Ухвала суду № 139449389, 28.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12473/26

1-кс/308/5288/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42026070000000089 від 17.06.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , депутата Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, працює у ДКП Оноківської сільради різноробом, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч.1 ст.209 КК України,

встановив:

Прокурор звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, з якого вбачається, що ОСОБА_4 , будучи депутатом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, тобто суб`єктом декларування, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 обрано депутатом Оноківської сільської ради на місцевих виборах 25.10.2020, у зв`язку з чим він, відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом декларування та зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

25.01.2024 о 12 годині 17 хвилині, ОСОБА_4 перебуваючи на території Ужгородського району Закарпатської області, у точно не встановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням комп`ютерної техніки із ІР-адреси НОМЕР_1 , будучи обізнаним про обов`язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітний рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, розпочав подачу декларації за 2022 рік, тобто пройшов автентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», створивши таку декларацію з унікальним ідентифікатором документа 1af7ce2e-1e2c-43df-bb78-2d8e559d4d76.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимогам законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи ознайомленим з Порядком, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов`язок та всупереч п. п. 2, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні електронної форми щорічної декларації за 2022 рік:

- о 10 годині 23 хвилині 26.01.2024 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» вніс завідомо недостовірні відомості, а саме зазначив дві земельні ділянки, розташовані у с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, тоді як станом на 31.12.2022 йому належала одна така ділянка - з кадастровим номером 2124884500:11:015:0270, оскільки право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884500:11:015:0318 припинено 14.12.2022 у зв`язку з її відчуженням;

- о 10 годині 29 хвилині 26.01.2024 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» умисно не зазначив відомості про одержані ним у 2022 році доходи та кошти у загальному розмірі 3 206 711,00 грн, а саме: 59 823,00 грн доходу, нарахованого податковими агентами; 2 585 290,00 грн доходу від відчуження нерухомого майна разом із земельною ділянкою з кадастровим номером 2124884500:11:015:0318; 561 598,00 грн коштів, які надійшли на відкриті на його ім`я рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», зазначивши у цьому розділі лише дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 31 875,00 грн;

- о 10 годині 29 хвилині 26.01.2024 у розділі 12 «Грошові активи» вніс завідомо недостовірні відомості, а саме зазначив кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 270 000,00 грн, тоді як згідно з відомостями банку станом на 31.12.2022 залишок коштів на всіх відкритих на його ім`я рахунках становив 50 603,35 грн, тобто на 219 396,65 грн менше;

- о 10 годині 30 хвилині 26.01.2024 у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» умисно не зазначив відомості про правочин, вчинений 14.12.2022, за яким він відчужив на користь ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 2124884500:11:015:0318 разом із розташованим на ній житловим будинком садибного типу (незавершеного будівництва) за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , дійсна вартість предмета якого станом на 14.12.2022 становила 2 585 290,00 грн.

У подальшому ОСОБА_4 о 10 годині 30 хвилині 26.01.2024, підтвердивши повноту та достовірність відомостей, вказаних у щорічній декларації за 2022 рік, ознайомився з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей, о 10 годині 32 хвилині перейшов на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису, а о 10 годині 33 хвилині, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підписав та подав електронну декларацію з унікальним ідентифікатором документа 1af7ce2e-1e2c-43df-bb78-2d8e559d4d76, у якій містились завідомо недостовірні відомості, внесені до розділів 3, 11, 12 та 14 щорічної декларації за 2022 рік, шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_4 у щорічній декларації за 2022 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 6 011 397,65 гривень, а саме: 3 206 711,00 грн (розділ 11), 219 396,65 грн (розділ 12) та 2 585 290,00 грн (розділ 14), чим не дотримав вимог п. п. 2, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_4 , діючи умисно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше другої половини 2019 року, одержав грошові кошти, законність походження яких у встановленому законом порядку не підтверджено, за рахунок яких у період з другої половини 2019 року по 2022 рік здійснив будівництво житлового будинку садибного типу (незавершеного будівництва) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124884500:11:015:0318 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з висновком експерта з питань судової оціночно-будівельної експертизи від 10.08.2026 № 65-26 ринкова вартість зведеного ОСОБА_4 житлового будинку садибного типу (незавершеного будівництва) становила: станом на 31.12.2021 - 1 921 545,00 грн (без урахування вартості земельної ділянки); станом на 14.12.2022 2 585 290,00 грн (разом із земельною ділянкою). Водночас сукупний нарахований ОСОБА_4 дохід за 2019-2024 роки за відомостями Державної податкової служби України становив лише 471 598,97 грн.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на приховування та маскування незаконного походження зазначеного майна, володіння ним, прав на нього та джерела його походження, ОСОБА_4 право власності на зведений об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєстрував, в експлуатацію такий об`єкт не приймав, відомостей про нього у розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» щорічних декларацій не відображав, а 14.12.2022 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу, предметом якого формально визначено виключно земельну ділянку вартістю 67 000,00 грн, тоді як відомостей про розташований на ній житловий будинок садибного типу (незавершеного будівництва) договір не містить. Розрахунок за зазначеним правочином здійснено поза межами банківської системи.

