Рішення № 139448875, 03.09.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/575/26

пров. 2/393/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1456-9095 від 07.10.2024 на загальну суму 15690,40 грн. Позов мотивований тим, що 07.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі по тексту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивачем) та ОСОБА_1 (далі по тексту позичальник, відповідач)за допомогою веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1456-9095 (далі по тексту кредитний договір).

Із змісту кредитного договору, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А1982, для підписання вищевказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 8800,00 грн, строк кредитування 30 днів, базовий період складає 15 днів, комісія за видачу кредиту 28 % від суми кредиту. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 15690,00 гривень, а саме заборгованість за кредитом 8800,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 26,40 гривень, заборгованість за комісією 2464,00 гривень, заборгованість по штрафах 4400,00 грн. А тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.08.2026 у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

27.08.2026 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив в якому остання просила у задоволенні позові відмовити. Також вказала, що сторона позивача не надала до суду належних та достатніх доказів отримання нею коштів на підставі укладеного договору та наявності заборгованості. Крім того матеріали справи не містять доказів про те, що вона володіла або користувалася банківською картою номер якої вказав позивач, або ж знімала нібито перераховані їй кредитні кошти. Також вважає, що вимоги позову в частині стягнення комісії не підлягають задоволенню, так як стягнення комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту, суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів. Крім того надала докази направлення відзиву позивачу.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В позовній заяві та клопотанні від 10.07.2026 просили справу розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суду не надала. З заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 07.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1456-9095 продукту «CREDOS», який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, за яким сума кредиту становить 8800,00 грн, строк кредитування 30 днів, базовий період складає 15 днів, комісія за видачу кредиту 28 % від суми кредиту, дата повернення (виплати) кредиту 05.11.2024, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3433,31 процентів, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,943 % (а.с.12-21зворот, 22-29, 29зворот, 30-32, 32зворот-41зворот).

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписано ОСОБА_1 за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1982. Також позичальником для укладення кредитного договору були надані паспорт громадянина України, РНОКПП, про що зазначено в кредитному договорі.

У відзиві відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала щодо факту укладення кредитного договору, проте, вказала до стороною позивача не було надано належних та достатніх доказів підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування кредитними коштами.

Проте позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) перерахував відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay, ID операції 2528693483 сума та валюта операції 8800,00 UAH, дата та час операції 2024.10.07 13:00, призначення платіжної операції видача кредитних коштів за договором 1456-9095, 2024-10-07, номер платіжного інструменту 424949*56 (а.с.42).

Також згідно довідки наданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1456-9095 від 07.10.2024 ОСОБА_1 , видача коштів за кредитним договором № 1456-9095 від 07.10.2024, дата платежу 2024-10-07, сума платежу 8800,00 грн (а.с.43).

Тобто, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі визначеній кредитним договором.

Щодо тверджень відповідача, що заборгованість за комісією суперечить положенням ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», то суд зазначає, що згідно п.4.11 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 28 % від суми виданого кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної лінії існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Позивач у позовній заяві вказує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредиту, процентів, комісій за користування кредитом не виконала, тому у неї виникла заборгованість на загальну суму 15690,40 гривень, а саме заборгованість за кредитом 8800,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 26,40 гривень, заборгованість за комісією 2464,00 гривень, заборгованість по штрафах 4400,00 грн.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із статтею 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитними договорами відповідач порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення позивачу 8800,00 гривень заборгованості за кредитом, 26,40 гривень заборгованості за нарахованими процентами, 2464,00 гривень заборгованості за комісією, томусуд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з останньої 11290,40 грн в рахунок погашення заборгованості за наданим кредитом підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за штрафами на загальну суму 4400,00 грн то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.

Оскільки штрафи у сумі 4400,00 гривень нараховані відповідачу у період дії воєнного стану, у їх стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують викладеного вище висновку суду.

За наведених обставин позов ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

Крім того відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1915,79 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 258 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_2 UAH, банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1456-9095 від 07.10.2024 на загальну суму 11290 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 40 копійок та яка складається з заборгованості за кредитом 8800,00 гривень, заборгованості за нарахованими процентами 26,40 гривень, заборгованості за комісією 2464,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення штрафів на загальну суму 4400,00 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_2 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1915,79 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Ю.В. Рачкелюк