Ухвала суду № 139449136, 03.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21401/26

Провадження № 2/638/11958/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

02 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Лагута Геннадій Олексійович звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2026 року визначено головуючою суддею (суддею-доповідачем) Яковлеву В.М.

Матеріали справи суддею Яковлевою В.М. отримано 03 вересня 2026 року.

03 вересня 2026 року отримано інформацію про зареєстроване, в установленому законом порядку, місце проживання позивача.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175 і 177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що на даний час не може бути відкрито провадження у справі, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 ЦПК України.

Норми вказаних статей є імперативними та носять не рекомендаційний характер, а є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2026 року 3328.00 грн.

Таким чином при поданні позовної заяви, позивачем підлягав сплаті судовий збір у сумі 1064, 96 грн (3328,00 грн х0,4х0,8).

Офіційні розрахунки для сплати судового збору за подання позовної заяви до Шевченківського районного суду міста Харкова розміщені на офіційному сайті суду, а саме:

Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA338999980313191206000020653

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Проте, до матеріалів позову не долучено документу, який підтверджував би факт сплати судового збору.

При цьому, представник позивача зазначає, що оскільки позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, то він, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

З цього приводу суд зазначає таке.

У п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12.02.2020 зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2025 року у справі №990/334/25, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі №567/79/23 підтвердила, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

У даній справі предметом позову є розірвання шлюбу.

Заявлені вимоги не пов`язані із реалізацією чи захистом прав позивача як особи, яка має статус учасника бойових дій, у розумінні положень Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема статей 12, 22 цього Закону, а випливають із загальних підстав цивільно-правових відносин.

Отже, як встановлено судом, відповідач звертається із позовною заявою про розірвання шлюбу, тобто, відносно тих прав, які не зачіпають обсяг соціальних гарантій та жодним чином не стосуються соціального і правового захисту учасника бойових дій. За таких обставин відсутній безпосередній зв`язок між предметом спору та реалізацією прав відповідача як учасника бойових дій, передбачених Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Сам по собі статус учасника бойових дій не є підставою для звільнення від сплати судового збору, якщо спір не стосується порушення прав, що випливають із такого статусу.

Аналогічну правову позицію щодо порядку застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, а також від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23.

Відтак ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору, попри наявність статусу учасника бойових дій, як на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 так і на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про судовий збір», оскільки відсутній безпосередній зв`язок спору як із реалізацією прав, гарантій і пільг, передбачених статусом учасника бойових дій, так і з виконанням військового обов`язку чи службових обов`язків військовослужбовця.

Враховуючи вищезазначене, позивачу слід сплатити судовий збір за вірними реквізитами та надати суду квитанцію про його оплату.

У той же час, позивачем не зазначено про наявність або відсутність у відповідача та у самого позивача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Крім того суд зазначає, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року по справі № 526/442/22 (провадження № 61-6895св22), зважаючи на зміст статей 95, 177 ЦПК України, залишення позовної заяви без руху з підстав ненадання оригіналу свідоцтва про шлюб є порушенням принципу верховенства права, права на справедливий суд, суперечить завданням цивільного судочинства.

Разом із тим, згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтва про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про одруження у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про одруження.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду із заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про шлюб, однак оригінал свідоцтва суду не надано.

Щодо необов`язкового надання оригіналу свідоцтва про шлюб, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 526/442/22 (провадження № 61-6895св22), суд зазначає, що згідно зі статтею 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 95 ЦПК України).

Суд вважає необхідним надати оригінал свідоцтва про шлюб.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - залишити без руху для виконання вимог статей 175 і 177 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, а саме: надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору, або підстави звільнення від сплати судового збору; зазначити про наявність/відсутність у сторін зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»; надати оригінал свідоцтва про шлюб.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. М. Яковлева