У подальшому, з метою створення видимості вибуття майна в іншому звітному періоді, ОСОБА_4 у щорічній декларації за 2023 звітний рік, поданій 27.03.2024, зазначив відомості про цей правочин із недостовірною датою його вчинення - 01.01.2023 замість 14.12.2022.

Таким чином, у період з другої половини 2019 року по 27.03.2024 ОСОБА_4 вчинив сукупність активних умисних дій, спрямованих на легалізацію (відмивання) майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, маскуючи у такий спосіб незаконність походження такого майна шляхом нереєстрації права власності, невідображення майна у деклараціях, оформлення договору без зазначення дійсного предмета правочину та проведення розрахунку поза межами банківської системи, чим фактично надав йому вигляду правомірно набутого, на суму 2 585 290,00 гривень.

26.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

Прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, в тому числі і тими, що долучені до матеріалів клопотання, зокрема: висновком експерта від 10.08.2026 № 65-26; матеріалами ретроспективної супутникової фотозйомки, наданими Державним космічним агентством України, згідно з якими будівля із зведеними стінами та влаштованою покрівлею у межах земельної ділянки 2124884500:11:015:0318 простежується на знімку від 14.05.2021; договором купівлі-продажу від 14.12.2022 та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; будівельним паспортом забудови земельної ділянки від 02.05.2022 № А2826877777670571219; відомостями про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій, наданими Національним агентством з питань запобігання корупції; протоколом огляду виписок за банківськими рахунками від 21.08.2026 з фототаблицею; протоколом огляду відомостей про суми виплачених доходів від 18.08.2026 з фототаблицею; копіями щорічних декларацій за 2019-2025 звітні роки, протоколами огляду земельної ділянки 2124884500:11:015:0318 за участі експерта.

Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, а тому наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування прокурор зазначив, що ОСОБА_4 як депутат сільської ради та член постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою має широке коло знайомих у територіальній громаді, володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу (за відомостями ДПС України останнє нарахування доходу зафіксовано у травні 2024 року в розмірі 21,33 грн, а за 2025-2026 роки відомості про дохід відсутні), систематично відчужує належне йому майно (у 2021 році - три транспортні засоби, у 2022 році - земельну ділянку з розташованим на ній об`єктом нерухомості, у 2024 році - іншу земельну ділянку, а станом на 31.12.2025 нерухомого майна у власності не мав), а Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією та Словаччиною, при цьому зареєстроване місце проживання підозрюваного розташоване у прикордонній зоні.

