Ухвала суду № 139448241, 03.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17122/26

Провадження № 1-кс/344/6414/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №12026090000000397 від 03.08.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 02.09.2026 року звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026090000000397 від 03.08.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи виконувачем обов`язків начальника ДУ «417 УНР» та службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 28.07.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, переслідуючи корисливий мотив та мету збагачення, перебуваючи на АЗС «ОККО» у м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, зустрівся із ОСОБА_8 , який ініціював можливість укладення ДУ «417 УНР» із ТОВ «Трансбудсервіс ІФ» договору оренди складських приміщень.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що передача в оренду складських приміщень можлива за умови надання йому неправомірної вигоди в розмірі 10 тис. грн за кожен місяць оренди.

В подальшому, 18.08.2026 приблизно о 10 год 54 хв ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, під час заздалегідь обумовленої з ОСОБА_8 зустрічі у кафе «Станіславські чебуреки», що за адресою: площа Ринок у м. Івано-Франківську, підтвердив останньому можливість здачі в оренду складських приміщень за офіційну оплату в розмірі 5 тис. грн в місяць, при цьому вимагав у останнього 10 тис. грн неправомірної вигоди за кожен місяць оренди.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, 31.08.2026 приблизно о 09 год 31 хв під час заздалегідь обумовленої з ОСОБА_8 зустрічі в приміщенні ДУ «417 УНР», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 5А, одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 60 тис. грн за надання в оренду складських приміщень на термін 6 місяців під виглядом укладення договору зберігання.

31 серпня 2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю с. Бабче, Богородчанського району району, Івано-Франківської області, із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді начальника Державна установа "417 Управління начальника робіт", являється депутатом Івано-Франківської міської ради, РНОКПП: НОМЕР_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням.

Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник подав письмові заперечення, в яких вказав, що підозрюваний сприяє слідству, зокрема надав покази органу досудового розслідування. Твердження сторони обвинувачення про вимагання ОСОБА_6 неправомірної вимоги у ОСОБА_8 є необґрунтованим та надуманим, оскільки матеріали не містять жодного доказу про вимагання грошових коштів, однак напротивагу матеріалами доводиться повторюваність (нав`язливість) та наполягання ОСОБА_8 на укладенні договору та спонуканні до отримання від останнього грошових коштів. Зазначив, що ризики передбачені ст.177 КПК України є недоведеними. Вказує, що стороною обвинувачення не надано доказів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, що зазначені в клопотанні. Зазначає, що у підозрюваного є на утриманні дві неповнолітні дитини, він раніше не судимий. Просить, відмовити у задоволенні клопотання, або визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника та зазначив, що умислу на одержання неправомірної вигоди не мав, а до вчинення відповідних дій його спонукав ОСОБА_8 ..

Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисника, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_6 усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку із чим у будь який час може покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєні ним кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтися на виклик.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного (корисливого) злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років, то застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не являється за можливе.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, в останнього в користуванні та розпорядженні знаходяться декілька об`єктів нерухомого майна в якому він може перебувати.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, вчиняти дії для знищення речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 368, цього Кодексу відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення десять років позбавлення волі.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Доводи захисника, викладені у письмових запереченнях, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують наявності обґрунтованої підозри та не нівелюють встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального правопорушення.

Посилання сторони захисту на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів вимагання підозрюваним ОСОБА_6 неправомірної вигоди, є передчасними, оскільки на цій стадії кримінального провадження суд не вирішує питання доведеності вини особи та не здійснює оцінку доказів з точки зору їх достатності для ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд перевіряє, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Твердження сторони захисту про відсутність доказів отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди фактично спростовується матеріалами кримінального провадження, якими відповідні обставини були належним чином задокументовані.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень). На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування, з врахуванням і того, що заставодавцем може виступати і інша особа, оскільки сторона захисту доводила низьке фінансове забезпечення підозрюваного.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів 29 жовтня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_6 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним в даному кримінальному провадженні а також особами в інтересах яких була укладена цивільно-правова угода;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 29 жовтня 2026 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 ..

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_9