Рішення № 139448506, 03.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12139/26

Провадження № 2/344/6364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 190992 на суму 12 163,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 08.07.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-2571.

10.10.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджені розмір кредиту, грошова одиниця, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача на укладення електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, Відповідач під час укладення Кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, зокрема з графіком щомісячних платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення або зміни викладення умов Кредитного договору Відповідачем не висловлювалося, а також він погодився, що зміст Кредитного договору не порушує його законних прав та інтересів, що підтверджується його електронним підписом. Нарахування відсотків за Кредитним договором здійснювалося виключно Первісним кредитором. Підготовлений ним розрахунок заборгованості долучено до позовної заяви (Додаток №13). Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено Позивачу, відображена у Реєстрі прав вимоги № 4 від 06.01.2026, що додається до матеріалів справи. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 18 715,00 грн, яка складається з: 10 401,11 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 913,89 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 915,00 грн.

Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 190992 від 08.07.2025 у розмірі 16 915,00 грн., яка складається з 10 401,11 грн. заборгованості за тілом, 5 913,89 грн. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 600,00 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн покласти на Відповідача.

10.07.2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що Позивач обґрунтовує свій статус Нового кредитора Договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року та Витягом з Реєстру прав вимог №4. Відповідно до імперативних умов пункту 8.2 Договору факторингу № 10102025, строк його дії закінчився 31.03.2026 року.

Матеріали справи не містять жодних додаткових угод про продовження строку дії цього правочину після вказаної дати. Водночас, доданий Позивачем Протокол створення та перевірки КЕП (сервіс «Вчасно») до Витягу з Реєстру прав вимог №4 чітко свідчить про те, що цей документ був фактично сформований та підписаний електронними підписами сторін лише 22 квітня 2026 року. Створення, формування та підписання додатків (Реєстрів) 22.04.2026 року до договору факторингу, який повністю припинив свою дію 31.03.2026 року, є нікчемним. Додаток не може існувати відірвано від діючого основного договору. Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не підтвердило наявність у нього законного права вимоги на момент звернення до суду (червень 2026 року), що є підставою для повної відмови в позові.

Щодо штучного завищення «тіла кредиту» та нікчемності прихованої комісії, відповідач зазначає, що позивач вимагає стягнути 10 401,11 грн заборгованості за тілом кредиту, стверджуючи, що розмір позики становив 12 163,00 грн. Проте, доданий Позивачем «Перелік Позичальників з даними про транзакції» та «Довідка щодо перерахування коштів» № 1668/09-04 від 09.04.2026 р. повністю спростовують розрахунок позову. Згідно з цими документами, сума фактичної транзакції (зарахування коштів) на платіжну картку Відповідача № 4441-11XX-XXXX-2571 становить лише 9 000,62 грн. Різниця у розмірі 3 162,38 грн (що відображено у п. 2.2.1 Індивідуальної частини договору та Графіку платежів) була безготівково утримана первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» в день підписання договору як «комісія за надання кредиту» за рахунок самого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», утримання будь-які супутніх комісій чи винагород за рахунок кредиту є незаконним та нікчемним. Кредитодавець не мав права включати суму комісії до тіла кредиту та здійснювати нарахування процентів на суму 3 162,38 грн, яку Відповідач фактично не отримувала.

З урахуванням здійснених Відповідачем частинних погашень, розрахованих від реального тіла (9 000,62 грн), заявлений розмір тіла кредиту в позові є арифметично безпідставним.

Щодо протиправного нарахування процентів після закінчення строку кредитування Згідно з п. 2.6. Кредитного договору та Графіку платежів, строк кредитування становив 98 днів і повністю закінчився 14.10.2025 року. Попри це, додана Позивачем «Картка обліку виконання договору» підтверджує, що нарахування стандартних відсотків у розмірі 119,96 грн здійснювалося щоденно і після 14.10.2025 року, що робить суму прострочених відсотків у розмірі 5 913,89 грн повністю неправомірною.