Щодо ризику знищення, приховання або спотворення речей і документів прокурор зазначив, що обшук за місцем проживання ОСОБА_4 не проводився, документи щодо будівництва об`єкта нерухомості (проектна документація, договори з підрядниками, розрахункові документи) та документи щодо фактичних розрахунків за договором купівлі-продажу від 14.12.2022 не вилучені та перебувають у вільному розпорядженні підозрюваного.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків прокурор зазначив, що не допитаний ряд осіб, показання яких мають істотне значення для доказування, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус ОСОБА_7 , а також фізичні особи, від яких на рахунки підозрюваного надходили кошти без зазначення призначення платежу ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ), та посадові особи Оноківської сільської ради, які видавали будівельний паспорт, при цьому вказані особи проживають у тій самій територіальній громаді, що й підозрюваний, а сам ОСОБА_4 , будучи депутатом та маючи широке коло знайомств, може використати свій авторитет для впливу на них.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор зазначив, що протиправна поведінка ОСОБА_4 має триваючий характер: у деклараціях за 2023-2025 звітні роки він за відсутності задекларованого доходу відобразив послідовне зростання грошових активів (250 000,00 грн, 350 000,00 грн та 450 000,00 грн відповідно), у декларації за 2023 звітний рік зазначив недостовірну дату правочину, а 27.05.2026, тобто вже після початку досудового розслідування, набув у власність земельну ділянку вартістю 417 120,00 грн за відсутності задекларованого доходу.

З огляду на викладене прокурор просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України у сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 копійок.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із ізоляцією..

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026070000000089, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

26.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме висновком експерта від 10.08.2026 № 65-26, матеріалами ретроспективної супутникової фотозйомки, договором купівлі-продажу від 14.12.2022 та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будівельним паспортом забудови земельної ділянки, відомостями Національного агентства з питань запобігання корупції, протоколами огляду виписок за банківськими рахунками та відомостей про суми виплачених доходів, копіями щорічних декларацій за 2019-2025 звітні роки, протоколами огляду земельної ділянки.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, є депутатом сільської ради, раніше не судимий.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 зазначив, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя враховує, що зазначений прокурором в клопотанні та заявлений в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, знайшов своє підтвердження, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна, не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу, систематично відчужує належне йому майно, а зареєстроване місце його проживання розташоване у прикордонній зоні поблизу державного кордону України з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією та Словаччиною.

Перевіряючи наявність ризику знищення, приховання або спотворення речей і документів, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, обшук за місцем проживання підозрюваного не проводився, документи щодо будівництва об`єкта нерухомості та щодо фактичних розрахунків за договором купівлі-продажу від 14.12.2022 не вилучені та перебувають у вільному розпорядженні ОСОБА_4 , а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити зазначені документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків за відсутності дієвого запобіжного заходу є реальним, оскільки не допитані особи, показання яких мають істотне значення для доказування, проживають у тій самій територіальній громаді, що й підозрюваний, а ОСОБА_4 , будучи депутатом Оноківської сільської ради та маючи широке коло знайомств серед місцевого населення та посадових осіб ради, може використати свій авторитет для підшукання осіб, які нададуть вигідні йому показання, або для впливу на вже встановлених свідків з метою зміни чи відмови від показань. При цьому вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оцінюючи наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що протиправна поведінка підозрюваного мала триваючий характер протягом кількох звітних періодів (зазначення недостовірних відомостей у деклараціях за 2022-2023 звітні роки), а також те, що 27.05.2026, тобто вже після початку досудового розслідування, ОСОБА_4 за відсутності задекларованого доходу набув у власність земельну ділянку вартістю 417 120,00 грн, що свідчить про продовження підозрюваним діяльності, спрямованої на набуття активів за рахунок коштів невстановленого походження.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.

Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов`язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначено в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, прокурор в судовому засіданні не довів, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених обов`язків, що слід встановити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі понад 3 000 000 гривень, не обгрунтував те, чим вказаний випадок є винятковим. Прокурор не довів фінансову спроможність ОСОБА_4 внести заставу в запропонованому ним розмірі та не надав ніяких документальних підтверджень наявності у ОСОБА_4 3 000 000 гривень, не проаналізував його сімейний і майновий стан. З огляду на викладене слідчий суддя не вбачає підстав для встановлення розміру застави понад гранічно визначені законом межі.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує, як характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, спонукатиме підозрюваного виконувати процесуальні обов`язки, покладені на нього цією ухвалою, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.

Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів до 26 жовтня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду ;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, зокрема з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків становить два місяці й визначено до 26.10.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №42026070000000089 від 17.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1