Рішення № 139448700, 25.08.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/138/26

Номер провадження 2/383/328/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замші О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кареліної Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Рижкової В.О.,

представника відповідача - адвоката Бондаренко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Служба у справах дітей Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Рижкову Вікторію Олегівну звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 разом з відповідачем проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач вказує, що у неї з відповідачем спільне життя почало погіршуватися у 2018 році, зникло взаєморозуміння, постійно відбувались сімейні сварки та побутові конфлікти, свідками яких часто ставали діти. На даний час позивач з відповідачем проживають за різними адресами. З приводу цього у сторін почались постійні суперечки щодо визначення місця проживання дітей. Батько не надає добровільної згоди на проживання дітей поряд з матір`ю, чинить перешкоди, свідомо принижує авторитет матері в очах дітей, намагається відгородити їх від позивачки, що в майбутньому, може спричинити негативний вплив на психологічний розвиток дітей.

ОСОБА_1 за місцем свого проживання створила належні умови для виховання та розвитку дітей, з якими має взаєморозуміння та добрі стосунки. Позивач бажає, щоб діти проживали поряд з нею та має для цього все необхідне, зокрема домоволодіння - житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 . Відповідач же в свою чергу є безробітнім, жодного доходу немає, будь-яке майно відсутнє.

Тому, вважає, що в найкращих інтересах дітей буде їх проживання поряд з матір`ю, у зв`язку з чим, даний спір зумовив необхідність звернення позивачки до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження та призначенопідготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

31 березня 2026 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рижкова О.В., у судовому засіданні позовні вимоги про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір`ю підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивача зазначила, що батько дітей створює штучні перешкоди у спілкуванні матері з доньками (10 та 9 років), у зв`язку з чим вона змушена спілкуватися з ними переважно засобами телефонного зв`язку. Позивач вказує, що після припинення спільного проживання у 2018 році між сторонами існувала усна домовленість про тимчасове проживання дітей з батьком із правом матері безперешкодно забирати їх на вихідні та канікули. Позивач стверджує, що бере участь у утриманні та вихованні дітей: купує їм одяг, взуття, іграшки, продукти харчування, цікавиться їхнім навчанням у вчителів та опікується здоров`ям дітей під час їх лікування в стаціонарі.

Також позивач зазначила, що відповідач не має офіційного працевлаштування, а діти фактично проживають не з ним, а з його батьками. На даний час позивач змінила місце проживання, має у власності житловий будинок у м. Бобринець, працює та має можливість забезпечити належні умови для проживання та розвитку дітей, а у разі її зайнятості на роботі доглядати за дітьми допомагатиме її мати. Підтвердила, що за рішенням суду має сплачувати аліменти на утримання дітей на користь відповідача, однак такі виплати не здійснює, оскільки вважає, що кошти будуть використані не на утримання дітей. Окрім того, не має реквізитів банківського рахунку для перерахування коштів.

В ході судового розгляду справи також надавала пояснення, що з молодшою донькою ОСОБА_5 вона встановила контакт, донька буває у неї дома та бажає проживати разом, однак з ОСОБА_6 стосунки не налагоджуються, дитина не бажає з нею бачиться. Вважає це наслідок негативного впливу на дитину відповідача та його матері, які налаштовують проти неї доньку.

Також висловила можливість проживання з нею однієї дитини - ОСОБА_7 , вважає, що розлучення дівчат одна від одної не завдасть їм психологічної травми.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бондаренко І.А., в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, вважаючи позовні вимоги безпідставними.

Надали пояснення про те, що малолітні діти безперервно проживають разом із батьком протягом останніх семи років (з 2018 року), відколи позивач залишила сім`ю, коли дітям було 3 та 1,5 роки відповідно. Відповідач зазначив, що самостійно та повністю забезпечує дітей усім необхідним для життя, навчання та розвитку, займається їх лікуванням, купує одяг та шкільне приладдя, має постійний дохід від зайняття бджільництвом. Зауважив, що позивач тривалий час долею дітей не цікавилася, матеріальної допомоги на їх утримання не надавала та ухиляється від сплати аліментів, стягнутих за рішенням суду, а інтерес до дітей почала проявляти лише після звернення відповідача до суду з позовом про стягнення аліментів.

Сторона відповідача наголошувала, що жодних перешкод у спілкуванні матері з дітьми відповідач не чинив, однак самі діти (зокрема, старша донька) бажання проживати з матір`ю не висловлюють.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Безпалко М.М. у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, підтримавши висновок виконавчого комітету про недоцільність визначення місця проживання дітей разом з матір`ю.