Щодо незаконності нарахування неустойки (штрафів) під час дії воєнного стану Додана Позивачем Картка обліку виконання договору свідчить про нарахування штрафів по 300,00 грн (всього на суму 1 800,00 грн) за серпень, вересень та жовтень 2025 року.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Включення пені, штрафів чи інших видів неустойки до фінансової звітності та загального балансу боргу є грубим порушенням закону.

Щодо очевидного бухгалтерського дефекту виписки та неспівмірності адвокатських витрат Додана Позивачем «Виписка з особового рахунку за період 06.01.2026 01.05.2026» містить очевидні ознаки технічного дефекту: графи «Сальдо на початок періоду» та «Обороти за період» є абсолютно порожніми, проте в графі «Сальдо на кінець періоду» зазначено суму 18 715,00 грн.

Даний документ не є банківським документом про рух коштів, а є лише внутрішньою довідкою фінансочної компанії, яка суперечит ціні позову (16 915,00 грн).

Окрім того, вимога про стягнення з Відповідача 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу є повністю неспівмірною. Справа є малозначною, розглядається в спрощеному провадженні без виклику сторін. Адвокат Позивача використав шаблонні бланки позовних заяв, які містять хронологічні дефекти (у Додатку №1 до адвокатського запиту вказано неможливий період транзакцій: зарахування від 07.08.2025 до 13.07.2025 р.). Вказані витрати є штучно роздутими та не підлягають покладенню на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі у зв`язку з неналежністю та суперечливістю доказів переходу права вимоги (укладенням Витягу з Реєстру поза межами строку дії Договору факторингу). У разі, якщо суд прийде до висновку про наявність у Позивача права вимоги позовні вимоги задовольнити лише частково: Зменшити розмір заборгованості за тілом кредиту, виходячи з суми фактично отриманих Відповідачем безготівкових коштів у розмірі 9 000,62 грн, вирахувавши з цієї суми кошти, вже сплачені Відповідачем протягом дії договору; повністю відмовити у стягненні прострочених процентів у розмірі 5 913,89 грн, як таких, що нараховані на незаконну базу та поза межами строку дії Кредитного договору; повністю відмовити у задоволенні вимог Позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 600,00 грн та будь-яких штрафних санкцій. Повністю відмовити Позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн через їх очевидну неспівмірність та необґрунтованість.

13.07.2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що Доводи відповідача про те, що фактичний розмір кредиту становив лише 9 000,62 грн, а сума 3 162,38 грн не може враховуватися при визначенні заборгованості за тілом кредиту, є необґрунтованими та базуються на довільному тлумаченні умов кредитного договору. Відповідно до пункту 2.2.1 Індивідуальної частини Договору сторони погодили, що сума (загальний розмір) кредиту становить 12 163,00 грн. Цим же пунктом сторони погодили порядок надання кредиту, а саме: 9 000,62 грн. перераховуються на платіжну картку Позичальника; 3 162,38 грн. спрямовуються на погашення комісії за надання кредиту, нарахованої відповідно до пункту 2.5 Договору. Отже, кредитним договором прямо передбачено, що частина кредитних коштів використовується не шляхом їх перерахування на картковий рахунок Позичальника, а шляхом виконання його грошового зобов`язання зі сплати комісії за надання кредиту. Такий порядок використання кредитних коштів був погоджений сторонами під час укладення договору та знайшов своє відображення в Індивідуальній частині договору. Крім того, пунктом 2.5 Договору прямо передбачено, що комісія за надання кредиту у розмірі 3 162,38 грн сплачується одноразово в день укладення договору за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено пунктом 2.2.1 Договору. Саме такий спосіб виконання зобов`язання був погоджений сторонами у пункті 2.2.1 Договору. Таким чином, відповідач безпідставно ототожнює суму грошових коштів, фактично перерахованих на його банківську картку, із загальним розміром кредиту, визначеним договором. Однак відповідно до умов договору ці поняття не є тотожними, оскільки частина кредитних коштів була використана на виконання іншого грошового зобов`язання Позичальника, що прямо передбачено договором. Посилання відповідача на положення частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» не спростовує розрахунок Позивача. По-перше, предметом даного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не визнання недійсною чи нікчемною умови договору про комісію за надання кредиту. По-друге, відповідач не заявив зустрічного позову про застосування наслідків недійсності відповідної умови договору та не навів належного правового обґрунтування того, яким саме чином зазначена ним норма закону змінює погоджений сторонами розмір кредиту, визначений пунктом 2.2.1 Договору. Відтак твердження відповідача про те, що розмір тіла кредиту повинен визначатися виключно виходячи із суми коштів, перерахованих на банківську картку, суперечать погодженим сторонами умовам договору та не спростовують наданого Позивачем розрахунку заборгованості.

