дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши зазначений розділ незаповненим;

- о 19 годині 52 хвилині 16.03.2026 не вказав у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відомості про одержаний ним у 2025 році дохід від відчуження транспортного засобу у розмірі 75 000,00 грн, зазначивши у цьому розділі власний дохід у загальному розмірі 1 293 310,00 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124884800:11:018:0112 площею 0,0401 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зведено одноповерхову будівлю загальною площею 62,7 кв. м, що використовується як гараж, а на земельній ділянці з кадастровим номером 2124884800:11:018:0400 площею 0,0407 га, розташованій за тією самою адресою, - садовий будинок. Право власності на зазначені об`єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно з висновком експерта з питань судової оціночно-будівельної експертизи від 10.08.2026 № 65-26 ринкова вартість зазначених об`єктів станом на 31.12.2025 становить: об`єкта, розташованого на земельній ділянці 2124884800:11:018:0112, - 1 003 743,00 грн; садового будинку, розташованого на земельній ділянці 2124884800:11:018:0400, - 1 553 443,00 грн, а всього - 2 557 186,00 грн.

Крім того, за відомостями Головного сервісного центру МВС України 15.04.2025 за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб - мотоцикл KAYO T2 ROAD, 2024 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вартістю 55 200,00 грн, який 03.07.2025 відчужено на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за договором купівлі-продажу вартістю 75 000,00 грн. Одержаний від відчуження дохід до розділу 11 декларації не внесено, при цьому задекларований ОСОБА_4 власний дохід у розмірі 1 293 310,00 грн повністю відповідає відомостям Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2025 рік.

У подальшому ОСОБА_4 о 20 годині 00 хвилині 16.03.2026, підтвердивши повноту та достовірність відомостей, вказаних у щорічній декларації за 2025 рік, ознайомився з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей, о 20 годині 01 хвилині перейшов на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису та того самого дня о 20 годині 01 хвилині, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підписав та подав електронну декларацію з унікальним ідентифікатором документа a5a2075c-1059-455d-b4d1-8394934e9670, у якій містились завідомо недостовірні відомості, внесені до розділів 4 та 11 щорічної декларації за 2025 рік, шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_4 у щорічній декларації за 2025 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 632 186,00 гривень, а саме: 2 557 186,00 грн (розділ 4) та 75 000,00 грн (розділ 11), чим не дотримав вимог п. п. 2-1, 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328 гривень, тобто завідомо недостовірні відомості, внесені ОСОБА_4 до щорічної декларації за 2025 рік, відрізняються від достовірних на 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених у 2026 році.

26.08.2026 виконувачем обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, а саме: висновком експерта з питань судової оціночно-будівельної експертизи від 10.08.2026 № 65-26; протоколом огляду матеріалів супутникової фотозйомки від 21.08.2026 з фототаблицею, наданих Державним космічним агентством України; відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; відомостями Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостями про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій, наданими Національним агентством з питань запобігання корупції; відомостями Головного сервісного центру МВС України; відомостями Державного реєстру фізичних осіб платників податків; копією щорічної декларації ОСОБА_4 за 2025 звітний рік.

Зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого умисно, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: він може знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на дружину ОСОБА_7 , посадових осіб Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_6 , посадових осіб ТОВ «АРКТИКА-ЗАХІД», ТОВ «ЕКВІНОКС ТРЕЙД», ТОВ «ЗЕЛЕНГОСП-УЖГОРОД», ТОВ «АРТМЕТАЛ УКРАЇНА», а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на наявність у нього двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 (виданий 05.02.2018, дійсний до 05.02.2028) та № НОМЕР_4 (виданий 20.01.2026, дійсний до 20.01.2036), а також з огляду на розташування зареєстрованого місця проживання підозрюваного у прикордонній з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією та Словаччиною зоні.

На підставі вищенаведеного, вважає, що необхідно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 66 560 гривень 00 копійок, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Адвоката в судовому засідання заперечила щодо клопотання в частині обмеження виїзду з населеного пункту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення адвоката, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026070000000089 від 17.06.2026.

Слідчим суддею також встановлено, що 26.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн, тобто межі застави складають від 3 328,00 грн до 66 560,00 грн.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких прокурор повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

При прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, одружений, є фізичною особою підприємцем.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугують підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, уважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя доходить переконання про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя наряду з положеннями ст. 182 КПК України також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., і такий розмір застави буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки, зазначені у клопотанні.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого чи прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, зокрема з ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з питань пред`явленої підозри;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме паспорти НОМЕР_3 . GN296244.

Строк дії обов`язків визначити до 2 місяців у межах строку досудового розслідування, а саме до 26.10.2026 включно.

Застава повинна бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок для зарахування коштів у разі застосування застави як запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1