Ухвала суду № 139448735, 03.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1731/26

Провадження № 1-кп/390/88/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадженні № 12026120000000176 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з середьою спеціальною освітою, військовослужбовця, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявністю обґрунтованого обвинувачення, обставин вчинення злочину, його тяжкості, наслідків, міри покарання, а також особи обвинуваченого ОСОБА_5 . Обвинувачений може переховуватися шляхом залишення місця свого проживання, маючи при цьому, всі можливості та засоби, в т.ч. здійснення виїзду за межі території України у незаконний спосіб. Перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілу, з метою схилити їх до зміни чи відмови від раніше наданих показів для уникнення відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правпорушення. Можливість настання наведених вище ризиків прямо залежить від застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт чи застава. Прокурор вважає, що більш м`які запобіжні заходи, будуть сприяти уникненню від відповідальності шляхом переховування від органів суду, здійснення впливу на свідків, потерпілу, які підлягають допиту у суді, вчинення іншого кримінального правопорушення. Також прокурор посилається на факт вчинення обвинуваченим самовільного залишення військової частини та домашнього насильства відносно потерпілої.

У судовому засіданні захисник просив визначити обвинуваченому альтернативу запобіжному заходу - заставу у мінімальному розмірі, оскільки зазначені прокурором ризики не підтверджуються відповідними доказами.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 15.07.2026 до 12.09.2026.

Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Санкція ч.3 ст.286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, які судом ще не допитані. Окрім того, суд враховує наслідки кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_5 ..

Суд зазначає, що ризики є дійсними та триваючими і на цій стадії розгляду справи виключають можливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 на більш м`який, тому суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Під час вирішення питання щодо можливості визначення обвинуваченом альтернативного запобіжного заходу - застави, суд враховуює позицію потерпілої, яку висловила у попередньому судовому засіданні, де просила визначити обвинуваченому заставу.

Оцінивши у сукупності обставини кримінального провадження, тяжкість пред`явленого обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та можливість їх запобігання шляхом покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку, що на даний час належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена шляхом визначення застави у розмірі наближеному до мінімального, який, на думку суду, відповідає майновому стану обвинуваченого та є достатнім для гарантування виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

За таких обставин суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумім для працездатних осіб, що становить 83200,00 грн, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 11.00 год 03 вересня 2026 року по 11.00 год 01 листопада 2026 року.

Визначити розмір застави в сумі 83 200,00 гривень, яка може бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

У разі внесення заставодавцем, визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 01.11.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по справі;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

Строк дії ухвали щодо тримання під вартою ОСОБА_5 визначити до 11.00 год 01.11.2026.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою, протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали до безпосередньо Кропивницького апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1