Щодо нарахування відсотків Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості створений та підписаний ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС". Наступними Факторами - жодних нарахувань не здійснювалось. З наданого алгоритму укладення кредитного договору, що міститься в матеріалах справи вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим .

Таким чином, заповненням заяви на отримання кредиту Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.(п.5.2. Кредитного Договору) Проте, Відповідач до цього дня кредитні кошти у повному обсязі не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до п. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 12163.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000.62 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3162.38 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно з п. 2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 08.07.2025 р. (дата надання кредиту) по 14.10.2025 р Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів. (п. 2.6.1.) Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 10767.38 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят сім грн. тридцять вісім коп.). Відповідно до п. 2.7.1. Денна процентна ставка складає: 10767.38 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят сім грн. тридцять вісім коп.) / 12163.00 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят три грн. 00 коп.) / 98 днів * 100% = 0,9033%/день.

Згідно з п. 2.8. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31 309,14% річних. Пунктом 2.9.1 Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 22930.38 грн.

Позивач висунув позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним Договором у розмірі 18 715,00 грн, яка складається з: 10 401,11 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 913,89 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Звертаємо увагу, що Позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалось.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Звертаємо увагу, що ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" здійснювало нарахування відсотків у відповідно до п.2.6. кредитного договору, а саме не більше 98 днів. Таким чином, за умовами кредитного договору № 190992 від 08.07.2025 та обставинами справи нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором.

У матеріалах справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України. Дана виписка містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Важливо зазначити, що період заборгованості, вказаний у виписці, охоплює проміжок часу від моменту набуття Позивачем права вимоги до дати формування позовної заяви. Необхідно наголосити, що сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених Позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими Позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Більше того, Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора.

Доводи відповідача про те, що Виписка з особового рахунку містить «очевидний бухгалтерський дефект», є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Надана Позивачем Виписка з особового рахунку за Договором про споживчий кредит № 190992 від 08.07.2025 є документом, що підтверджує стан заборгованості Позичальника станом на 01.05.2026 та містить деталізований розрахунок її складових, а саме: суму простроченого тіла кредиту, прострочених процентів, штрафних санкцій та комісії. Загальна сума заборгованості визначена у розмірі 18 715,00 грн, що відповідає арифметичній сумі всіх зазначених складових (10 401,11 грн + 5 913,89 грн + 1 800,00 грн + 600,00 грн). Посилання відповідача на те, що графи «Сальдо на початок періоду» та «Обороти за період» не заповнені, саме по собі не свідчить про недостовірність документа або неправильність здійсненого розрахунку. Зазначені графи мають інформаційний характер, а їх незаповнення не впливає на визначення розміру заборгованості, яка наведена окремо із розшифруванням усіх її складових. Виписка з особового рахунку відображає загальний стан заборгованості за кредитним договором станом на 01.05.2026, тоді як ціна позову визначається виключно обсягом майнових вимог, заявлених Позивачем до стягнення. Закон не містить обов`язку звертатися до суду із вимогою про стягнення всієї наявної заборгованості за договором, а тому саме по собі існування різниці між загальним розміром заборгованості та сумою заявлених позовних вимог не свідчить про недостовірність виписки чи неправильність здійсненого Позивачем розрахунку.

