Ухвала суду № 139449263, 03.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 6-а/641/2/2026 Справа № 641/4242/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 641/4242/16-а за заявою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 641/4242/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25.05.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

-визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст.. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами, внесеними згідно із Законом України №358/95-ВР від 05.10.1995 року , у редакції ЗУ №2663-ІІІ від 12.07.2001 року , що діяла станом на липень 2008 року) на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-346 від 01.04.2016 року про заробітну плату станом на 01.12.2015 року;

-скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 14.04.2016 року щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про прокуратуру;

-зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова зробити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами , внесеними згідно із Законом України №358/95-ВР від 05.10.1995 року, у редакції ЗУ №2663-ІІІ від 12.07.2001 року , що діяла станом на липень 2008 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку (щомісячної ( чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури , згідно довідки прокуратури Харківської області №18-346 від 01.04.2016 року про заробітну плату, починаючи з 01.12.2015 року , без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

29.06.2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління МЮ України Пересічанською Я.В. через систему Електронний суд подано заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», в якій вона просила вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №641/4242/16-а шляхом зміни способу та порядку виконання рішення суду, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої різниці в пенсії у розмірі 1 676 381, 24 грн.

В обґрунтування заяви зазначила, що виконання рішення можливе за умови зміни його порядку та способу виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої різниці в пенсії у розмірі 1 676 381, 24 грн.

07.07.2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подані заперечення на заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в яких вона просила відмовити у задоволенні зазначеної заяви. Зазначила, що виконання рішення суду шляхом здійснення виплат здійснюється в межах встановлених бюджетних асигнувань, а заявник заявляючи вимогу про зміну способу або порядку виконання рішення шляхом стягнення грошових коштів фактично просить змінити суть резолютивної частини рішення суду.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги, викладені в заяві підтримала та просила задовольнити.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові заперечення, в яких також просила розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Судом встановлено, що постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25.05.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

-визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст.. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами, внесеними згідно із Законом України №358/95-ВР від 05.10.1995 року , у редакції ЗУ №2663-ІІІ від 12.07.2001 року , що діяла станом на липень 2008 року) на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-346 від 01.04.2016 року про заробітну плату станом на 01.12.2015 року;

-скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 14.04.2016 року щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про прокуратуру;

-зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова зробити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами , внесеними згідно із Законом України №358/95-ВР від 05.10.1995 року, у редакції ЗУ №2663-ІІІ від 12.07.2001 року , що діяла станом на липень 2008 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку (щомісячної ( чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури , згідно довідки прокуратури Харківської області №18-346 від 01.04.2016 року про заробітну плату, починаючи з 01.12.2015 року , без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

Зазначене рішення суду набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22.06.2021 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 у справі № 641/4242/16-а задоволено. Роз`яснено, що при виконанні постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року за адміністративним позовом слід проводити виплати пенсії за вислугу років згідно постанови суду від 25.05.2016 року та проводити перерахунки і виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , без обмеження граничного розміру пенсії, відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХП від 05.11.1991 року в редакції, чинній на момент призначення пенсії, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, на підставі додатково поданих документів (довідок (інформацій), виданих прокуратурою Харківської області, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати 57 384,60 грн. (довідка прокуратури Харківської області № 21-135 від 12.11.2020 щодо розміру нарахованої заробітної плати на посаді старшого прокурора відділу прокуратури області у тому числі: посадового окладу - 37 836,00 грн., надбавки за вислугу років - 11 350,80 грн., матеріальної допомоги для оздоровлення - 4 098,90 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 4 098,90 грн.) без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати з урахуванням виплачених сум, виплачуючи різницю в пенсії за минулий час не більш як 12 місяців.

З наданих заявником копій матеріалів виконавчого провадження № 686888471 вбачається, що державним виконавцем вживались заходи з виконання зазначеного рішення суду, однак, станом на 26.06.2026 року рішення суду не виконано, грошові кошти, належні стягувачу до виплати за рішенням суду не виплачені, сума доплати, що підлягає виплаті стягувачу ОСОБА_1 складає 1 676 381,24 грн., що підтверджується протоколом за період з 01.10.2020 31.10.2025 року.

Суд зазначає, що боржником до суду не надано доказів виплати позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду у справі № 641/4242/16-а в повному обсязі.

Тобто, рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25.05.2016 року у справі № 641/4242/16-а, яке набрало законної сили, не виконується у повному обсязі протягом тривалого часу.

Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення або заміни способу виконання рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25.05.2016 року по справі № 641/4242/16-а.

Суд зазначає, що наведені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Тобто особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Отже, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане в повному обсязі.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 641/4242/16-а.

ВИРІШИВ:

Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 641/4242/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Змінити спосіб виконання постанови Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 травня 2016 року по справі № 641/4242/16-а, встановивши спосіб виконання постанови шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої різниці в пенсії у розмірі 1 676 381 (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 24 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя -І. В. Чайка