Рішення № 139448207, 19.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11164/26

Провадження № 2-о/344/343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.

секретаря Петришин р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що в зв`язку з досягненням віку 63 років та наявності страхового стажу більше 23 років, ОСОБА_1 , претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для зарахування періоду навчання у технічному училищі № 13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області з 01.09.1980 р. по 27.02.1982 р. до його страхового стажу, разом з іншими документами, Заявник надав до органів ПФУ диплом серії НОМЕР_1 , що був виданий йому навчальним закладом, про закінчення повного курсу навчання технічного училища за професією наладчик технологічного обладнання третього розряду.

У заяві вказано, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Заявнику відмовлено в призначенні пенсії від 19.05.2026 № 091630015716, який за принципом екстериторіальності розглядав надані ним документи, у зв`язку із тим, що у дипломі серії НОМЕР_1 , виданим технічним училищем № 13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області - ОСОБА_2 , прізвище ОСОБА_3 вказано як « ОСОБА_4 », тоді як згідно з паспортом громадянина України, серія НОМЕР_2 , що виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області 27.03.1998 р., прізвище Заявника « ОСОБА_5 », через вказану розбіжність орган ПФУ відмовив у зарахуванні Заявнику до страхового стажу періоду навчання в ТУ № 13 м. Івано-Франківськ, оскільки виник сумнів у належності диплома саме ОСОБА_1 , у зв`язку із чим Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Представником заявника подано заяву про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , вимоги заяви підтримують в повному обсязі, просять заяву задовольнити.

Представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подано письмові пояснення по суті справи, у яких зазначено, що щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду, розгляд справи просять проводити без участі представника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в заяві пояснення Заявника та Заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.06.1963 року, « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Магдебург, про що зроблено актовий запис №614.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Магдебург (Німеччина).

Згідно диплому серії НОМЕР_1 виданого 27 лютого 1982 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 01 вересня 1980 року вступив в технічне училище №13 м. Івано-Франківськ, та 27 лютого 1982 року закінчив повний курс технічного обладнання, рішенням екзамеційної комісії ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію наладчик технологічного обладнання третього розряду.

Із трудової книжки серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачаються записи: «дата НОМЕР_6 », «Сведения о работе: Учеба в ТУ», «На основании чего внесена запись (документ, его дата и номер»): Диплом НОМЕР_1 .

У заяві зазначено, що Заявник надав до органів ПФУ диплом серії НОМЕР_1 , що був виданий йому навчальним закладом, про закінчення повного курсу навчання технічного училища за професією наладчик технологічного обладнання третього розряду.

Згідно відповідді №0900-0209-8/28578 від 28.05.2026 року ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомленно ОСОБА_6 , що в результаті розгляду його заяви від 12.05.2026 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.

Рішенням №091630015716 від 19.05.2026 року ГУ ПФУ в Запорізькій області, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 27.02.1981 згідно довідки від 30.04.2026 №106, оскільки прізвище заявника « ОСОБА_4 » не відповідає даним паспорта « ОСОБА_7 ».

За наведених обставинах ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

Посилається на те, що невідповідність у написанні його Прізвища у правовстановлюючому документі перешкоджає йому реалізувати право на пенсійне забезпечення.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У пункті 26 наведеного вище Порядку визначено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, також архівними установами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів, тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З огляду на викладене вище, а також те, що не має підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених вище дослідженими судом документами та те, що законом не визначено іншого порядку встановлення даних фактів, відтак, такі мають бути встановлені в судовому порядку, оскільки їх встановлення в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено Судом, в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, зокрема Заявником на підтвердження даного факту надано Суду: свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 19.06.1963 року, з якого вбачається, що « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Магдебург, про що зроблено актовий запис №614, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Магдебург (Німеччина), трудову книжку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_5 , із якої вбачаються записи: «дата НОМЕР_6 », «Сведения о работе: Учеба в ТУ», «На основании чего внесена запись (документ, его дата и номер»: Диплом НОМЕР_1 .

Представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подано письмові пояснення по суті справи, у яких зазначено, що щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду/

Будь-які докази, які б спростовували факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, в матеріалах справи відсутні.

Отже, Судом встановлено достатньо доказів, які підтверджують факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту його права на реалізацію прав, що виникають з факту належності правовстановлюючого документа, зокрема оформлення пенсії, зважаючи на те, що Заявник не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити даний факт, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога його законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які, в свою чергу, є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Докази, які б спростовували факт, який просить встановити Заявник, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 315, 317 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома серії НОМЕР_1 , що виданий 27.02.1982 року технічним училищем №13 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 25.08.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.