В позовній заяві вказано, що, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 18 715,00 грн, яка складається з: 10 401,11 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 913,89 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Однак в прохальній частині Позивач вказує: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 190992 від 08.07.2025 у розмірі 16 915,00 грн., яка складається з 10 401,11 грн. заборгованості за тілом, 5 913,89 грн. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 600,00 грн.». Це зумовлено тим, що позивач не стягує з Відповідача заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Кредитним договором № 190992 від 08.07.2025 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Позичальник підтверджує, що ознайомлений в повному обсязі з внутрішніми Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, текст яких розміщено на офіційному Сайті Кредитодавця.

Щодо доводів відповідача про припинення дії Договору факторингу та нібито нікчемність Витягу з Реєстру прав вимог Доводи відповідача про відсутність у Позивача права вимоги є необґрунтованими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні поданих до суду доказів. Відповідач помилково ототожнює Реєстр прав вимог № 4 від 06.01.2026, який є додатком до Договору факторингу, із Витягом з Реєстру прав вимог, що був поданий до суду як доказ переходу права вимоги. Відповідно до матеріалів справи, перехід права вимоги відбувся на підставі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 до Договору факторингу № 10102025 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026, тобто саме 06.01.2026 року, коли Договір факторингу був чинним та діяв. Саме з цієї дати до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача. Натомість долучений до позовної заяви Витяг з Реєстру прав вимог не є самостійним правочином, не породжує, не змінює та не припиняє цивільних прав та обов`язків сторін, а лише відтворює інформацію з уже існуючого Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 щодо конкретного боржника. Тому дата створення чи накладення кваліфікованих електронних підписів на Витяг з Реєстру прав вимог не є датою переходу права вимоги та жодним чином не впливає на дійсність відступлення права вимоги, яке відбулося 06.01.2026 року в межах строку дії Договору факторингу. Посилання відповідача на те, що Витяг було сформовано та підписано 22.04.2026 року, не спростовує факту існування Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026, якими оформлено передачу права вимоги. Помилковим є й висновок відповідача про нікчемність Витягу. Витяг не є додатковою угодою до Договору факторингу та не є його додатком, який укладається після припинення строку його дії. Це лише документ, що містить інформацію про конкретного боржника з Реєстру прав вимог, сформований для підтвердження обставин переходу права вимоги при зверненні до суду. Таким чином, право вимоги до Відповідача перейшло до Позивача саме 06.01.2026 року на підставі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 та Акта приймання-передачі, тобто в період чинності Договору факторингу. Жодних доказів того, що зазначений Реєстр або Акт були складені після припинення строку дії Договору факторингу, відповідачем не надано. Отже, твердження відповідача про відсутність у Позивача права вимоги ґрунтуються на неправильному розумінні правової природи Витягу з Реєстру прав вимог та не спростовують належними і допустимими доказами факт переходу права вимоги до Позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначають, що в п. 3.2. При визначенні розміру гонорару враховується: - обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; - ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; - вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським бюро інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; - необхідність виїзду у відрядження; - важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; - особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; - характер і тривалість професійних відносин Адвокатського бюро з клієнтом; - професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвокатського бюро. До правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання про витребування доказів , а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн. на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026.

З урахуванням викладеного, сума правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн. пропорційна виконаній роботі Адвокатського бюро «Тимошенко та партнери». Просять суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та просила ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору (надалі Кредитний договір) видати їй кредит в розмірі 12163.00 грн. в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 цієї Заяви та Кредитного договору.

Із зазначеної заяви вбачається, що відповідачка підтвердила, що їй було надано для ознайомлення проект кредитного договору, умови якого я визнаю справедливими та такими, що відповідають моєму волевиявленню. З умовами кредитування, у т.ч. з правами та обов`язками по отриманню та поверненню кредиту, сплаті можливих комісій за надання кредиту, управління та обслуговування кредиту, сплаті періодичних внесків ознайомлена і погодилася з ними. Підписанням цієї Заяви відповідачка також підтвердила, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій письмовій формі вона отримала від ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС інформацію, вказану в Законі України «Про споживче кредитування» та в ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншу інформацію, необхідну їй для свідомого вибору фінансової послуги, відповідачці також роз`яснено права та обов`язки при врегулюванні простроченої заборгованості.