Пояснила, що на виконання ухвали суду службою було проведено обстеження умов проживання відповідача та встановлено, що за місцем його проживання створено всі належні умови для проживання, навчання та відпочинку дітей (наявна окрема кімната, навчальний куточок, продукти, одяг). Згідно з характеристиками навчального закладу, шкільним життям та вихованням дітей опікуються батько та бабуся. Під час спілкування членів комісії з малолітньою старшою донькою без присутності батьків, дитина висловила думку про бажання проживати разом із батьком, зазначивши, що мати спілкується з ними рідко, належної уваги їм не приділяє. З урахуванням зазначених обставин, а також беручи до уваги тривалий час проживання дітей у звичному середовищі з батьком, Орган опіки та піклування вважає недоцільним зміну їх місця проживання та передачу матері.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.06.2017 року, виданого Чарівненською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, актовий запис №5, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі мати значиться ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.2016 року, виданого Чарівненською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, актовий запис №3, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі мати значиться ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_8 змінила прізвище на " ОСОБА_9 " у зв`язку з укладенням шлюбу 08.11.2023 року, пізніше змінила прізвище на " ОСОБА_10 " у зв`язку з укладенням шлюбу 15.07.2025 року, що підтверджується відповідними актовими записами про реєстрацію шлюбу №124 від 08.11.2023 року, складеного Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.07.2025 року, актовий запис №36.

За змістом довідки від 08.01.2026 року №11, виданої Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 . Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають біля батька і знаходяться на його утриманні з 09.03.2019 року постійно.(а.с.92).

Таким чином, сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між сторонами наявний спір щодо визначення місця проживання дітей.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ч.ч. 8, 9 та 10 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду станом на 02.02.2026 року мала зареєстроване місце проживання с.Новоградівка Кропивницького району Кіровоградської області та фактичне місце проживання село Калинівка Кропивницького району Кіровоградської області Первозванівської територіальної громади, у зв`язку з чим до участі у справі було залучено службу у справах дітей Первозванівської сільської ради як орган опіки і піклування.

На виконання ухвали Бобринецького районного суду службою у справах дітей Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 24.02.2026 року складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою її проживання в с.Іванівка. Були встановлені умови проживання у будинку, зокрема для дітей є кімната, яка в процесі облаштування. У немовляти є суміш, ванна для купання, памперси, одяг, каляска. Встановлено, що за цією адресою проживали ОСОБА_1 , чоловік ОСОБА_11 , донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Стосунки в сім`ї - мама спілкується з дітьми по відеозв`язку 2-3 рази на тиждень. Мати відвідувала дітей в грудні 2025 року.(а.с.45).

В ході судового розгляду позивачка вказала, що змінила місце проживання, з квітня 2026 року проживає з чоловіком та малолітньою дитиною в АДРЕСА_1 , який належить їй на праві власності.

За інформацією з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_8 є власником житлового будинку, площею 52,5 кв.м, житловою площею 19,8 кв.м в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відомостей про умови проживання у вказаному будинку суду не надавалися.

Також без надання відповідних належних доказів позивачка пояснила, що з 01.06.2026 року працевлаштована продавцем тютюнових виробів в м. Бобринець з робочим графіком з 7.00 до 20.00. У час її відсутності за малолітньою дитиною наглядає бабуся, яка також за необхідності буде дивитися за ОСОБА_6 і ОСОБА_13 .

Матеріали цивільної справи містять висновок органу опіки і піклування при виконавчому комітеті Кетрисанівської сільської ради щодо вирішення спору.

Так, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кетрисанівської сільської ради було розглянуто питання про визначення місця проживання дітей. В ході розгляду було з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після народження дітей проживають окремо, Мати залишила проживати дівчаток разом з батьком в селі Вереміївка Кропивницького району. ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з громадянином ОСОБА_11 та проживає в с.Калинівка Кропивницького району, від шлюбу мають доньку. Діти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 проживають біля батька і знаходяться на його утриманні з 09 березня 2019 року постійно. За результатами обстеження встановлено, що за місцем проживання батька створені всі належні умови для проживання, відпочинку, навчання та гармонійного розвитку дітей; батько цікавиться їхнім життям, піклується про них та систематично відвідує шкільні батьківські збори. Натомість за місцем проживання позивачки кімната для дітей лише перебуває в процесі облаштування.

Відповідно до характеристик з навчального закладу, діти навчаються на достатньому рівні. Тато цікавиться життям дітей, систематично відвідує батьківські збори.

Крім того, під час засідання комісії малолітня ОСОБА_3 пояснила, що матір бачить вкрай рідко, спілкується з нею переважно телефоном, та висловила небажання, щоб вона та її молодша сестра проживали разом із матір`ю.