Зазначена заява підписана відповідачкою ідентифікатором 79918052 (а.с.6).

08.07.2025 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 190992 (індивідуальна частина).

Згідно п.2.2.1. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12163.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000.62 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3162.38 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п.2.3.Договору Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно п. 2.4. Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

П.2.5.Договору передбачено, що Комісія за надання кредиту складає 3 162,38 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6.Договору загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 08.07.2025 р. (дата надання кредиту) по 14.10.2025 р.

Відповідно до п.2.7.Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти. За користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 10767.38 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят сім грн. тридцять вісім коп.). 2.7.1. Денна процентна ставка складає: 10767.38 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят сім грн. тридцять вісім коп.) / 12163.00 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят три грн. 00 коп.) / 98 днів * 100% = 0,9033%/день.

Згідно п.2.8.Договору орієнтовна орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31 309,14% річних.

Відповідно до п.2.9.1. Договору Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 22930.38 грн.

Із п. 5.1. Договору вбачається, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua.

Згідно п.5.2.Договору розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію Кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами)зв`язку, наданими Позичальником Кредитодавцю. Кредитодавець накладає на Договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. За зверненням Позичальника Кредитодавець може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням Позичальника.

Як вбачається із п.5.3.Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами.

Із розділу 7 Договору вбачається, що відповідачем зазначено свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, фінансовий номер, місце проживання та № рахунку/картки: НОМЕР_2 для переказу коштів. (а.с.13-16).

Позивачем до матеріалів позову долучено паспорт споживчого кредиту до Договору про споживчий кредит № 190992 від 08.07.2025 р., з якого вбачається, що сторонами погоджено тип кредиту, сума/ліміт кредиту 12163.00 грн., строк кредитування 98 днів, процентна ставка 360,00 % річних, Комісія за надання кредиту складає 3 162,38 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення кредитного договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок кредиту. (а.с.7-8).

Крім того, відповідачем ідентифікатором 6e7c3b54 підписано Графік платежів за кредитним договором, який Додаток до договору про споживчий кредит № 190992 від 08.07.2025 р., відповідно до якого сторонами погодженно загальну варість кредиту в розмірві 22 930,38 грн., яка скалдається із чистої суми кредиту в розмірі 9 000,62 грн., комісії за надання кредиту в розмірі 3 162,38 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 7 598,00 грн., сума за обслуговування кредитної заборгованості становить 7,00 грн. (а.с.16 на звороті).

Так, із матеріалів справи вбачається, що позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_3 .

Із картки обліку виконання договору вбачається, що станом на 20.10.2025 року заборгованість відповідачки становить 18 715,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 401,11 грн., процентів нарахованих станом на 14.10.2025 року у розмірі 5 913,89 грн., пені нарахованої станом на 20.10.2025 року в розмірі 1 800,00 грн., комісії в розмірі 600,00 грн. (а.с.9).

Як вбачається із довідки директора ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», зазначена фінансова компанія повідомляє про успішність операції згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022 року, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактний дім», а саме перерахування коштів 08.07.2025 року ОСОБА_1 в розмірі 9 000,62 грн. згідно договору № 190992 від 08.07.2025 року на рахунок НОМЕР_4 (а.с.18)

Перерахування відповідачці коштів також підтверджується Довідкою АТ «Універсал Банк» від 05.08.2026 року на виконання ухвали суду від 20.07.2026 року.

10.10.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 10102025 (а.с.20) згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 190992 від 08.07.2025 року на загальну суму 18 715,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 401,11 грн., процентів у розмірі 5 913,89 грн., пені в розмірі 1 800,00 грн., комісії в розмірі 600,00 грн., що підтверджується витягом з Додатку №1 до Договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстр прав вимог №4 від 06.01.2026 року (а.с.22).

06.01.2026 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підписано Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 до Договору Факторингу № 10102025 від «10» жовтня 2025 року (а.с.23).

Згідно виписики з особового рахунку відповідача за Договором про споживчий кредит № 190992 від 08.07.2025 року встановлено, що заборгованість станом на 01.05.2026 року (включно) складає 18 715,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 10 401,11 гривень.; прострочена заборгованість за процентами становить: 5 913,89 гривень. Заборгованість за штрафними санкціями становить: 1 800,00 гривень. Заборгованість по комісії: 600,00 гривень. Станом на 01.05.2026 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором не погашена (а.с.25).

Відповідно до ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 6e7c3b54.

Однак, в порушення умов Договору про споживчий кредит № 190992 (індивідуальна частина) від 08.07.2025 року, ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.05.2026 року (включно) складає 18 715,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10 401,11 гривень.; прострочена заборгованість за процентами становить 5 913,89 гривень; заборгованість за штрафними санкціями становить 1 800,00 гривень; заборгованість по комісії: 600,00 гривень.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Предметом відступлення за договором є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно положень ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

У відзиві на позовну заяві, відповідач зазначає, що позивач обґрунтовує свій статус Нового кредитора Договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року та Витягом з Реєстру прав вимог №4. Відповідно до імперативних умов пункту 8.2 Договору факторингу № 10102025, строк його дії закінчишов 31.03.2026 року. Матеріали справи не містять жодних додаткових угод про продовження строку дії цього правочину після вказаної дати. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не підтвердило наявність у нього законного права вимоги на момент звернення до суду (червень 2026 року), що є підставою для повної відмови в позові.

В той же час, суд ввжає, що ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у встановленому законом порядку набуло прав вимог до відповідача, оскільки договір факторингу не визнано недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладений між фінансовими установами ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» договір факторингу, є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведене правомірність переходу права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 190992 (індивідуальна частина) від 08.07.2025 року.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просить стягнути з відповідача не всю суму заборгованості, а її частину, а саме в розмірі 16 915,00 грн., яка складається з 10 401,11 грн. заборгованості за тілом, 5 913,89 грн. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 600,00 грн.

Крім того, щодо тверджень відповідача щодо завищення «тіла кредиту» та нікчемності прихованої комісії, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що первісним кредитором правомірно враховано 3 162,38 грн. комісії в загальну вартість кредиту, яку надано відповідачу у загальному розмірі 12 163,00 грн.

Відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту, погодив їх підписавши одноразим ідентифікатором та після приєднання до умов договору, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що було передбачено Умовами договору.

Крім того, слід зазначити, що виписка з особового рахунку відображає загальний стан заборгованості за кредитним договором станом на 01.05.2026, тоді як ціна позову визначається виключно обсягом майнових вимог, заявлених Позивачем до стягнення.

Із картки обліку виконання договору №190992 складеного ТОВ «ФК «Кредіплюс» вбачається, що заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією які позивач просить стягнути з відповідача, нарахована станом на 14.10.2025 року, тобто станом на дату закінчення дії договору відповідно до п.2.6.Договору.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 190992 (індивідуальна частина) від 08.07.2025 року у розмірі 16 915,00 грн., яка складається з 10 401,11 грн. заборгованості за тілом, 5 913,89 грн. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 600,00 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем ТОВАРИСТВом З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у передбаченому ЦПК Українипорядку надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а саме Договір про надання правничої допомоги №20/01/26/02 від 20.01.2026 року, Додаткову угоду №25771525895 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26/02 від 20.01.2026 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року.

Враховуючи те, що розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, виходячи з критерію реальності та розумності, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,76,77,78,79,80,81, 133, 137, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 1050, 1052, 1054, 1077 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, бул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 190992 (індивідуальна частина) від 08.07.2025 року у розмірі 16 915 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, бул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, бул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Татарінова О.А.