З огляду на наведені обставини, враховуючи тривалий час проживання дітей у звичному для них середовищі разом із батьком, належне виконання останнім своїх батьківських обов`язків, а також безпосереднє бажання дитини, орган опіки та піклування дійшов висновку про недоцільність зміни місця проживання дітей та передачі їх матері.(а.с.52-54).

На підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, позивачка посилалася на пояснення свідків, які допитані в судовому засіданні

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що перебуває у дружніх стосунках із позивачкою ( ОСОБА_1 ) протягом п`яти років, неприязних стосунків зі сторонами не має. Свідок підтвердила про те, що їй відомо, що позивачка періодично забирає малолітніх дітей до себе за місцем свого проживання. Свідок неодноразово бачила ОСОБА_1 разом із дітьми під час спільних прогулянок у парку в м. Бобринець, при цьому зазначила, що діти є доглянутими, забезпеченими одягом та не виглядають голодними. Крім того, свідок вказала, що під час своїх поїздок до села, де зареєстрований відповідач, вона неодноразово бачила дітей на вулиці та їй відомо, що фактично малолітні діти проживають не з батьком, а зі своєю бабусею по батьковій лінії.

Свідок ОСОБА_17 (яка є племінницею відповідача та перебуває у дружніх стосунках із позивачкою) суду пояснила, що позивачка намагається брати дітей до себе на вихідні та під час шкільних канікул. Однак, за словами свідка, з боку відповідача та його родичів (зокрема, дідуся) чиняться перешкоди у спілкуванні матері з дітьми, мали місце словесні погрози та конфлікти, у зв`язку з чим позивачка була змушена викликати працівників поліції. Свідок стверджувала, що діти переважну частину часу проживають не з відповідачем, а з його матір`ю (бабусею дітей), яка безпосередньо займається їхнім доглядом. Також свідок зазначила, що позивачка бере участь у матеріальному забезпеченні дітей: сплачує аліменти, домовлялася про оплату шкільного харчування, купувала меблі (двоярусне ліжко), супроводжує дітей до лікарні. Крім того, свідок висловила переконання, що старшу доньку цілеспрямовано налаштовують проти матері, оскільки дитина відмовляється їздити до неї.

Свідок ОСОБА_18 надала показання про те, що підтримує дружні стосунки з позивачкою. Свідок підтвердила, що неодноразово бачила дітей за місцем її проживання у м. Бобринець, переважно під час канікул та на вихідних. За її спостереженнями, мати з дітьми проводять час разом, спільно готують їжу, гуляють у парку. Також свідок зазначила, що від жителів села їй відомо про те, що малолітні діти фактично проживають зі своєю бабусею, а не з батьком.

Вказані показання свідків суд оцінює критично і сприймає як такі, що не підтверджують певні обставини і факти, на які посилається позивачка. Так, з показань самої позивачки, вона проживає в будинку в м.Бобринець з квітня 2026 року, тоді як свідок вказує, що бачить дітей за цією адресою дуже часто, на вихідних та канікулах. Свідок ОСОБА_16 пояснила, що бачила дітей за місцем проживання бабусі, а не батька, тоді як вказала, що не знайома з бабусею дітей, не могла вказати населеного пункту, де вони проживають, підстав її перебування у цьому селі, місця розташування будинків відповідача та бабусі. Свідок ОСОБА_18 , вказуючи на міцні зв`язки з позивачкою та дружні стосунки, стверджуючи, що позивачка постійно опікується дітьми, не згадала імен дітей.

З огляду на це, суд вважає ці показання як неналежні та недостовірні докази, як такі, що не підтверджують обставини і факти, на які посилається позивачка.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей.

18.08.2026 року в судовому засіданні за участю спеціаліста-психолога Комунального закладу "Інклюзивно-ресурсний центр" Бобринецької міської ради Кіровоградської області ОСОБА_19 було з`ясовано думку дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З пояснень малолітньої ОСОБА_3 судом встановлено, що дитина має тісний емоційний зв`язок із батьком та бабусею по батьковій лінії, з якими проживає. Дитина зазначила, що батько приділяє їй увагу, грається з нею, а бабуся здійснює щоденний побутовий догляд (готує їжу, збирає до школи). Водночас дівчинка висловила образу на матір через брак уваги з її боку, ігнорування важливих подій у житті дитини (день народження, шкільні свята) та не часте спілкування. Також старша донька пригадала негативні епізоди з минулого, пов`язані з фізичним покаранням (ляпасом) з боку матері, неякісним харчуванням під час перебування у неї дома та стресовими ситуаціями через конфлікти батьків (зокрема, виклик матір`ю поліції). Дитина висловила бажання залишитися проживати разом із батьком, при цьому наголосила, що дуже любить свою молодшу сестру, сумує за нею та не бажає з нею розлучатися.

З пояснень малолітньої ОСОБА_4 судом з`ясовано, що з початку літніх канікул цього року вона перебуває за місцем проживання матері. Дитина висловила бажання проживати з матір`ю в місті, мотивуючи це тим, що в селі їй «нудно». Під час бесіди дівчинка акцентувала увагу на матеріальних благах та обіцянках, які дає їй матір (купівля нового телефону, косметики, меблів тощо), а також надала негативну характеристику батьку. Разом з тим, молодша донька також підтвердила наявність міцного зв`язку зі старшою сестрою, зазначивши, що сумує за нею та хотіла б, щоб сестра проживала разом із ними.

Присутня під час опитування дітей спеціаліст-психолог надала суду свій фаховий висновок щодо психологічного стану дітей та ступеня їхньої щирості.

Психолог констатувала, що старша донька ( ОСОБА_6 ) під час спілкування була щирою, відкритою, висловлювала власні, не нав`язані думки, та ознак маніпулювання нею з боку дорослих не виявлено.

Натомість, оцінюючи показання молодшої доньки ( ОСОБА_7 ), психолог звернула увагу на явні ознаки психологічного впливу та маніпулювання дитиною з боку матері. Спеціаліст зазначила, що дитина не висловлювала власної думки, а транслювала завчені фрази («мама мені сказала», «у мене вже немає слів, я все сказала»), намагаючись швидше припинити розмову.

Особливу увагу психолог звернула на наявність надзвичайно міцного емоційного зв`язку між сестрами, які дуже люблять одна одну. Спеціаліст категорично наголосила, що роздільне проживання сестер призведе до «розколу у свідомості» дітей, втрати емоційної підтримки та може спричинити серйозні психологічні травми і депресивні стани у майбутньому.

У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Судом враховано, що діти мають добрий стан здоров`я, проживають за місцем проживання з батьком з 2019 року, влаштовані у шкільний навчальний заклад, що свідчить про забезпечення батьком дітей житловими стандартами для життя та розвитку малолітніх дітей. Об`єктивних підстав неможливості проживання з батьком не встановлено.

При вирішенні спору у цій частині суд відзначає, що матеріально-побутове забезпечення батьків має враховуватися, але не є визначальним у вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки перш за все слід брати до уваги інші критерії, зокрема ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі обов`язків по вихованню дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та повинні виходити із якнайкращого забезпечення інтересів дитини .

Суд встановив, що обидва із батьків дітей мають однаковий рівень позитивного ставлення до своїх дітей, їх бажання бути з дітьми та прихильність до дітей.

Разом з тим, встановивши обставини та надавши правову оцінку доказам у справі у їх сукупності, зважаючи на інтереси дітей та їх прихильність до батьків, суд дійшов висновку, що на даному етапі, до встановлення більшої прихильності до матері обох дітей, підстави для зміни місця проживання дітей відсутні. Виконання рішення з визначення місця проживання дітей з матір`ю призведуть до зміни їх місця проживання, порушення усталеного способу життя, навчання, розвитку, що потягне невиправдане та надмірне негативне психоемоційне навантаження на дітей. На даному етапі стосунків між батьками, а також між батьками і дітьми, які реально склалися, тривалого та усталеного місця проживання з батьком, визначення місяця проживання дітей з матір`ю вочевидь суперечитиме їх інтересам.

Зважаючи на те, що сестри мають надзвичайно тісний емоційний зв`язок, тривалий час проживають разом, їхнє роз`єднання є абсолютно недоцільним. Будь-яке штучне розлучення рідних сестер суперечитиме їхнім найкращим інтересам, оскільки поглибить стрес від розлучення батьків. Емоційне благополуччя дітей вимагає збереження їхнього спільного проживання та виховання.

При цьому суд зазначає, що у разі зміни обставин, батьки дітей вправі за домовленістю між собою та з урахуванням динаміки стосунків із дітьми, з урахуванням бажання матері дітей на спілкування з ними та бажання приймати участь у їх вихованні,врегулювати питання щодо місця проживання дітей, участі в їх утриманні, вихованні, питання спілкування з дітьми, а в подальшому не позбавлені права у будь-який час врегулювати спірні питання.

З урахуванням викладених мотивів, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, відтак позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 1: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження за адресою: вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 04365508;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 2: Служба у справах дітей Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження за адресою: вул. Героїв України, 1, с. Первозванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 04365098.

Повне судове рішення складено 03.09.2026 року.

Суддя Олена ЗАМША